Додаток. Антиаритмічні препарати та нормальні значення інтервалу Q–T (5000155936)

Настанова
Активні речовини

Додаток 1

Класифікація антиаритмічних препаратів (за V. Williams, 1970)

Клас препаратівЕлектрофізіологічні механізмиПрепарат
I класБлокатори натрієвих каналів
Група IАПомірно виражене пригнічення деполяризації; збільшення тривалості реполяризаціїХінідин

Прокаїнамід

Дизопірамід

Група IBНезначне пригнічення деполяризації; зменшення тривалості реполяризаціїЛідокаїн

Мексилетин

Фенітоїн

Група ICВиражене пригнічення деполяризації; відсутність впливу на реполяризаціюФлекаїнід

Пропафенон

Етацизин

II класБлокатори β-адренергічних рецепторівУсі блокатори β-адренорецепторів
III класБлокатори калієвих каналів — виражене подовження фази реполяризаціїАміодарон

Соталол

Дофетилід

IV класАнтагоністи кальцію — пригнічення фази 0 ПД і спонтанної діастолічної деполяризації в тканинах з повільною відповіддюВерапаміл

Дилтіазем

Бепридил

Додаток 2

Ефекти антиаритмічних препаратів («Сицилійський гамбіт», 1991)

ПрепаратКаналиРецепториНасосиКлінічні ефектиЕКГ-ефекти
NaCaKIfαβM2A1Na-K/АТФазаФункція ЛШЧастота синусового ритмуЕкстракардіальніPRQRSQT
ШвидкіСередніПовільні
Лідокаїн*§
Прокаїнамід¤§#
Дизопірамід¤§*§↑↓
Хінідин¤§**§↑↓
Пропафенон¤§*
Флекаїнід¤**
Верапаміл*#§*
Дилтіазем§*
Соталол##*
Аміодарон**#§§#
Пропранолол*#*
Атропін#§
Дигоксин##

Відносна здатність до блокування: * — низька, § — середня, # — висока, ■ — агоніст, ¤ – блокатор в активованому стані.

Додаток 3

Модифікована класифікація антиаритмічних препаратів (характеристика вираженості антиаритмічних ефектів визначених препаратів) (за V. Williams і «Сицилійський гамбіт»)

ПрепаратІ класII класIII класIV клас
Хінідин+++
Прокаїнамід+++
Дизопірамід+++
Флекаїнід+++
Етацизин+++
Пропафенон++++
Пропранолол++
Соталол+++++
Аміодарон++++++
Верапаміл+++
Дилтіазем++

+ — відносно слабка, ++ — виражена, +++ — потужна дія.

Додаток 4

Довірчі інтервали для нормального інтервалу Q–T* залежно від ЧСС у дорослих в положенні лежачи на спині

ЧСС, уд./хвІнтервал Q–T, мс**
18–29 років30–39 років40–49 років50–60 років
45–55

56–62

63–71

72–83

84–115

0,39–0,45

0,36–0,42

0,34–0,41

0,32–0,39

0,30–0,37

0,39–0,45

0,36–0,43

0,35–0,41

0,33–0,39

0,30–0,37

0,39–0,46

0,37–0,43

0,35–0,41

0,33–0,40

0,31–0,37

0,39–0,46

0,37–0,43

0,35–0,42

0,33–0,40

0,31–0,37

*Підраховано за рівнянням регресії для визначення інтервалу Q–T±2Sy,x: Q–T=0,2423+0,140RR+0,000A; Sy,x=0,0164s, де RR — тривалість кардіоциклу (с), А – вік (років); **за даними того стандартного відведення, в якому Q–T найдовший (зазвичай це відведення II).

Додаток 5

Відносні нормальні величини інтервалу Q–T у II стандартному відведенні у дітей та дорослих

Тривалість циклу, RR, сЧСС, уд./хвЧоловіки та дітиЖінки
СереднєВерхня границя нормиСереднєВерхня границя норми
123456
1,5

1,4

1,3

1,25

1,2

1,15

1,1

1,05

1,00

0,95

0,90

0,85

0,80

0,75

0,70

0,65

0,60

0,55

0,50

0,45

0,40

0,35

40

43

46

48

50

52

55

57

60

63

67

71

75

80

86

92

100

109

120

133

150

172

0,449

0,438

0,426

0,420

0,414

0,407

0,400

0,393

0,386

0,378

0,370

0,361

0,352

0,342

0,332

0,321

0,310

0,297

0,283

0,268

0,252

0,234

0,491

0,479

0,466

0,460

0,453

0,455

0,438

0,430

0,422

0,413

0,404

0,395

0,384

0,374

0,363

0,351

0,338

0,325

0,310

0,294

0,275

0,255

0,461

0,450

0,438

0,432

0,425

0,418

0,411

0,404

0,396

0,388

0,380

0,371

0,362

0,352

0,341

0,330

0,318

0,305

0,291

0,276

0,258

0,240

0,503

0,491

0,478

0,471

0,464

0,456

0,449

0,441

0,432

0,423

0,414

0,405

0,394

0,384

0,372

0,360

0,347

0,333

0,317

0,301

0,282

0,262

Цифри у стовпчиках 3; 4; 5 і 6 отримані на основі дослідження приблизно 1000 осіб. Рівняння регресії для оцінки середнього інтервалу Q–T: Q–T=k1·log[10(RR+k2)], де RR — довжина кардіоциклу (с); k1 – для дітей та чоловіків молодого віку становить 0,375; для жінок віком 15–32 роки — 0,385; для жінок старше 45 років — 0,390; k2=0,07. Верхня границя норми для дітей і чоловіків визначена як М+9,4%, а для жінок — М+9,2%, де М — середнє арифметичне.

Додаток 6

Нормальні значення Q–T залежно від ЧСС на стандартній ЕКГ

RR, сЧСС, уд./хвQ–T, мсRR, сЧСС, уд./хвQ–T, мсRR, сЧСС, уд./хвQ–T, мс
0,302000,230,71840,321,12540,40
0,311930,230,72830,321,13530,40
0,321870,230,73820,321,14530,41
0,331820,230,74810,331,15520,41
0,341760,240,75800,331,16520,41
0,351710,240,76790,331,17510,41
0,361660,240,77780,331,18510,41
0,371620,240,78770,341,19500,41
0,381580,240,79760,341,20500,41
0,391540,240,80750,341,21490,42
0,401500,250,81740,341,22490,42
0,411460,250,82730,341,23480,24
0,421430250,83720,351,24480,42
0,431400,250,84710,351,25480,42
0,441360,250,85710,351,26470,42
0,451350,250,86700,351,27470,43
0,461300,260,87690,351,28460,43
0,471280,260,88680,361,29460,43
0,481250,260,89670,361,30460,43
0491220,270,90670,361,31460,43
0,501200,270,91660,361,32450,44
0,511180,270,92650,361,33450,44
0,521150,270,93650,371,34450,44
0,531130,280,94640,371,35440,44
0,541110,280,95630,371,36440,44
0,551090,280,96620,371,37440,45
0,561070,280,97620,371,38430,45
0,571050,290,98610,371,39430,45
0,581030,290,99610,371,40430,45
0,591020,291,00600,38
0,601000,291,01590,381,42420,45
0,61980,301,02590,391,43420,45
0,62970,301,03580,391,44420,45
0,63950,301,04580,39
0,64940,301,05570,391,50410,46
0,65920,311,06570,39
0,66910,311,07560,391,56390,47
0,67890,311,08550,39
0,68880,311,09550,401,62370,48
0,69870,321,10550,40
0,70860,321,11540,401,66360,49

 

Додаток 7

Фармакологічні особливості деяких блокаторів β-адренорецепторів (за Braunwald, 2002)

ПрепаратПропранололМетопрололАтенололБізопрололБетаксололНебівололКарведилол
Добова доза, мг/добу40–48050–20025–1002,5–205–202,5–1012,5–50
Біодоступність, % дози30504090909025–35
Зв’язування з білками, %9312<53050-609898
Період напіввиведення, год3,5–614–256–97–1512–2212–247–11
Домінуючий шлях виведенняПечінкаПечінкаНиркиНирки – 50%, Печінка – 50%НиркиПечінкаПечінка
Адренорецепторна селективністьβ1, β2+ β1+ β1++ β1+ β1+ β1+ β1, β2, β1
Ліпофільність+++++0+00+

+, ++, +++ — ступінь вираженості дії.

Додаток 8

Лікарські взаємодії, небезпечні аритмії

Лікарський засібВзаємодіючий лікарський засібЕфект
Підвищення концентрації аритмогенного лікарського засобу
ДигоксинДеякі антибіотикиДеякі антибіотики, пригнічуючи мікрофлору кишечнику, що бере участь у метаболізмі дигоксину, можуть підвищувати його біодоступність. Деякі антибіотики можуть також взаємодіяти з Р-глікопротеїном (який експресується в кишечнику та інших тканинах), що також може призводити до підвищення концентрації дигоксину
ДигоксинАміодарон

Хінідин

Верапаміл

Підвищення біодоступності дигоксину, зниження його біліарної та ниркової екскреції, зумовлене інгібуванням Р-глікопротеїну
Циклоспорин

Ітраконазол

Еритроміцин

Глікозидна інтоксикація
ХінідинКетоконазолПідвищення рівня лікарських засобів
ЦизапридІтраконазол
Терфенадин, астемізолЕритроміцин*

Кларитроміцин

Деякі блокатори кальцієвих каналів*

Деякі інгібітори ВІЛ-протеази (особливо ритонавір)

Блокатори β-адренорецепторів, пропафенонХінідин (навіть у дуже низьких дозах)

Флуоксетин

Посилення блокади β-адренорецепторів
ФлекаїнідДеякі трициклічні антидепресантиЗбільшення побічних ефектів

Послаблення анальгезії (внаслідок неможливості біотрансформації в активний метаболіт морфіну)

ДофетилідВерапаміл

Циметидин

Триметоприм

Кетоконазол

Мегестрол

Підвищення концентрації дофетиліду в плазмі крові, що зумовлено інгібуванням його екскреції нирками
Зниження концентрації аритмогенного лікарського засобу
ДигоксинАнтацидні засобиПослаблення ефекту дигоксину у зв’язку зі зменшенням його всмоктування
РифампіцинПідвищення активності Р-глікопротеїну
Хінідин, мексилетинРифампіцин, барбітуратиПосилення метаболізму лікарського засобу
Синергічна фармакологічна дія, що викликає аритмії
Антиаритмічні засоби, що подовжують інтервал Q–TДіуретикиПідвищений ризик розвитку torsade de роintes у зв’язку з гіпокаліємією, спричиненою застосуванням діуретиків
Блокатори β-адренорецепторівАміодарон, клонідин, дигоксин, дилтіазем, верапамілБрадикардія при застосуванні комбінації цих засобів
ДигоксинАміодарон, блокатори β-адренорецепторів, клонідин, дилтіазем, верапаміл
ВерапамілАміодарон, блокатори β-адренорецепторів, клонідин, дигоксин, дилтіазем
ДилтіаземАміодарон, блокатори β-адренорецепторів, клонідин, дигоксин, верапаміл
КлонідинАміодарон, блокатори β-адренорецепторів, дигоксин, дилтіазем, верапаміл
АміодаронБлокатори β-адренорецепторів, клонідин, дигоксин, дилтіазем, верапаміл
СильденафілНітратиПідвищена та стійка вазодилатація; ризик ішемії міокарда

*Ці засоби можуть також кумулюватися до токсичного рівня при поєднаному їх введенні з такими засобами, як кетоконазол.

Додаток 9

Синдроми лікарських аритмій та методи їх лікування

Лікарські засобиКлінічний станЛікування*
Препарати наперстянкиЛегкий ступінь кардіотоксичності (лише ізольовані аритмії)
Тяжкий ступінь токсичності: стійкі шлуночкові аритмії; AV-блокада високого ступеня; асистоліяПрепарати антитіл до наперстянки

Кардіостимуляція

Діаліз у зв’язку з гіперкаліємією

Засоби, що викликають подовження інтервалу Q–TTorsade de роintes: дуже рідкі епізоди, зберігається подовжений інтервал Q–TМагнію сульфат внутрішньовенно

Поповнення рівня калію (К+) до 4,5–5,0 мг·екв/л

Блокатори β-адренорецепторів

Рецидиви torsade de роintesЕлектрокардіостимуляція шлуночків

Ізопреналін

Блокатори натрієвих каналівПідвищена потреба в дефібриляції чи електрокардіостимуляціїВідмінити препарат; перевстановити електроди
Тріпотіння передсердь при AV-проведенні у співвідношенні передсердної та шлуночкової деполяризації 1:1Дилтіазем, верапаміл, блокатор β-адренорецепторів (внутрішньовенно)
Шлуночкова тахікардія (пришвидшена утруднена кардіоверсія)Блокатор β-адренорецепторів; натрій
Синдром БругадаВідмінити препарат; терапія з метою усунення аритмії

*Завжди включає розпізнавання стану, безперервний моніторинг серцевого ритму, відміна лікарського засобу, що викликав цей стан, відновлення нормального рівня електролітів (в тому числі калію в сироватці крові в концентрації >4 мг·екв/л) і оксигенація. Наведений в таблиці порядок не означає будь-якої переваги у застосуванні лікарських засобів.

Електрокардіостимулятори та кардіовертери-дефібрилятори при порушеннях ритму і провідності серця
Діагнози, при яких застосовують
Діагноз
Код МКХ-10