нижче наведені особливості взаємодії з лікарськими засобами, що виникають при системному розповсюдженні діючих речовин препарату.
Взаємодія, пов’язана з фенілефрином
Недопустимі комбінації:
– з неселективними інгібіторами МАО незворотної дії: ризик пароксизмальної АГ, гіпертермія, яка може бути летальною. За рахунок тривалої дії інгібіторів МАО взаємодія можлива протягом 2 тиж після відміни прийому інгібіторів МАО;
– з іншими непрямими симпатоміметиками та α-симпатоміметиками (пероральні та/або назальні): ризик вазоконстрикції та/або гіпертонічного кризу.
Небажані комбінації:
- з алкалоїдами ріжків дофамінергічного типу та алкалоїдами ріжків вазоконстрикторного типу: ризик вазоконстрикції та/чи гіпертонічного кризу;
- з селективними інгібіторами МАО та зворотної дії, включаючи лінезолід та метиленовий синій: ризик вазоконстрикції та/чи гіпертонічного кризу.
Комбінації, які потребують обережного застосування:
– з леткими галогенвмісними анестетиками: періопераційний гіпертонічний криз. У разі запланованого втручання бажано перервати лікування за декілька днів до операції.
Взаємодія, пов’язана з дексаметазоном
Небажані комбінації:
– з ацетилсаліциловою кислотою: підвищений ризик кровотечі при одночасному застосуванні з протизапальною дозою ацетилсаліцилової кислоти (≥1 г на прийом або ≥3 г/добу).
Комбінації, які потребують обережного застосування:
- з аміноглутетимідом: підвищення активності дексаметазону (через підвищення його метаболізму в печінці). Необхідна корекція дози дексаметазону;
- з лікарськими засобами, що спричиняють поліморфну шлуночкову тахікардію типу пірует: підвищений ризик вертикулярної аритмії, включаючи поліморфну шлуночкову тахікардію типу пірует. Перед прийомом препарату слід оцінити наявність гіпокаліємії та визначити рівень калію в сироватці крові та зробити ЕКГ;
- з іншими препаратами, що знижують рівень калію в крові (гіпокалемічні діуретики самостійно або в комбінації, проносні засоби, амфотерицин В в/в, глюкокортикоїди та тетракозактиди): підвищений ризик гіпокаліємії через аддитивний ефект. Гіпокаліємія є фактором, що призводить до виникнення порушень серцевого ритму (особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу пірует), підвищує токсичність деяких засобів. Слід проводити моніторинг рівня калію в плазмі крові та коригувати його в разі необхідності;
- з препаратами наперстянки: гіпокаліємія загострює токсичні ефекти препаратів наперстянки. Перед лікуванням препаратом оцінити наявність гіпокаліємії та визначити рівень калію в плазмі крові та зробити ЕКГ;
- з антиконвульсантами, індукторами синтезу ферментів: зниження у плазмі крові концентрації та дієвості кортикостероїдів шляхом посилення їх метаболізму в печінці. Наслідки цього особливо тяжкі (або важливі) для пацієнтів з хворобою Аддісона, які лікуються гідрокортизоном, та в разі трансплантації органа. Необхідні моніторинг клінічних та лабораторних досліджень, а також корекція дози кортикостероїдів під час комбінованої терапії та після припинення лікування індукторами синтезу ферментів;
- з празиквантелом: зниження у плазмі крові концентрації празиквантелу, з подальшим ризиком невдалого лікування, шляхом посилення його метаболізму в печінці. Розділити у часі прийом цих препаратів з паузою мінімум 1 тиж.
Комбінації, що потребують уваги:
– з гіпотензивними засобами: можливе ослаблення гіпотензивного ефекту (утримання в організмі солі та води завдяки впливу кортикостероїдів);
– з кларитроміцином, еритроміцином, ритонавірстимулювальним інгібітором протеази, ітраконазолом, кетоконазолом, нелфінавіром, позаконазолом, телітроміцином, вориконазолом: підвищення концентрації дексаметазону в плазмі крові шляхом зниження його метаболізму в печінці через пригнічення ензимів, з ризиком розвитку кушингоїдного синдрому;
– з ацетилсаліциловою кислотою: підвищений ризик кровотеч з антипіретичною чи знеболювальною дозами ≥500 мг на прийом або <3 г/добу;
– з НПЗП: підвищений ризик виникнення виразкової хвороби та кровотечі у ШКТ;
– зі фторохінолонами: можливий підвищений ризик тендинітів або навіть розриву сухожилля (рідко), зокрема у пацієнтів, які тривало лікувалися кортикостероїдами.

Аналоги Полідекса з фенілефрином