Відповідно до рекомендацій ВООЗ, артеріальна гіпертензія (АГ) - це підвищення систолічного артеріального тиску (САТ) до 140 мм рт. ст. і вище та/або діастолічного артеріального тиску (ДАТ) до 90 мм рт. ст. і вище.
Підвищення САТ та/або ДАТ має бути підтверджено при повторних вимірюваннях артеріального тиску (АТ) 2–3 рази в різні дні та у різний час доби впродовж місяця. Для лікування пацієнту з артеріальною гіпертензією лікар призначає препарати для зниження АТ.
Показання до застосування препаратів для зниження АТ
Лікар підбирає ефективну схему лікування для пацієнта з АГ залежно від рівня АТ і ступеня ризику кардіоваскулярних ускладнень. Основа гіпотензивної терапії - нормалізація АТ з метою попередження ускладнень (ураження органів-мішеней, розвиток ускладненого та неускладненого гіпертонічного кризу). При терапії пацієнта з АГ величина АТ має бути менше 140/90 мм.рт.ст.
Стадії АГ
Залежно від ступеня АГ (таблиця) лікар призначає гіпотензивні лікарські засоби.
Таблиця. Ступені АГ
| Категорії | САТ, мм. рт. ст. | ДАТ, мм. рт. ст. |
| І ступінь | 140–159 | 90–99 |
| ІІ ступінь | 160–179 | 100–109 |
| ІІІ ступінь | ≥180 | ≥110 |
| Ізольована систолічна гіпертензія | ≥140 | ≥90 |
АГ може бути первинною (есенціальною) - стан, при якому причина підвищення АТ не встановлена, та вторинною (симптоматичною), якщо причину підвищення АТ можна визначити.
Стадії АГ залежно від ураження органів-мішеней:
- стадія І - відсутні об'єктивні ознаки ураження органів-мішеней (серця, головного мозку, очного дна, нирок та судин);
- стадія ІІ - безсимптомні об'єктивні ураження органів-мішеней або порушення їх функцій. До них відносять гіпертрофію лівого шлуночка, генералізоване звуження артерій сітківки, або мікроальбумінурію, та/або підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові (у чоловіків - 115–133 мкмоль/л, у жінок - 107–124 мкмоль/л, ураження сонних артерій - потовщення інтими-медії більше 0,9 мм або наявність атеросклеротичної бляшки);
- стадія ІІІ - об'єктивні ураження органів-мішеней із симптомами, порушення їх функцій (серце - серцева недостатність ІІА–ІІІ стадії; головний мозок - інсульт, транзиторна ішемічна атака, судинна деменція; очне дно - крововиливи, ексудати в сітківці з набряком очей або без набряку, нирки - концентрація креатиніну в плазмі крові більше 133 ммоль/л у чоловіків, більше 124 ммоль/л - у жінок; судини - розширення аорти, оклюзійне ураження артерій).
Класифікація препаратів
Відповідно до рекомендацій Європейського товариства з вивчення артеріальної гіпертензії (European Society of Hypertension - ESH) та Європейського товариства кардіологів (ESC), а також Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування при АГ призначають препарати першої лінії:
- діуретики (тіазидні - гідрохлоротіазид; тіазидоподібні - хлорталідон, індапамід, клотазон; петлеві - торасемід, фурасемід; калійзберігаючі - спіронолактон);
- інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (еналаприл, зофеноприл, каптоприл, лізиноприл, периндоприл, раміприл, трандолаприл);
- антагоністи кальцію тривалої дії (похідні фенілалкіламіну - верапаміл, похідні бензотіазепіну - дилтіазем, похідні дигідропіридину - амлодипін, лерканідипін, нітрендипін, ніфедипін, фелодипін);
- антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ - ірбесартан, кандесартан, лозартан;
- блокатори β-адренорецепторів (некардіоселективні - пропранолол, соталол та кардіоселективні - атенолол, бетаксолол, бісопролол, метопролол, небіволол).
Похідні дигідропіридину є препаратами для швидкого зниження АТ.
До антигіпертензивних препаратів другої лінії відносять (Компендіум):
- антиадренергічні засоби із центральним механізмом дії (алкалоїди раувольфії, метилдопа, агоністи імідазолових рецепторів - клонідин, гуанфацин, моксонідин, рілменідин);
- антиадренергічні засоби, гангліоблокатори (гексаметонію бромід);
- антиадренергічні засоби з периферичним механізмом дії (блокатори α-адренорецепторів - доксазозину мезилат, урапідил);
- комбінації гіпотензивних та діуретичних засобів (резерпін та комбінації);
- комбінації гіпотензивних препаратів, які належать до групи препаратів C02N класифікації АТС.
До гіпотензивних засобів нового покоління відносять блокатори серотонінових рецепторів, селективні агоністи імідазолінових рецепторів, інгібітори нейтральної пептидази та антагоністи ендотеліну.
Протипоказання до застосування гіпотензивних препаратів:
- екстракт раувольфії - при серцевій недостатності, органічних ураженнях міокарда, аортальних вадах серця, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки або виразковому коліті у фазі загострення, брадикардії, атеросклерозі церебральних судин, нефросклерозі, епілепсії, паркінсонізмі;
- екстракт раувольфії, клонідин, гуанфацин, моксонідин, рілменідин, доксазозину мезилат, урапідил, гідрохлоротіазид, фуросемід, спіронолактон, лозартан, ірбесартан, кандесартан, каптоприл, еналаприл, лізиноприл, периндоприл, раміприл - у період вагітності та вигодовування грудьми;
- атенолол, бетаксолол, біспопролол, метопролол, небіволол, пропранолол, соталол, раувольфії екстракт - при бронхіальній астмі;
- метилдопа - при активній формі гепатиту, цирозі, аутоімунній гемолітичній анемії, гіперпролактинемії, порфірії;
- метилдопа, атенолол, бетаксолол, бісопролол, метопролол, небіволол, пропранолол, соталол - при феохромоцитомі;
- клонідин - при артеріальній гіпотензії, атеросклерозі судин головного мозку, облітеруючих захворюваннях периферичних артерій, кардіогенному шоці;
- клонідин, раміприл - дітям віком молодше 15 років;
- гуанфацин - при судинних захворюваннях головного мозку, коронарній недостатності, перенесеному інфаркті міокарда;
- гуанфацин, моксонідин, рілменідин, доксазозин мезилат, урапідил, лозартан, ірбесартан, кандесартан, каптоприл, периндоприл - дітям віком молодше 18 років;
- клонідин, моксонідин, атенолол, бетаксолол, бісопролол, метопролол, небіволол, пропранолол, соталол, торасемід - при синдромі слабкості синусового вузла, порушенні АV-провідності (АV-блокаді ІІ–ІІІ ступеня), синусовій брадикардії;
- моксонідин - при ангіоневротичному набряку в анамнезі, аритмії, хворобі Паркінсона, епілепсії;
- моксонідин, клонідин, атенолол, бетаксолол, бісопролол, метопролол, небіволол, пропранолол, соталол - при синдромі Рейно;
- рілменідин - при одночасному застосуванні із сультопридом;
- гексаметонію бромід - при гіповолемії та шоці, феохромоцитомі, ішемічному інсульті, тромбозі, закритокутовій глаукомі, дегенеративних змінах центральної нервової системи;
- гексаметонію бромід, фуросемід, лізиноприл - при інфаркті міокарда у гострій стадії;
- доксазозину мезилат - при тромбоемболії легеневої артерії, шлунково-кишкової непрохідності в анамнезі, атрезії верхніх сечових шляхів, циститі або сечокам'яній хворобі, набряку легень, зумовленому аортальним або мітральним стенозом;
- доксазозину мезилат, фуросемід, еналаприл, лізиноприл - при стенозі аортального та мітрального клапанів;
- урапідил - при стенозі аортального клапана, атріовенозному шунті;
- гідрохлоротіазид - при гіперкальціємії, симпатектомії;
- гідрохлоротіазид, фуросемід - при системному червоному вовчаку, панкреатиті;
- фуросемід, гідрохлоротіазид - при анурії, подагрі, тяжкій формі цукрового діабету;
- фуросемід - при алкалозі, олігурії, хворобі Аддісона, гіперурикемії, дітям віком до 3 років;
- фуросемід, торасемід - при гіпокаліємії, гіпонатріємії, гіповолемії;
- спіронолактон - при гіперкаліємії, гіперкальціємії, гіпонатріємії, анурії;
- торасемід, еналаприл - дітям віком молодше 12 років;
- атенолол, бетаксолол, бісопролол, метопролол, небіволол, пропранолол, соталол - при гострій лівошлуночковій недостатності серця, шоці, метаболічному ацидозі;
- каптоприл, еналаприл, периндоприл, раміприл - при набряку Квінке, двосторонньому стенозі ниркових артерій, після трансплантації нирки, первинному гіперальдостеронізмі;
- еналаприл - при порфірії, діареї, блювоті, аутоімунних системних захворюваннях;
- лізиноприл, еналаприл - при гіпертрофічній кардіоміопатії, первинному гіперальдостеронізмі;
- для всіх препаратів для зниження АТ - при сенсибілізації до препаратів або компонентів препаратів, ниркової та/або печінкової дисфункції, депресії.