Пов'язані з присутністю фосфату кодеїну.

Слід з обережністю застосовувати у разі внутрішньочерепної гіпертензії.

Категорично не рекомендується прийом алкогольних напоїв під час лікування.

Для пацієнтів з хронічною дихальною недостатністю, слід враховувати можливе ускладнення у вигляді пригнічення дихальної функції.

При тривалому лікуванні або лікуванні дозами, що перевищують рекомендовані, кодеїн може викликати залежність та абстинентний синдром при різкому перериванні лікування.

Пов'язані з присутністю парацетамолу.

Слід бути обережним при виявлені ниркової або печінкової недостатності та хронічному алкоголізмі. Може збільшитися ризик гепатотоксичності у пацієнтів, які застосовують індуктори мікросомальних ферментів, наприклад барбітурати та протисудомні засоби. Людям літнього віку необхідно проводити обстеження печінки та нирок з метою раннього виявлення можливої печінкової чи ниркової недостатності.

Лікування має бути максимально короткотривалим, оскільки не можна повністю виключити роль парацетамолу в розвитку деяких анальгетичних нефропатій.

У разі дотримання дієти зі зниженим вмістом натрію слід пам'ятати, що кожна шипуча таблетка препарату містить 316 мг натрію, і враховувати це в денному раціоні.

Оскільки шипучі таблетки препарату містять лактозу, пацієнтам, що мають такі рідкісні спадкові захворювання, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення абсорбції глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб.

Метаболізм CYP2D6.

Кодеїн метаболізується в морфін печінковим ферментом CYP2D6, його активним метаболітом. У разі дефіциту чи відсутності цього ферменту очікуваний знеболюючий ефект не досягається. Згідно з проведеними клінічними дослідженнями, до 7% населення кавказького походження може мати такий дефіцит.

Проте якщо пацієнт має швидкий або дуже швидкий метаболізм, у нього спостерігається, навіть при терапевтичній дозі, підвищений ризик розвитку небажаних ефектів внаслідок токсичності опіоїдів. Ці пацієнти швидко перетворюють кодеїн на морфін, внаслідок чого рівень морфіну в сироватці крові у них більш високий, ніж очікувалося.

Загальними симптомами інтоксикації опіоїдами є дезорієнтація, сонливість, поверхневе дихання, міоз, нудота, блювання, запори та відсутність апетиту. У тяжких випадках у пацієнтів можуть розвинутися симптоми пригнічення дихання та кровообігу, що можуть становити загрозу для життя і в дуже рідкісних випадках бути летальними. Поширюваність дуже швидкого метаболізму у населення різного походження оцінюється таким чином:

Застосування в післяопераційний період дітям.

Опубліковані дані показують, що застосування кодеїну в післяопераційний період дітям після тонзилектомії та/або аденектомії при синдромі обструктивного апное під час сну рідко викликає небажані наслідки, але вони можуть становити загрозу для життя і навіть бути причиною летального наслідку. Всі ці діти одержували кодеїн у рекомендованих дозах; проте додаткові дослідження виявили, що для цих дітей був характерним швидкий або дуже швидкий метаболізм кодеїну в морфін.

Діти, що мають порушення з боку дихальної системи.

Кодеїн не рекомендується застосовувати дітям з порушеннями з боку дихальної системи внаслідок нервово-м'язових розладів, тяжких серцевих захворювань чи захворювань дихальних шляхів, інфекцій верхніх або нижніх дихальних шляхів чи легенів, численних травм або тривалих хірургічних процедур. Ці фактори можуть погіршити симптоми токсичності морфіну.

Цей лікарський засіб містить моногідрат лактози та сорбітол. Пацієнтам, які мають такі рідкісні спадкові захворювання, як непереносимість галактози чи фруктози, дефіцит лактази Лаппа або порушення абсорбції глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Не застосовувати під час вагітності.

Годування груддю.

Препарат не слід застосовувати під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Слід звертати увагу на ризик виникнення сонливості при застосування цього лікарського засобу.