В справочнику «Компендіум» 2020 року по препарату Респикс^® (Respix) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Амброксол — муколітичний та відхаркувальний засіб, чинить виражену відхаркувальну, протизапальну, імуномодулюючу, антиоксидантну і незначну протикашльову дію. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує кількість слизового секрету і таким чином змінює порушене співвідношення серозного і слизового компонентів. Це нормалізує реологічні показники мокротиння, знижуючи його в’язкість та адгезивні властивості. Безпосередньо стимулює рухливу активність миготливого епітелію бронхів, запобігає його злипанню та покращує мукоциліарну евакуацію мокротиння. Амброксол підвищує вміст сурфактанту в легенях, а також запобігає його деструкції пневмоцитами. Амброксол не спричиняє бронхообструкцію, а навпаки, покращує функцію зовнішнього дихання. Доведено, що препарат знижує гіперреактивність м’язів бронхів у хворих на БА. Амброксол має протизапальний ефект, антиоксидантні властивості, стимулює місцевий імунітет та поновлення природного шару сурфактанта. Після прийому амброксолу значно зменшуються скарги пацієнтів на кашель і мокротиння відповідно до інтенсивності лікування.
Ацетилцистеїн — муколітичний та відхаркувальний засіб. За рахунок вільної сульфгідрильної групи розриває бісульфідні зв’язки мукополісахаридів мокротиння, що знижує в’язкість бронхіального секрету. Збільшує мукоциліарний кліренс. Чинить антиоксидантну дію за рахунок зв’язування вільних радикалів. Збільшує синтез глутатіону, який є важливим фактором детоксикації; завдяки цій властивості ацетилцистеїн застосовують для лікування гострих отруєнь парацетамолом, фенолами, альдегідами та іншими речовинами.
Фармакокінетика. Амброксол. Абсорбція. Абсорбція амброксолу гідрохлориду швидка і достатньо повна, з лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні. C_max в плазмі крові досягаються через 1–2,5 год при пероральному застосуванні лікарських форм швидкого вивільнення.
Розподіл. Розподіл амброксолу гідрохлориду швидкий та різко виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях. V_d становить приблизно 552 л. У плазмі крові в терапевтичному діапазоні приблизно 90% амброксолу гідрохлориду зв’язується з протеїнами.
Метаболізм. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації та розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% дози). За метаболізм амброксолу гідрохлориду до дибромантранілової кислоти відповідає CYP 3A4.
Виведення. Близько 30% дози виводиться з організму шляхом пресистемного метаболізму. Через 3 дні після перорального застосування близько 6% дози виводиться з сечею в незміненому вигляді, близько 26% дози — у кон’югованій формі. Т_½ становить приблизно 10 год.
Ацетилцистеїн. Абсорбція. Ацетилцистеїн повністю абсорбується у разі перорального застосування. У зв’язку з метаболізмом у стінках кишечнику та ефектом «першого проходження» біодоступність дуже низька (приблизно 10%). C_max у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому і залишається високою протягом 24 год.
Розподіл. V_d ацетилцистеїну становить від 0,33 до 0,47 л/кг. Зв’язок з білками становить близько 50% через 4 год після прийому і зменшується до 20% через 12 год.
Метаболізм. Ацетилцистеїн метаболізується в стінках кишечнику і печінці.
Виведення. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн). Т_½ становить приблизно 1 год. У разі зниження функції печінки Т_½ подовжується до 8 год.

ПОКАЗАННЯ:

лікування гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються порушенням бронхіальної секреції та евакуації секрету ( у тому числі при гострому і хронічному бронхіті, ХОЗЛ, пневмонії, бронхоектатичній хворобі, БА, муковісцидозі, ларингіті, трахеїті).

ЗАСТОСУВАННЯ:

дорослі та діти віком від 12 років: рекомендована доза становить 1 таблетку 3 рази на добу. Таблетки слід приймати після їди та запивати достатньою кількістю рідини. Препарат не слід застосовувати довше 4–5 діб без консультації з лікарем.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

підвищена чутливість до діючих речовин або до інших компонентів препарату.
Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення.
Кровохаркання.
Легенева кровотеча.
Захворювання печінки, нирок, надниркових залоз.
Тяжке загострення БА.
Рідкісні спадкові стани, через які можлива несумісність із допоміжною речовиною препарату.

ПОБІЧНА ДІЯ:

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи: головний біль, дисгевзія (розлад смаку).
З боку органа слуху: дзвін у вухах.
З боку дихальної системи: ринорея, сухість дихальних шляхів, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА), зниження чутливості у глотці, диспное (як реакція гіперчутливості).
З боку ШКТ: сухість у роті, слинотеча, печія, нудота, блювання, диспепсія, стоматит, біль у животі, діарея, закреп, неприємний запах із рота, зниження чутливості у ротовій порожнині, сухість у горлі.
З боку сечовидільної системи: дизурія.
З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілактичні та анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, висипання, кропив’янка, реакції з боку слизових оболонок, ангіоневротичний набряк, лихоманка, диспное, свербіж; мультиформна еритема, екзантема, екзема, бронхоспазм, тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса — Джонсона та синдром Лайєлла, гострий генералізований екзантематозний пустульоз. У разі виникнення будь-яких змін з боку шкіри чи слизових оболонок слід негайно звернутися до лікаря та припинити застосування препарату.
Загальні порушення: набряк обличчя, лихоманка, реакції з боку слизових оболонок, гіпертермія.
З боку системи крові та лімфатичної системи: при застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що частіше за все були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості; випадки анемії, геморагії. У різних дослідженнях було доведено зниження агрегації тромбоцитів у присутності ацетилцистеїну, однак дотепер клінічна значущість цих даних не встановлена.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

препарат застосовувати з обережністю:
– пацієнтам з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка;
– пацієнтам з порушеннями функцій нирок або тяжкими захворюваннями печінки (слід збільшити інтервал між застосуванням або знизити дозу); у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю очікується накопичення метаболітів, які утворюються у печінці;
– пацієнтам з порушенням бронхіальної моторики та посиленою секрецією слизу (наприклад при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія);
– пацієнтам з БА (з контролем бронхіальної провідності). У разі розвитку бронхоспазму застосування препарату слід припинити.
Усього кілька повідомлень надійшло про тяжкі ураження шкіри — синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), мультиформна еритема, пов’язані із застосуванням відхаркувальних засобів, таких як амброксол або ацетилцистеїн. Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання у пацієнтів і/або одночасним застосуванням іншого препарату. Також на початковій стадії синдрому Стівенса — Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах можуть застосувати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок пацієнтам слід припинити прийом препарату та негайно звернутися за медичною допомогою.
Застосування лікарського засобу спричиняє розрідження бронхіального секрету. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати у пацієнтів з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, Lapp-лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам із непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
Ацетилцистеїн може мати легкий запах сірководню у зв’язку із наявністю сульфгідрильної групи у складі молекули ацетилцистеїну, сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.
Барвник жовтий захід FCF (E110) може спричинити алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Препарат не рекомендується застосовувати у період вагітності.
Амброксол та ацетилцистеїн проникають у грудне молоко. У разі застосування препарату слід припинити годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Немає даних щодо впливу препарату на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.
Діти. Препарат застосовувати у дітей віком від 12 років.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

одночасне застосування препарату та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.
Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичну дію парацетамолу; може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
Амброксол, що входить до складу препарату, при одночасному застосуванні підвищує концентрацію антибіотиків амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну в мокротинні та у бронхолегеневому секреті.
При одночасному застосуванні ацетилцистеїну з цефалоспоринами (за винятком цефіксиму та лоракарбефу), тетрациклінами (за винятком доксицикліну), амфотерицином В, аміноглікозидами можливе зниження активності вищевказаних лікарських засобів. Тому інтервал між застосуванням цих засобів та ацетилцистеїну має становити не менше 2 год.
Одночасний прийом нітрогліцерину та ацетилцистеїну може призвести до підсилення вазодилататорного ефекту нітрогліцерину.
При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значна артеріальна гіпотензія і значне розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну слід контролювати у пацієнтів артеріальну гіпотензію, яка може мати тяжкий характер; також пацієнтів слід попередити про можливість виникнення головного болю.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Застосування ацетилцистеїну може змінювати результати кількісного визначення саліцилатів колориметричним методом і результати визначення кетону в сечі.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

амброксол добре переносився після парентерального застосування у дозах до 15 мг/кг/добу та після перорального застосування до 25 мг/кг/добу. У разі передозування амброксолу не спостерігалося ознак тяжкої інтоксикації. Повідомлялося про випадки короткотермінового неспокою та діареї, гіперсалівації. Згідно з доклінічними дослідженнями, передозування може призвести до гіперсалівації, нудоти, блювання та зниження АТ. Передозування ацетилцистеїну може спричинити нудоту, блювання, діарею. У дітей існує ризик гіперсекреції.
Лікування: симптоматична та підтримувальна терапія.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.