Класифікація дисліпідемій (5000157701)
На сучасному етапі для характеристики порушень ліпідного спектра крові використовують таку термінологію: дисліпідемія, гіперліпопротеїнемія та гіперліпідемія.
Термін «дисліпідемія» — найбільш широкий, оскільки включає підвищення рівня ліпідів і ліпопротеїнів вище оптимальних значень та/або можливе зниження частини ліпідного спектра, а саме ЛПВЩ або альфа-ліпопротеїнів.
Термін «гіперліпопротеїнемія» означає будь-яке підвищення рівня ліпідів і ліпопротеїнів у плазмі крові вище оптимального рівня.
Термін «гіперліпідемія» — найбільш простий, тому що для його застосування достатньо визначення тільки підвищення рівня ліпідів у крові (ХС і ТГ) вище оптимального рівня.
Для характеристики гіперліпопротеїнемії найбільш уживаними є класифікації ВООЗ (табл. 1.1) і АТР-III (Adult Treatment Pannel-III, табл. 1.2).
Таблиця 1.1
Класифікація гіперліпопротеїнемій за D. Fredrickson (1970)
Фенотип | ХС плазми крові | ТГ | Зміни ліпопротеїнів | Атерогенність |
I | В нормі або незначно підвищений | Підвищені або в нормі | ↑ ХМ | Неатерогенний фенотип |
ІIа | Підвищений | У нормі | ↑ ЛПНЩ | Висока |
IIb | Підвищений | Підвищені | ↑ ЛПНЩ і ЛПДНЩ | Висока |
III | Підвищений | Підвищені | ↑ ЛПНЩ | Висока |
IV | Частіше в нормі | Підвищені | ↑ ЛПДНЩ | Помірна |
V | У нормі або незначно підвищений | Підвищені | ↑ ХМ і ЛПДНЩ | Низька |
↑Підвищення концентрації.
Таблиця 1.2
Класифікація АТР-III (2001), ХС ЛПНЩ, загального ХС, ХС ЛПВЩ і ТГ (мг/дл)/(ммоль/л)
ХС ЛПНП | |
<100 (<2,6) 100–129 (2,6–3,3) 130–159 (3,4–4,0) 160–189 (4,1–4,8) ≥190 (≥4,9) | Оптимальний Вище оптимального Гранично високий Високий Дуже високий |
Загальний ХС | |
<200 (<5,2) 200–239 (5,2–6,1) ≥240 (≥6,2) | Бажаний (нормальний) Гранично високий Високий |
ХС ЛПВЩ | |
<40 (<1,0) ≥60 (≥1,6) | Низький Високий |
ТГ | |
<150 (<1,7) 150–199 (1,7–2,2) 200–499 (2,3–4,4) ≥500 (≥4,5) | Нормальний Гранично високий Високий Дуже високий |
Діагнози дисліпідемії, гіперліпопротеїнемії й гіперліпідемії не є самостійними, а повинні бути включені в основний клінічний діагноз серцево-судинного захворювання.
Для широкого застосування в клінічному діагнозі пропонується використовувати спрощений варіант класифікації дисліпідемії.
Клінічна класифікація дисліпідемії Українського наукового товариства кардіологів (2007):
- Гіперхолестеринемія (відповідає типу IIа за D. Fredrickson).
- Комбінована дисліпідемія (відповідає типу IIb і типу III за D. Fredrickson).
- Гіпертригліцеридемія (відповідає типу IV за D. Fredrickson).
Відповідно до четвертого перегляду рекомендацій Європейського товариства кардіологів щодо профілактики серцево-судинних захворювань (2007) наступні характеристики ліпідів і ліпопротеїнів вважають оптимальними (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Оптимальні характеристики ліпідів і ліпопротеїнів (Європейське товариство кардіологів, 2007)
Ліпідні параметри | Значення, ммоль/л | Значення, мг/дл |
Загальний ХС ХС ЛПНЩ ХС ЛПВЩ ТГ | <5,0 <3,0 >1,0 (чол.) 1,3 (жін.) <1,7 | <190 <115 >40 (чол.) 50 (жін.) <150 |
При цьому для реалізації заходів щодо первинної й вторинної профілактики серцево-судинних ускладнень відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2007) лікарі повинні орієнтуватися на цільові рівні загального ХС і ХС ЛПНЩ:
- для загальної популяції цільовий рівень ХС плазми крові повинен становити <5,0 ммоль/л (190 мг/дл), а рівень ХС ЛПНЩ <3 ммоль/л (115 мг/дл );
- цільові рівні для пацієнтів з ІХС, клінічними проявами серцево-судинних захворювань і пацієнтів із цукровим діабетом: для загального ХС <4,5 ммоль/л (175 мг/дл), при можливості <4,0 ммоль/л (155 мг/дл) і для ХС ЛПНЩ <2,5 ммоль/л (100 мг/дл), при можливості <2,0 ммоль/л (80 мг/дл).