При яких захворюваннях призначають краплі для очей та вух?
Кон’юнктивіт - це запальне захворювання кон’юнктиви як інфекційної, так і неінфекційної етіології, тяжкість перебігу якого варіює від легкої гіперемії до виражених гнійних виділень.
Найбільш частими причинами кон’юнктивіту є вірусні та бактеріальні інфекції, за ними йдуть: алергічні реакції, різні фактори навколишнього середовища та хімічні агенти, що подразнюють кон’юнктиву, а також використання контактних лінз.
Менш поширеними причинами кон’юнктивіту є інші інфекційні патогени, супутні системні захворювання сполучної тканини, пухлини кон’юнктиви та повік.
Найбільш частими інфекційними причинами кон’юнктивіту є вірусні агенти: аденовіруси, вірус простого герпесу, ентеровірус, вірус Коксакі, вірус кору, вірус вітряної віспи, а також бактеріальні агенти: різні види нейсерій, хламідій, Haemophilus spp., Moraxella lacunata, Staphylococcus aureus, Streptococcuspneumoniae.
Ефективна терапія при кон’юнктивіті ґрунтується на виборі препаратів у відповідних лікарських формах, таких як краплі для очей та вух з антибіотиками, дія яких спрямована проти передбачуваних збудників бактеріального кон’юнктивіту.
У разі відсутності підозри щодо атипових збудників як етіологічного фактора бактеріального кон’юнктивіту терапія при цьому захворюванні проводиться емпірично топічними формами антибіотиків широкого спектру дії без виділення чистої бактеріальної культури (Henderer J.D., Rapuano C.J., 2018).
Кератит - це запальне захворювання рогівки, частіше інфекційної природи. Багато інфекційних агентів можуть викликати кератит, включаючи бактерії, віруси, гриби та різні види найпростіших. Терапія при тяжких кератитах з дефектами тканини (виразка рогівки) зазвичай є більш агресивною, ніж при інфекційних ураженнях без дефекту тканини (інфільтрат рогівки). Лікування при незначних за площею ураження рогівки, частіше периферичних, а також кератитах легкого ступеня тяжкості зазвичай проводиться без виділення чистої бактеріальної культури. У такому разі застосовують антибактеріальні краплі для очей та вух широкого спектру дії.
При більш тяжких, центральних або поширених ураженнях рогівки виконується забір матеріалу для виділення чистої бактеріальної культури та визначення чутливості мікроорганізмів до того чи іншого антибіотика.
Після цього починається терапія топічними формами антибіотиків, часто їх комбінаціями.
Метою лікування є ерадикація інфекційного агента та прагнення зменшити кількість рубців рогівки та ймовірність її перфорації, а також попередити розвиток серйозного зниження зору чи сліпоти.
Вибір лікарського засобу, його дозу та схему терапії коригують залежно від клінічного перебігу захворювання та результатів аналізу визначення чутливості бактеріальної культури до того чи іншого антибіотика.
Якщо підтверджена бактеріальна природа кератиту та на фоні терапії топічними формами антибіотиків зберігається запалення, для зменшення рубцювання рогівки слід застосовувати топічні форми кортикостероїдів (Henderer J.D., Rapuano C.J., 2018).
Отит середнього вуха - це узагальнювальний термін, що використовується для опису запалення середнього вуха, що зазвичай виникає у результаті дисфункції євстахієвої труби після перенесеної вірусної інфекції носоглотки.
Це одне із захворювань, що найчастіше реєструють у педіатричній практиці.
До отиту середнього вуха належать:
- гострий середній отит, що найчастіше спостерігається у дітей молодшого віку. Частою причиною патології є бактеріальна та/або вірусна інфекція. Це захворювання іноді асоціюється з інфекцією верхніх дихальних шляхів. Для нього характерні наступні симптоми: швидкий початок, дискомфорт та біль у вусі. Частими збудниками гострого середнього отиту є: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis;
- гострий рецидивний середній отит. Длянього характерною є наявність епізодів гострого середнього отиту (≥3 епізодів протягом 6 міс або ≥4 епізодів протягом 12 міс). Рецидивний гострий середній отит може бути спричинений рецидивом інфекції або реінфекцією;
- серозний середній отит. Характерним симптомом цього захворювання є ексудація рідини до середнього вуха без симптомів локального чи системного захворювання. Серозний середній отит може бути пов’язаний із рецидивною інфекцією верхніх дихальних шляхів. Для цієї патології характерним є зниження слуху або приглухуватість, хоча деякі епізоди цього захворювання можуть мати безсимптомний перебіг;
- хронічний гнійний середній отит. Йому часто передує гострий середній отит. Хронічний гнійний середній отит асоціюється з перфорацією барабанної перетинки, інфекцією та наявністю запалення середнього вуха, що викликає постійні або рецидивні виділення та приглухуватість.
Найбільш поширеними бактеріальними збудниками хронічного гнійного середнього отиту є: Pseudomonas aeruginosa та анаеробні бактерії. Іншими збудниками цього захворювання є: коринебактерії, клебсієли та Staphylococcus aureus (Wintermeyer S.M., Nahata M.C., 1994).
Для фармакотерапії при вищевказаних захворюваннях широко застосовуються різні високодозові антибактеріальні краплі для вух та очей.
Класифікація препаратів, що застосовуються при захворюваннях очей та вух (ATC/DDD Index 2022)
Протимікробні засоби:
- гексамідин;
- гентаміцин;
- неоміцин;
- поліміксин B;
- тетрациклін;
- хлорамфенікол;
- хлоргексидин;
- ципрофлоксацин;
- протимікробні засоби, комбінації.
Кортикостероїди:
- бетаметазон;
- дексаметазон;
- преднізолон.
Комбінації кортикостероїдів та протимікробних засобів.
Інші фармакотерапевтичні засоби, що застосовуються при захворюваннях очей та вух.
Протипоказання
Повний перелік протипоказань та небажаних реакцій при застосуванні конкретного представника будь-якої групи фармакотерапевтичних засобів категорії «Препарати, що застосовуються при захворюваннях очей та вух» дивіться у повній інструкції для медичного застосування лікарського засобу на сайті apteki.ua.
Де можна купити універсальні краплі для очей та вух?
Придбати будь-який фармакотерапевтичний засіб із категорії «Препарати, що застосовуються при захворюваннях очей та вух» можна у будь-якій аптечній установі України.