ІV. Показники оцінки ефективності адміністрування антимікробних препаратів

1. Аналіз ефективності ААП дозволяє оцінити ступінь досягнення цілей і своєчасно скорегувати направленість заходів.

2. До організаційних показників ефективності ААП відносяться показники, які характеризують дотримання вимог до ЗОЗ:

• СОП з адміністрування призначення АМП в ЗОЗ забезпечений фінансово (наявність АМП в достатній кількості та у відповідності до потреб ЗОЗ);
• впроваджено преавторизацію призначення АМП;
• проводяться навчання, підготовка і перевірка знань лікарів з питань АМП-терапії;
• наявний електронний інструмент (програмне забезпечення), що надає можливість відстежувати призначені і видані АМП, формувати вибірку в залежності від діагнозу і проводити DDD-аналіз.

3. Оцінка ефективності реалізації ААП проводиться за наступними показниками:

1) показники розповсюдженості АМР, що засновані на аналізі загальної структури збудників і структури збудників інфекційних захворювань різних локалізацій. Аналіз розповсюдженості є обов’язковим для групи бактерій ESKAPE, що включає:

• E. faecium VR — ванкоміцинрезистентний E. faecium;
• S. aureus MR — метицилінрезистентний золотистий стафілокок;
• K. pneumoniae KPC — K. pneumoniae, що продукує карбапенемази;
• A. baumannii MDR — A. baumannii із множинною резистентністю до антимікробних препаратів;
• P. aeruginosa MDR — P. aeruginosa із множинною резистентністю до антимікробних препаратів;
• Enterobacteriaceae ESBL — грамнегативні ентеробактерії, що продукують β-лактамази розширеного спектру;

2) показники фармакоекономічної ефективності АМП-терапії:

• рівень загального споживання АМП/групи АМП/окремого АМП в ЗОЗ:

РСА — рівень загального споживання АМП/групи АМП/окремого АМП в ЗОЗ;

ЗКА — загальна кількість DDD АМП/групи АМП;

ЛД — загальна кількість ліжкоднів, які провели пацієнти в ЗОЗ;

• число курсів АМП-терапії на одного пацієнта за одиницю часу:

ЧКТ — число курсів АМП-терапії за одиницю часу;

ККТ — кількість курсів АМП-терапії за одиницю часу;

КП — кількість пацієнтів за одиницю часу;

• середня тривалість курсу АМП-терапії за одиницю часу:

СТК — середня тривалість курсу АМП-терапії за одиницю часу;

ДАТ — загальна кількість днів АМП-терапії у всіх пацієнтів за одиницю часу;

КПА — загальна кількість пацієнтів, які отримували АМП-терапію за одиницю часу;

• кількість днів АМП-терапії за одиницю часу:

КДА — кількість днів АМП-терапії за одиницю часу;

ДАТ — загальна кількість днів АМП-терапії у всіх пацієнтів за одиницю часу;

КП — кількість пацієнтів за одиницю часу;

• частота деескалації:

ЧД — частота деескалації;

ПД — загальна кількість випадків проведеної деескалації у всіх пацієнтів;

ВД — загальна кількість випадків можливої деескалації у всіх пацієнтів;

3) показники щодо лікування пацієнтів з інфекційними захворюваннями:

• тривалість перебування пацієнтів із інфекційними захворюваннями у ВАРІТ та ЗОЗ в цілому;
• частота бактеріємій, що викликані збудниками з МАМР;
• частота кандідемій;
• рівень летальності в групі пацієнтів з інфекційними захворюваннями;

4) індекс резистентності до АМП, методика розрахунку якого наведена в додатку 5 до цієї Інструкції;

5) показники оцінки ефективності адміністрування АМП, які використовуються для:

• порівняльної оцінки дотримання протоколів діагностики інфекційних захворювань та АМП-терапії між різними відділеннями ЗОЗ;
• визначення проблем та досягнень ААП;
• розробки плану проведення навчальних програм і оцінки їх ефективності.

Показники оцінки ефективності адміністрування АМП визначаються ВІК із врахуванням рівня розповсюдженості ІПНМД, АМР та спеціалізації ЗОЗ для деяких найбільш проблемних і добре стандартизованих компонентів застосування АМП, таких як наприклад, але не обмежуються ними:

• стафілококова бактеріємія (показники оцінки ефективності адміністрування АМП при стафілококовій бактеріємії наведено в додатку 6 до цієї Інструкції);
• ентерококова бактеріємія;
• периопераційна АМП-профілактика (показники оцінки ефективності адміністрування АМП при проведенні периопераційної антибіотикопрофілактики наведено в додатку 7 до цієї Інструкції);
• сепсис;
• тяжка негоспітальна пневмонія;
• ВАП;
• інфекційний ендокардит;
• MRSA-інфекція.

4. Розрахунок показників, наведених в пункті 3 цього розділу, клінічному провізору ВІК слід проводити регулярно — мінімум один раз на рік, порівнюючи дані до та після впровадження заходів з ААП.

5. Звіт довільної форми щодо проведеної оцінки ефективності ААП надається керівнику ЗОЗ та його заступнику з медичної частини, керівникам клінічних підрозділів ЗОЗ і керівнику мікробіологічної лабораторії.