препарат застосовують в/в або в/м.
Дорослі.
Зазвичай доза для дорослих становить 2–4 г/добу, яку вводять кожні 12 год рівномірно розподіленими дозами. При особливо тяжких інфекціях дозу можна підвищити до 8 г/добу, яку вводять кожні 12 год рівномірно розподіленими дозами. При введенні препарату Гепацеф у добовій дозі 12–16 г, розподіленій на 3 рівні дози (з інтервалом введення 8 год), не виявлено жодних ускладнень. Лікування препаратом можна розпочати до отримання результатів дослідження чутливості мікроорганізмів.
Рекомендована доза при неускладненому гонококовому уретриті становить 500 мг одноразово (в/м).
Внутрішньом’язове введення здійснюється глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.
Комбінована терапія.
Широкий спектр дії препарату Гепацеф дає змогу здійснювати монотерапію більшості інфекцій. Однак препарат можна застосовувати і в складі комбінованого лікування з іншими антибіотиками, якщо таке показано. При одночасному лікуванні аміноглікозидами рекомендується контролювати функцію нирок. Слід враховувати офіційні рекомендації щодо застосування антибіотиків.
Пацієнти з порушеннями функції печінки. Коригування дози може бути необхідним у разі обструкції жовчних проток, тяжких захворювань печінки або супутнього ураження нирок. Якщо концентрацію препарату в сироватці крові не контролюють, доза не повинна перевищувати 2 г/добу.
Пацієнти із порушеннями функції нирок. Оскільки нирки не є головним шляхом виведення препарату Гепацеф, хворим з ураженням нирок звичайну добову дозу (2–4 г) можна призначати без коригування. Для пацієнтів, у яких швидкість клубочкової фільтрації нижча за 18 мл/хв або рівень креатиніну в сироватці крові перевищує 3,5 мг/100 мл, максимальна добова доза становить 4 г.
Т_½ препарату Гепацеф із сироватки крові дещо знижується під час гемодіалізу. Введення препарату слід здійснювати після закінчення процедури діалізу.
Пацієнти з порушеннями функції печінки і супутнім ураженням функції нирок. У пацієнтів із порушеннями функції печінки та супутнім ураженням нирок необхідно контролювати концентрацію препарату в сироватці крові та коригувати дозу в разі необхідності. Якщо концентрацію препарату в сироватці крові не контролюють, доза не повинна перевищувати 2 г/добу.
Діти. Для лікування дітей Гепацеф^® слід призначати у добових дозах від 50 до 200 мг на 1 кг маси тіла; дозу застосовують за 2 введення (кожні 8–12 год). Максимальна доза не повинна перевищувати 12 г на добу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Добові дози до 300 мг/кг застосовували для лікування дітей із тяжкими інфекціями, включаючи кількох пацієнтів із бактеріальним менінгітом, що не спричиняло ускладнень.
Новонароджені.
Новонародженим (до 8 днів) препарат слід вводити через кожні 12 год.
В/в застосування дітям та дорослим.
Для переривчастої в/в інфузії 1 г препарату Гепацеф (вміст 1 флакона) слід розчинити у 20–100 мл сумісного стерильного р-ну для в/в ін’єкцій і вводити протягом 15 хв–1 год. Якщо розчинником є стерильна вода, то у флакон із препаратом слід додати її не більше ніж 20 мл.
Для безперервної в/в інфузії 1 г препарату Гепацеф відновлюють або у 5 мл стерильної води для ін’єкцій, або у 5 мл бактеріостатичної води для ін’єкцій; цей р-н додають до відповідного розчинника для внутрішньовенного введення.
Для безпосередньої в/в ін’єкції максимальна разова доза препарату Гепацеф для дорослих пацієнтів становить 2 г, для дітей — 50 мг/кг. Препарат слід розчинити у відповідному розчиннику для досягнення кінцевої концентрації 100 мг/мл і вводити протягом не менше 3–5 хв.
Для антибактеріальної профілактики післяопераційних ускладнень призначають по 1 або 2 г препарату в/в за 30–90 хв до початку операції. Дозу можна повторювати через кожні 12 год, однак у більшості випадків — протягом не більше 24 год. При операціях із підвищеним ризиком інфікування (наприклад операції у колоректальній ділянці) та коли інфікування може супроводжуватися тяжкими ускладненнями (наприклад при операціях на відкритому серці або протезуванні суглобів), профілактичне застосування препарату може тривати протягом 72 год після закінчення операції.
В/в введення.
Стерильний порошок Гепацеф можна спочатку розчинити за допомогою будь-якого сумісного розчинника (щонайменше 2,8 мл/г цефоперазону), прийнятного для в/в введення. З метою полегшення відновлення рекомендується застосовувати 5 мл розчинника на 1 г препарату Гепацеф.
Р-ни, рекомендовані для відновлення порошку цефоперазону натрію: 5% глюкоза для ін’єкцій; 10% глюкоза для ін’єкцій; 5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій; 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій; Нормосол-M та 5% глюкоза для ін’єкцій; 5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій; Нормосол-R; стерильна вода для ін’єкцій.
Після відновлення одержаний р-н слід розвести одним зі стандартних розчинників для в/в введення: 5% глюкоза для ін’єкцій; 10% глюкоза для ін’єкцій; 5% глюкоза та р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій; р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій; 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій; 5% глюкоза та 0,9% натрію хлорид; Нормосол-M та 5% глюкоза для ін’єкцій; Нормосол-R; 5% глюкоза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій.
В/м введення
Для приготування р-ну, призначеного для в/м введення, можна використовувати стерильну чи бактеріостатичну воду для ін’єкцій. Якщо передбачається введення р-ну з концентрацією ≥250 мг/мл , для приготування р-ну рекомендується використати р-н лідокаїну. Такий р-н можна приготувати, використовуючи комбінацію стерильної води для ін’єкцій та 2% р-ну лідокаїну гідрохлориду, що майже відповідає концентрації 0,5% р-ну лідокаїну гідрохлориду.
Рекомендується двохетапний спосіб розчинення: спочатку слід додати необхідну кількість стерильної води для ін’єкцій і збовтувати до повного розчинення порошку Гепацеф, після цього додати необхідну кількість 2% р-ну лідокаїну та змішати (табл. 2).
Таблиця 2
Приготування р-ну

Показник	Кінцева концентрація цефоперазону, мг/мл	I етап, об’єм стерильної води, мл	II етап, об’єм 2% лідокаїну, мл	*Об’єм, що витягається, мл**
Флакон 1 г	250	2,6	0,9	4
Флакон 1 г	333	1,8	0,6	3

*Наявний надлишок дозволяє відібрати та ввести зазначені об’єми.
В/м введення здійснюється глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.
Зберігання р-нів
Стабільність
Хімічна та фізична стабільність р-нів цефоперазону, приготовлених із використанням нижченаведених парентеральних розчинників із зазначеними приблизними концентраціями цефоперазону, забезпечує стійкість р-ну за умови дотримання вказаних температурних режимів та термінів зберігання. Після закінчення зазначеного терміну невикористаний р-н підлягає знищенню.
За стабільної кімнатної температури (15–25 °С) протягом 24 год можна зберігати р-ни цефоперазону в таких розчинниках (у дужках наведені приблизні концентрації цефоперазону): бактеріостатична вода для ін’єкцій (300 мг/мл); 5% декстроза для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); 5% декстроза для ін’єкцій та р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); 5% декстроза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); 5% декстроза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); 10 % глюкоза для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій (2 мг/мл); 0,5% лідокаїну гідрохлорид для ін’єкцій (300 мг/мл); 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг до 300 мг/мл); Нормосол-M та 5% декстроза для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); Нормосол-R (2 мг до 50 мг/мл); стерильна вода для ін’єкцій (300 мг/мл). Відновлені р-ни препарату Гепацеф можна зберігати у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємностях, що призначені для парентеральних р-нів.
Протягом 5 днів у холодильнику (2–8 °С), у таких розчинниках (у дужках наведені приблизні концентрації цефоперазону): бактеріостатична вода для ін’єкцій (300 мг/мл); 5% декстроза для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); 5% декстроза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); 5% декстроза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); р-н Рінгера лактатний для ін’єкцій (2 мг/мл); 0,5% лідокаїну гідрохлорид для ін’єкцій (300 мг/мл); 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг до 300 мг/мл); Нормосол-M та 5% декстроза для ін’єкцій (2 мг до 50 мг/мл); Нормосол-R (2 мг до 50 мг/мл); стерильна вода для ін’єкцій (300 мг/мл) можна зберігати відновлені р-ни препарату Гепацеф у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових ємкостях, призначених для парентеральних р-нів.
Р-ни цефоперазону в нижчезазначених розчинниках (у дужках наведені приблизні концентрації цефоперазону) можна зберігати у морозильній камері (від –20 до –10 °С) протягом 3 тиж: 5% декстроза для ін’єкцій (50 мг/мл); 5% декстроза та 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг/мл); 5% декстроза та 0,2% натрію хлорид для ін’єкцій (2 мг/мл), або протягом 5 тиж: 0,9% натрію хлорид для ін’єкцій (300 мг/мл); стерильна вода для ін’єкцій (300 мг/мл). Відновлені р-ни можна зберігати у пластмасових шприцах або гнучких пластмасових ємностях, що призначені для парентеральних р-нів.
Розморожувати препарат перед застосуванням потрібно при кімнатній температурі. Після розморожування невикористаний р-н підлягає знищенню. Р-н не можна повторно заморожувати.
З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. Якщо не використати одразу, час зберігання та дотримання умов перед застосуванням препарату є відповідальністю користувачів і зазвичай не може перевищувати 24 год при температурі 2–8 °С, якщо тільки відновлення/розведення не відбулося в контрольованих і перевірених асептичних умовах.
Діти. Див. ЗАСТОСУВАННЯ.
Цефоперазон ефективно застосовують у дітей від народження. Масштабні дослідження за участю недоношених немовлят і новонароджених не проводилися. Тому перед призначенням цефоперазону недоношеним немовлятам і новонародженим слід ретельно зважити потенційні переваги та можливі ризики терапії цим препаратом.
У новонароджених з ядерною жовтяницею цефоперазон не витісняє білірубін із ділянок його зв’язування з білками у плазмі крові.