Береза повисла (лат. Betula pendula) та береза пухнаста (лат. Betula pubescens) — найбільш поширені види роду береза (лат. Betula), що є лікарською рослинною сировиною (Фармацевтична енциклопедія), застосовуються для корекції функціональних розладів сечовивідних шляхів. Основним джерелом активних речовин берези є її бруньки. У них міститься папіриферова кислота — потужний інгібітор сукцинатдегідрогенази, ферменту, пригнічення якого призводить до викиду гістаміну та зниження синтезу АТФ у мітохондріях. Окрім того, у корі берези міститься бетулінова кислота (Фармацевтична енциклопедія) — речовина з цитотоксичною активністю. Вона чинить безпосередню пошкоджувальну дію на мітохондрії, яка призводить до апоптозу пухлинних клітин (Корепанов С.В., 2011). У листі берези містяться також похідні дамарану — тритерпенові сапоніни (Фаттахова Г.А., 2014), зокрема дамарадієнон, олеанова та уросолова кислоти, лупеол (Фармацевтична енциклопедія). Окрім того, у березових бруньках виявляють до 5,3% ефірної олії (гумулен, каріофілен, бетулол), флавоноїди (гіперозид, мірицетину 3-дигалактозид), каротин, нікотинову, моронову кислоти (Боков Д.О., 2014). Загалом такі активні речовини виявляють жовчогінний, сечогінний (Вдовиченко В.П., 2013), потогінний, бактерицидний, антисептичний та протизапальний ефекти. У медицині застосовується настій березових бруньок при застудних захворюваннях, хронічних захворюваннях травного тракту, а також спиртова настоянка для місцевого застосування при запаленні суглобів (Фармацевтична енциклопедія).

Як березові бруньки застосовуються в клінічній практиці?

У літературі можна знайти інформацію, що відвар березових бруньок може застосовуватися для нормалізації ниркової функції при ризику пізнього гестозу в період із 7–8-го до 15–16-го тижня вагітності (Андреева М.В., 2009). Також рекомендовано застосовувати відвар березових бруньок у комплексній терапії дисметаболічної нефропатії (Зубаренко А.В., 2011), у тому числі й у педіатричній практиці (Григорьев К.И., 2017). Однак важливо враховувати, що в інструкції МОЗ України не рекомендовано призначати березові бруньки вагітним чи дітям віком молодше 12 років, так що способи застосування березових бруньок у цих груп пацієнтів можуть мати характер індивідуальних напрацювань.
Березові бруньки у вигляді настою застосовують у період реконвалесценції після перенесеної геморагічної лихоманки з нирковим синдромом — фітотерапія покращує нирковий кровообіг (Хасанова Г.М., 2016).
Олійний екстракт березових бруньок застосовується в якості допоміжного засобу при лікуванні жінок із раком шийки матки — вводиться у вигляді мікроклізм у пряму кишку та/або на тампоні у піхву. Такі фітотерапевтичні заходи сприяють покращенню переносимості променевої терапії (Корепанов С.В., 2011).
Настій березових бруньок може застосовуватися у вигляді ванночок у комплексному лікуванні сверблячих дерматозів (Тлиш М.М., 2011).

Березові бруньки: особливості застосування

Березові бруньки слід з обережністю застосовувати у хворих із полінозом/сезонною алергією. Причиною цього є висока сенсибілізувальна активність берези, що може призвести до загострення основного захворювання (Княжеская Н.П., 2005) чи спровокувати напад БА (Боков Д.О., 2014).

Березові бруньки: висновки

Березові бруньки можуть викликати алергію, яка обмежує їх використання, але фітопрепарат широко застосовується в нефрологічній практиці для лікування дисметаболічних нефропатій та наслідків інфекційного ураження нирок.