Доведено, що НЕВІМУНє індуктором метаболічних ферментів цитохрому печінки P450 (CYP3A, CYP2B) і може спричиняти зниження плазмової концентрації інших супутньо призначених ліків, які значною мірою метаболізуються CYP3A чи CYP2B (див. підрозділ «Фармакокінетика»). Отже, може виникнути потреба в корекції дози.

На абсорбцію невірапіну не впливає прийом їжі, антациди чи лікарські препарати, які створені за допомогою алкалінового буферного препарату.

Більша частина інформації про взаємодію представлена у відсотковій зміні (геометрично середня) з інтервалом 95% прогнозування (95% PI).

Препарати за терапевтичною сферою	Взаємодія		Рекомендації стосовно супутнього прийому
ПРОТИІНФЕКЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ
Антиретровірусні препарати
NRTI (Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази)
Диданозин 100–150 мг BID (двічі на добу) (NVP 200 мг QD (через день) ×14 днів; 200 мг BID x14 днів)	Диданозин AUC « Диданозин C_max « Диданозин C_min §		Коригувати дозу непотрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з диданозином
Ламівудин 150 мг BID(NVP 200мг BID)	Жодних змін кліренсу та об'єму розподілу ламівудину, що вказує на відсутність індукційного ефекту невірапіну на кліренс ламівудину		Коригувати дозу непотрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з ламівудином
Ставудин:30/40 мг BID,(NVP 200 мг QD x 14 днів; 200 мг BID x 14 днів)	Ставудин AUC « Ставудин C_max« Ставудин C_min § Невірапін: порівняно з історичним контролем виявляється, що рівні не змінені		Коригувати дозу непотрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ зі ставудином
Тенофовір(NVP 200 мг QD)	Рівні тенофовіру залишаються незмінними. Тенофовір не має впливу на рівні NVP		Коригувати дозу непотрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з тенофовіром
Залцитабін0,125 — 0,25 мг TID (3 рази на день) (NVP 200 мг QD x 14 днів; 200 мг BID x 14 днів)	Залцитабін AUC « Залцитабін C_max « Залцитабін C_min §		Коригувати дозу непотрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ із залцитабіном
Зидовудин 100 — 200 мг TID (NVP 200 мг QD x 14 днів;200 мг BID x14 днів)	Зидовудин AUC ¯24 (¯69 to 83)Зидовудин C_max ¯26 (¯84 to 254)Об'єднані дані вказують на те, що зидовудин не мав впливу на фармакокінетику невірапіну		Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ із зидовудином
NNRTI (Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази)
Ефавіренц 600 мг QD (NVP 200 мг QD x 14 днів; 400 мг QD x 14 днів)	Ефавіренц AUC ¯28 (¯34 to ¯14)^a Ефавіренц C_max ¯12 (¯23 to 1)^a Ефавіренц C_min ¯32 (¯35 to ¯19)^a			Такий супутній прийом не рекомендується, оскільки паралельний прийом ефавіренцу та НЕВІМУНУ міг би призвести до підвищеного ризику появи побічних ефектів (також див. розділ «Особливості застосування»).Більше того, такий супутній прийом не покращує ефективність самого NNRTI.НЕВІМУН у комбінації з ефавіренцом чинить сильну антагоністичну дію проти ВІЛ-1in vitro (також див. розділ «Фармакологічні властивості»)
PI (інгібітор протеази)
Атазанавір/ритонавір 300/100 мг QD 400/100 мг QD (NVP 200 мг BID)	Атазанавір 300/100мг: Атазанавір AUC ¯42 (¯52 — ¯29)^a Атазанавір C_max ¯28 (¯40 – ¯ 14)^a Атазанавір C_min¯72 (¯80 — ¯60)^a Атазанавір 400/100мг Атазанавір AUC ¯19 (¯35 —2) )^aАтазанавір C_max« Атазанавір C_min ¯59 (¯73 — ¯40)^a (порівняно з 300/100мг без NVP) Невірапін AUC 25 (17 — 34)^a Невірапін C_max 17 (9 — 25)^a Невірапін C_min32 (22 — 43)^a			При супутньому прийомі з НЕВІМУНОМ атазанавір слід застосовувати по 400 мг, з супутнім прийомом низької дози ритонавіру 100 мг
Дарунавір/ритонавір400/100 мг bid (NVP 200 мг bid)	Дарунавір AUC « Дарунавір C_min« Невірапін AUC 27 Невірапін C_min 47			Дарунавір/ритонавір збільшує концентрації невірапіну у плазмі крові в результаті пригнічення CYP3A4. Оскільки ця різниця не вважається клінічно важливою, комбінацію дарунавіру з 100 мг ритонавіру та НЕВІМУНОМ можна застосовувати без коригування дози
Фосампренавір1400 мг BID (NVP 200 мг BID)	Ампренавір AUC ¯33 (¯45 — ¯20)^aАмпренавір C_max ¯25 (¯37 —¯11)^a Ампренавір C_min ¯35 (¯51 —¯15)^a Невірапін AUC : 29 (19 —40)^a Невірапін C_max : 25 (14 — 37)^a Невірапін C_min : 34 (21 — 49)^a			НЕВІМУН не слід вводити супутньо з фосампренавіром, якщо паралельно не застосовувати ритонавір (також див. розділ «Особливості застосування»)
Фосампренавір/ ритонавір 700/100 мг BID (NVP 200 мг BID)	Ампренавір AUC: не сильно вплинув Ампренавір C_max не сильно вплинув Ампренавір C_min ¯19 (¯32 — ¯5)^a Невірапін AUC 14 (5 — 24)^a Невірапін C_max 13 (3 — 24)^a Невірапін C_min 22 (10 — 35)^a			Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з 700/100 мг фосампренавіром/ ритонавіром BID
Індинавір 800 мг через кожні 8 годин. (NVP 200 мг QD x 14 днів; 200 мг BID x 14 днів)	Індинавір AUC ¯31 (¯64 — 30) Індинавір C_max ¯15 (¯53 — 55) Індинавір C_min ¯44 (¯77 — 39)Не було виявлено жодної клінічно важливої зміни за рівнями невірапіну у плазмі крові			Не було зроблено певних клінічних висновків щодо потенційного впливу супутнього прийому НЕВІМУНУ та індинавіру. Слід вирішити питання про збільшення дози індинавіру до 1000 мг через кожні 8 годин, якщо індинавір вводиться з НЕВІМУНОМ200 мг BID; однак на цей момент немає даних для того, щоб встановити: буде короткострокова чи довгострокова противірусна активність індинавіру 1000 мг через кожні 8 годин разом із НЕВІМУНОМ 200 мг BID відрізнятись від індинавіру 800 мг через кожні 8 годин разом із НЕВІМУНОМ 200 мг BID.На даний момент індинавір, як правило, застосовують супутньо з RTV.Існують обмежені клінічні дані про взаємодію НЕВІМУНУ з індинавіром/ритонавіром
Лопінавір/ритонавір400/100 мг BID (NVP 200 мг BID)	У ВІЛ-позитивних дорослих:Лопінавір AUC ¯27Лопінавір C_max ¯19 Лопінавір C_min ¯46			Хоча клінічне значення цього спостереження повністю не встановлено, рекомендується збільшення дози лопінавіру/ритонавіру до533/133 мг (4 капсули) двічі на добу під час прийому їжі у комбінації з НЕВІМУНОМ
Лопінавір/ритонавір 300/75 мг/м² BID (NVP 7 мг/кг чи 4мг/кг QD x 2 тижні; BID x 1 тиждень)	Діти:Результати з фармакокінетичного дослідження відповідали спостереженням у дорослих:Лопінавір AUC ¯22 (¯44 — 9)^aЛопінавір C_max ¯14 (¯36 — 16)^aЛопінавір C_min ¯55 (¯75 — ¯18)^a			Щодо дітей слід вирішити питання про збільшення дози лопінавіру/ритонавіру до 300/75мг/м²двічі на добу під час прийому їжі при супутньому прийомі НЕВІМУНУ, особливо для пацієнтів, у яких підозрюють знижену чутливість до лопінавіру/ритонавіру
Нелфінавір 750 мг TID(NVP 200 мг QD x 14 днів; 200 мг BID x 14 днів)	Нелфінавір: жодних клінічно важливих змін за фармакокінетичними параметрами після додавання невірапінуЗагальна експозиція до нелфінавіру плюс метаболіт AG1402e: AUC ¯20 (¯72 — 128) C_max¯12 (¯61 — 100) C_min ¯35 in (¯90 — 316) Невірапін: у порівнянні з історичним контролем виявилось, що рівні не змінені			Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з нелфінавіром
Ритонавір 600 мг BID (NVP 200 мг QD x 14 днів; 200 мг BID x 14 днів)	Супутній прийом не призводить до клінічно важливої зміни за рівнями ритонавіру чи невірапіну у плазмі крові Ритонавір AUC«Ритонавір C_max« Ритонавір C_min «			Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з ритонавіром
Саквінавір 600 мг TID (NVP 200 мг QD x 14 днів; 200 мг BID x 21 день)	Саквінавір AUC ¯38 (¯47 — ¯11)^a Саквінавір C_max ¯32 (¯44 — ¯6)^a Саквінавір C_min §			НЕВІМУН не слід застосовувати супутньо з саквінавіром, якщо паралельно не вводиться ритонавір (також див. розділ «Особливості застосування»)
Саквінавір/ ритонавір	Доступні обмежені дані про супутній прийом саквінавіру, м'яких гельових капсул, з ритонавіром, що не вказує на будь-яку клінічно значиму взаємодію між саквінавіром разом з ритонавіром та невірапіном			Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з саквінавіром, який приймається паралельно з ритонавіром
Типранавір/ ритонавір 500/200 мг BID (NVP 200 мг BID)	Не проводилося спеціального дослідження лікарської взаємодії. Обмежені дані, отримані з Фази IIa дослідження за участю ВІЛ-інфікованих пацієнтів, показали клінічно незначиме зниження на 20% TPV C_minНе очікується значимої взаємодії між невірапіном та типранавіром при супутньому прийомі з низькою дозою ритонавіру			Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з ритонавіром
Вхідні інгібітори
Енфувіртид	Не очікується клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між енфувіртидом та супутнім прийомом лікарських препаратів, що метаболізуються за допомогою ферментів CYP450			Не очікується взаємодії завдяки метаболічному шляху енфувіртиду. Тому коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з енфувіртидом
Маравірок 300 мг однократна доза (Невірапін 200 мг BID)	Маравірок AUC «Маравірок C_max у порівнянні з історичним контролем Концентрації невірапіну не вимірювались, не очікується жодного ефекту			Порівняння з експозиціями в історичному контролі вказує на те, що маравірок 300 мг двічі на день та НЕВІМУН можна приймати супутньо без коригування дози
Інгібітори інтеграли
Ралтегравір	Немає жодних клінічних даних				Не очікується взаємодії завдяки метаболічному шляху ралтегравіру. Тому коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з ралтегравіром
Антибіотики
Кларитроміцин 500 мг BID (NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID x14 днів)	Кларитроміцин AUC ¯31 (¯57 — 9)Кларитроміцин C_min ¯56(¯92 — 126) Метаболіт 14-OH Кларитроміцин AUC 42 (¯41 — 242)Метаболіт 14-OH Кларитроміцин C_max 47(¯39 — 255) Невірапін AUC 26Невірапін C_max 24Невірапін C_min 28 у порівнянні з історичним контролем				Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з кларитроміцином. До того ж рекомендується ретельний моніторинг відхилень з боку функції печінки. Слід прийняти рішення щодо альтернативної терапії щодо кларитроміцину при лікуванні пацієнта з процесом, викликаним мікобактерією avium комплекс, або avium-інтрацелюлярною бактерією, оскільки в цьому випадку активний метаболіт не є ефективним
Рифабутин 150 чи 300 мг QD (NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID x 14 днів)	Рифабутин AUC 17(¯53 — 191) Рифабутин C_max 28(¯44 — 195) Метаболіт 25-O-дезацетилрифабутин AUC 24% (¯83 — 787) Метаболіт 25-O-дезацетилрифабутин C_max 29% (¯67 — 400)Було повідомлено про клінічно незначуще збільшення кліренсу невірапіну (на 9%) у порівнянні з історичними фармакокінетичними даними				Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі НЕВІМУНУ з рифабутином.Через високу суб'єктивну варіабельність у деяких пацієнтів може бути значне підвищення експозиції до рифабутину та підвищений ризик токсичності через рифабутин. Тому слід з обережністю застосовувати супутній прийом
Рифампіцин 600 мг QD(NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID x14 днів)	Рифампіцин C_max та AUC: жодної значної зміни Невірапін AUC ¯58 Невірапін C_max ¯50 Невірапін C_min ¯68у порівнянні з історичними даними				НЕВІМУН та рифампіцин не слід приймати у комбінації. Існують обмежені клінічні дані про коригування дози НЕВІМУНУ при супутньому прийомі з рифампіцином (також див. розділ «Особливості застосування»). Лікарі, яким необхідно лікувати пацієнтів, супутньо інфікованих туберкульозом та які проходять терапію, що містить НЕВІМУН, можуть прийняти рішення про застосування рифабутину замість НЕВІМУНУ
Протигрибкові препарати
Флюконазол 200 мг QD (NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID x14 днів)	Флюконазол AUC « Флюконазол C_max « Флюконазол C_min « Експозиція невірапіну: 100% у порівнянні з історичними даними, коли вводився тільки невірапін				Через ризик підвищення експозиції до НЕВІМУНУ слід бути обережним при супутньому прийомі лікарських засобів та слід ретельно перевіряти пацієнтів
Ітраконазол 200 мг QD (NVP 200 мг QD)	Ітраконазол AUC ¯61 Ітраконазол C_max ¯38 Ітраконазол C_min ¯87Не було клінічно значущих змін за фармакокінетичними параметрами після додавання невіра піну				Слід вирішити питання про коригування дози ітраконазолу при супутньому прийомі цих двох препаратів
Кетоконазол 400 мг QD (NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID x14 днів)	Кетоконазол AUC ¯72(¯95 — 101)Кетоконазол C_max ¯44(¯86 — 158) Рівні невірапіну у плазмі крові:15 — 28% порівняно з історичним контролем				Кетоконазол та НЕВІМУНне можна приймати паралельно (також див. розділ «Особливості застосування»)
АНТАЦИДИ
Циметидин	Невірапін C_min 7				Обмежені дані вказують на те, що не потрібно коригувати дозу при супутньому прийомі циметидину та НЕВІМУНУ
АНТИТРОМБОТИЧНІ ПРЕПАРАТИ
Варфарин	Взаємодія між невірапіном та антитромботичним препаратом варфарином є складною, з потенціалом як до подовження, так і до зменшення часу коагуляції при супутньому прийомі				Сумарний ефект взаємодії може змінюватись протягом перших тижнів супутнього прийому або після припинення прийому НЕВІМУНУ, тому необхідно ретельно контролювати рівні антикоагуляції
КОНТРАЦЕПТИЧНІ ЗАСОБИ
Депо-медроксипрогестерону ацетат (DMPA) 150 мг кожні 3 місяці (NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID x14 днів)		DMPA AUC « DMPA C_max « DMPA C_min « Невірапін AUC 20 Невірапін C_max 20			Немає необхідності у коригуванні дози при супутньому прийомі DMPA та НЕВІМУНУ. Супутній прийом НЕВІМУНУ не вплинув на ефекти DMPA щодо пригнічення овуляції
Етинілу естрадіол (EE)0,035 мгта Норетиндрон (NET)1 мг (однократна доза) (NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID x14 днів)		EE AUC ¯20 (¯57 — 52)EE C_max « EE C_min § NET AUC ¯19 (¯50 — 30) NET C_max ¯16 (¯49 — 37) NET C_min §			Пероральні гормональні контрацептиви не слід застосовувати як єдиний метод контрацепції жінкам, які приймають НЕВІМУН (також див. розділ «Особливості застосування»). Не були встановлені відповідні дози для гормональних контрацептивів (пероральних або інших форм застосування), крім DMPA, у комбінації з НЕВІМУНОМ стосовно безпечності та ефективності
ЗЛОВЖИВАННЯ НАРКОТИКАМИ
Метадон індивідуального дозування (NVP 200 мг QD x14 днів; 200 мг BID≥ 7 днів)		Метадон AUC ¯65 (¯82 — ¯32) Метадон C_max ¯50 (¯67 — ¯25)			Повідомлялося про синдром відміни у пацієнтів, які супутньо приймали НЕВІМУН та метадон. Пацієнтам на підтримуючій терапії метадоном, які розпочинають прийом НЕВІМУНУ, необхідно проводити контроль на предмет появи синдрому відміни, та слід відповідним чином провести коригування дози метадону
РОСЛИННІ ПРЕПАРАТИ
Звіробій		Рівні невірапіну у сироватці крові можуть бути знижені завдяки супутньому прийому рослинного препарату «звіробій» (Hypericum perforatum) Це відбувається через стимулювання звіробоєм ферментів метаболізму препарату та/або транспортних білків			Рослинні препарати, що містять звіробій, не комбінують з НЕВІМУНОМ. Якщо пацієнт вже приймає звіробій, то слід перевірити рівні невірапіну та можливого вірусу і припинити прийом звіробою. Рівні невірапіну можуть збільшитись після припинення прийому звіробою. Може виникнути потреба у коригуванні дози НЕВІМУНУ. Ефект стимулювання може тривати ще щонайменше 2 тижні після припинення лікування звіробоєм (також див. розділ «Протипоказання»)

§ = C_min нижче рівня визначення

↑ = Збільшення, ↓ = Зменшення, « = Жодного ефекту

^aдані представлені як геометрично середні з інтервалом 90% прогнозування (90% PI).

Інша інформація: утворення невірапінгідроксильних метаболітів не порушується через присутність дапсону, рифабутину, рифампіну і триметоприму/сульфаметоксазолу. Кетоконазол та еритроміцин достовірно інгібують утворення невірапінгідроксильних метаболітів.

Невірапін може зменшувати концентрації метадону у плазмі крові, підсилюючи його метаболізм печінкою. При наявності невірапіну показники стабільної концентрації метадону в крові знижувалися на 42% у точці C_max і на 60% щодо тривалості дії метадону (AUC). Повідомлялося, що у пацієнтів, які одночасно отримували НЕВІМУНі метадон, може розвинутися синдром наркотичної абстиненції. Пацієнтів, які розпочинають лікування невірапіном, приймаючи метадон, треба наглядати з приводу ознак абстиненції і відповідно коригувати дозу метадону.

Аналоги Невімун