ксероформ (C18H6BiBr9O3) — 2,4,6-трибромфенолят вісмуту основний, молекулярна маса 1198.4 г/моль. Аморфний дрібний порошок жовтого кольору, слабо розчинний у воді, спирті, хлороформі, олії; вступає в реакцію з лугами чи сильними кислотами. Застосовується у вигляді монокомпонентного порошку або у складі одноразових перев’язувальних матеріалів із фіксованим вмістом речовини (медичний вазелін плюс 3% вісмуту трибромфенолят).
Дерматотропний і дезінфікуючий засіб, чинить антисептичну, в’яжучу та підсушувальну дію, сприяє ефективній реепітелізації, приживленню трансплантату, прискорюючи загоєння рани.
Антисептичний та в’яжучий ефекти ксероформу обумовлені утворенням стійкого зв’язку з протеїнами мікробної клітини та білками тканинного ексудату, приводячи до їхньої коагуляції. Як наслідок, формується альбумінатна плівка, що захищає пошкоджену поверхню, зокрема закінчення сенсорних волокон, і порушується життєдіяльність патогенної мікрофлори. Одночасно з цим процесом відбувається констрикція капілярів поряд зі зниженням їхньої проникності, що зменшує ексудацію. Встановлено протимікробний ефект органічних сполук вісмуту щодо кишкової, синьогнійної та сінної паличок, золотистого, епідермального та гемолітичного стафілококів, фекального ентерококу, альфа-гемолітичного стрептокока, а також Salmonella typhimurium, Candida albicans та Bacillus cereus. До того ж солі вісмуту мають властивість інгібувати β-лактамази мікроорганізмів, перешкоджаючи антибіотикорезистентності. Зазначені ефекти вісмуту посилює антисептична активність трибромфенолу.
запальні захворювання шкіри; в опіковій/пластичній хірургії як пов’язка на донорській ділянці та ділянці-рецепієнті, як покриття для неглибоких ран або опіків.
для зовнішнього застосування на уражені ділянки шкіри.
Педіатрична популяція. Безпека та ефективність застосування у дитячому віці не встановлені.
відома гіперчутливість до речовини.
не встановлена.
уникати потрапляння речовини в очі.
не встановлена.
про випадки передозування не повідомляли.