ВАНКОМІЦИН (VANCOMYCINUM) Діюча речовина
або: S(sub a))-(3S,6R,7R,22R,23S,26S,36R,38aR)-44-((2-O-(3-аміно-2,3,6-тридеокси-3-C-метил-α-L-ліксо-гексопіранозил)-β-D-глюкопіранозил)окси)-3-(карбамоілметил)-10,19-дихлоро-2,3,4,5,6,7,23,24,25,26,36,37,38,38a-тетрадекагідро-7,22,28,30,32-пентагідрокси-6-((2R)-4-метил-2-(метиламіно)валерамідо)-2,5,24,38,39-пентаоксо-22H-8,11:18,21-диетено-23,36-(імінометано)-13,16:31,35-.
трициклічний глікопептидний а/б, отриманий з Amycolatopsis orientalis, ефективний проти Гр (+) м/о; бактерицидна дія полягає у пригніченні синтезу бактеріальної стінки за рахунок гальмування полімеризації глікопептидів та селективного інгібування синтезу РНК бактерій; ефективний відносно: стафілококів, включаючи Staphylococcus aureus та S. еpidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами); стрептококи, включаючи Streptococcus pyogenes, S. agalactiae, Enterococcus faecalis (головним чином, Streptococcus faecalis), S. bovis, групу гемолітичних стрептококів, Streptococcus pneumoniae (включаючи пеніцилінрезистентні штами); Clostridium difficile (у т. ч. токсикогенні штами-збудники псевдомембранозного ентероколіту); дифтероїди; також чутливі Listeria monocytogenes, Lactobacillus species, Actinomyces species, Clostridium species та Bacillus species.
лікування потенційно життєнебезпечних інфекцій, коли застосування інших ефективних і менш токсичних а/б ЛЗ, включаючи пеніциліни та цефалоспорини, не принесло позитивних результатів; тяжких стафілококових інфекцій у пацієнтів, які не можуть приймати або не реагують на пеніциліни та цефалоспорини, або які мають інфекції, спричинені стафілококами, резистентними до інших а/б; лікування та профілактика ендокардиту у пацієнтів, яким проводяться стоматологічні або хірургічні процедури; інфекції, спричинені стафілококами, включаючи остеомієліт, пневмонію, септицемію та інфекції м’яких тканин; стафілококовий ентероколіт та псевдомембранозний коліт, спричинений Clostridium difficile.
застосовують в/в краплинно; для лікування дорослих рекомендовані концентрації не більше 5 мг/мл, а швидкість введення не вище 10 мг/хв; пацієнтам, яким необхідно обмежувати кількість введеної рідини, можна вводити препарат з концентрацією до 10 мг/мл; дорослим пацієнтам по 500 мг кожні 6 год або 1000 мг кожні 12 год; при стафілококовому ендокардиті проводити лікування протягом трьох тижнів і більше; початкова доза для новонароджених дітей віком до 7 днів становить 15 мг/кг, а потім - по 10 мг/кг кожні 12 год.; початкова доза для новонароджених дітей віком від 7 днів до 1 міс - 15 мг/кг, а потім - по 10 мг/кг маси тіла кожні 8 год; для дітей віком від 1 міс звичайна доза становить 10 мг/кг кожні 6 год, максимальна разова доза для дітей - 15 мг/кг маси тіла, р-н вводити протягом не менше 60 хв.
підвищена чутливість до ванкоміцину.
при швидкому введенні анафілактичні реакції (артеріальна гіпотензія, задишка, диспное, кропив’янка або свербіж), розлади серцевої діяльності (СН, зупинка серця); нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія; гіпотензія, флебіт, васкуліт; диспное, задишка; нудота, блювання, діарея, біль у животі, псевдомембранозний коліт; свербіж, кропив’янка, екзантема, с-м Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, с-м Лайєлла, IgA-бульозний дерматит, токсичний епідермальний некроліз; шум або дзвін у вухах, зниження гостроти слуху, вертиго; анафілактоїдна реакція, реакції гіперчутливості, анафілактоїдний шок, псевдомембранозний коліт; збільшений рівень креатиніну в сироватці крові, сечовини сироватки, підвищення рівнів АСТ, АЛТ, ЛФ, ЛДГ, гамма-глутаміл транспептидази, білірубіну, лейцин-амінопептидази; м’язові спазми; запаморочення, парестезія; інтерстиціальний нефрит, азотемія, г. ниркова недостатність; медикаментозна лихоманка, озноб, зміни у місці ін’єкц., включаючи біль, запалення, подразнення, некроз тканин, біль та спазми м’язів грудей та спини, ріст резистентних бактерій та грибів, медикаментозні висипання з еозинофілією та системними с-ми (DRESS-с-м), сльозотеча, запалення слизових оболонок, почервоніння верхньої частини тіла та обличчя.