Фармакодинаміка.

Хелат гадолінію, гадобенат диметилглуміну, скорочує час поздовжньої (Т1) та поперечної (Т2) релаксації протонів води у тканинах.

Релаксація гадобенату диметилглуміну у водних розчинах становить r₁ = 4,39 та r₂ = 5,56 мМ^-1с^-1 при 20 МГц.

Відбувається сильне підвищення релаксації гадобенату диметилглуміну при переході від водних розчинів до розчинів, що містять білки сироватки крові; у плазмі крові людини величини r₁ та r₂ становили 9,7 та 12,5 відповідно.

При обстеженні печінки. МультіХанс може допомогти виявляти ураження, що не проявлялися при раніше проведеному безконтрастному МР обстеженні пацієнтів із гепатоцелюлярним раком печінки, який був діагностований або підозрювався, або був ускладнений метастазами. Природа уражень, що проявляються після контрастного посилення МультіХансом, не верифікується патологоанатомічним дослідженням. Крім того, при оцінці ефекту лікування пацієнта візуалізація контрастно підсилених уражень не завжди була пов'язана зі змінами в лікуванні пацієнта.

У печінці МультіХанс забезпечує сильне та тривале підвищення інтенсивності сигналу нормальної паренхіми на Т₁-зважених зображеннях. Підвищення інтенсивності сигналу триває на високому рівні протягом не менше 2-х годин після введення доз 0,05 або 0,10 ммоль/кг. Контраст між фокальним ураженням печінки і нормальною паренхімою спостерігається майже одразу після болюсної ін'єкції (до 2–3 хвилин) на динамічних Т₁-зважених зображеннях. Є тенденція до зниження контрасту пізніше через неспецифічне підсилення уражень. Однак вважається, що виведення МультіХансу із зони ураження, яке прогресує, і підвищення інтенсивності сигналу нормальної паренхіми, що триває, призводить до підсиленого детектування ураження та зниження порога детектування місця ураження у період між 40 та 120 хвилинами після введення МультіХансу.

Дані досліджень у пацієнтів із раком печінки показують, що порівняно з іншими референтними діагностичними методами (наприклад УЗ інтраопераційне дослідження, комп'ютерна томографічна ангіопортографія, СТАР, або комп'ютерна томографія після внутрішньоартеріальної ін'єкції йодованих лігандів), посилене МультіХансом MР сканування, мало середню чутливість 95% та середню специфічність приблизно 80% при детектуванні раку печінки або метастазів у пацієнтів з високою підозрою на ці стани.

Фармакокінетика.

Уявний розподіл та період напіввиведення знаходяться у межах від 0,085 до 0,117 год та від 1,17 до 1,68 відповідно. Уявний загальний об'єм розподілу становить від 0,170 до 0,248 л/кг маси тіла, що вказує на те, що сполука розподіляється у плазмі крові та у позаклітинному просторі.

Гадобенат-йон швидко виводиться з плазми крові головним чином у сечу, меншою мірою — у жовч. Загальний кліренс плазми становить від 0,098 до 0,133 л/год кг маси тіла, а нирковий кліренс — від 0,082 до 0,104 л/год кг маси тіла, що вказує на те, що сполука виводиться переважно шляхом гломерулярної фільтрації. Концентрація у плазмі та площа під кривою (AUC) мають статистично значущу лінійну залежність від уведеної дози.

Гадобенат-йон виводиться у незміненому вигляді в сечу у кількостях до 78–94% введеної ін'єкцією дози за 24 години. Від 2 до 4% дози переходить у кал.

Руйнування гематоенцефалічного бар'єра або судинні аномалії призводять до проникнення гадобенат-йону до уражених ділянок.

Популяційний фармакокінетичний аналіз було виконано відповідно до системних даних співвідношення концентрація препарату — час у 80 суб'єктів (40 дорослих здорових добровольців та 40 пацієнтів-дітей) у віці від 2 до 47 років після внутрішньовенного введення гадобенату димеглуміну. Кінетику гадолінію у пацієнтів віком від 2 років можна описати за допомогою двокамерної моделі зі стандартними алометричними коефіцієнтами та коваріантним ефектом кліренсу креатиніну (відображає швидкість клубочкової фільтрації) на кліренс гадолінію. Значення фармакокінетичних параметрів (відносно маси тіла дорослого) відповідали зареєстрованим раніше значенням для препарату МультіХанс та відповідали фізіології, що, імовірно, лежить в основі розподілу та виведення препарату МультіХанс: поширення у позаклітинній рідині (близько 15 л у дорослих, або 0,21 л/кг) та виведення шляхом клубочкової фільтрації (близько 130 мл плазми за хвилину у дорослих, або 7,8 л/год та 0,11 л/год/кг). Кліренс та об'єм розподілу знижувались поступово у молодших пацієнтів у зв'язку з їх меншими розмірами тіла. Цей ефект можна значною мірою віднести на рахунок нормалізації фармакокінетичних параметрів відносно маси тіла. Дозування препарату МультіХанс за масою тіла, розраховане на основі цього аналізу, у педіатричній практиці демонструє системний вплив (AUC) та максимальну концентрацію (Cmax), аналогічну такій при застосуванні дорослим, що підтверджує відсутність необхідності в корегуванні дозування для дітей віком від 2 років.

Гадобенова кислота є лінійним гадоліний-вмісним контрастним агентом (GdCA). Дослідження демонструють, що після введення GdCA агентів, гадоліній залишається в організмі. Це включає затримання у мозку та інших тканях та органах. Разом з лінійними GdCA агентами, це може призводити до дозозалежних підвищень інтенсивності Т₁-зваженого сигналу у мозку, переважно у зубчастому ядрі мозочка, блідої кулі, та таламусі. Підвищення інтенсивності сигналу та результати доклінічного дослідження дозволяють припустити, що гадоліній вивільняється із лінійних GdCA агентів.

Аналоги Мультіханс