ВІНКАМІН (VINCAMINUM) Діюча речовина

вінкамін сприяє адаптації мозкового кровообігу відповідно до метаболічних потреб мозку. Вінкамін поліпшує метаболізм головного мозку за рахунок посилення окиснення глюкози, збільшуючи тим самим вироблення енергії та сприяючи підвищенню загальної активності організму. Вінкамін збільшує постачання киснем нейронів, що знаходяться у стані гіпоксії.
Вінкамін швидко абсорбується в ШКТ, Т_½ — 60–90 хв, зв’язування з білками плазми крові — 64%. Вінкамін повністю метаболізується у печінці, лише 4–6% виводиться із сечею у незміненому вигляді.

для нормалізації та адаптації церебрального кровообігу відповідно до метаболічних потреб мозку:
для покращання, регуляції і підтримання функцій головного мозку при таких станах:
– погіршення пам’яті;
– порушення концентрації уваги;
– діабетична ангіопатія;
– атеросклеротичне ураження судин головного мозку;
– посттравматичні черепно-мозкові порушення;
– після гострого порушення мозкового кровообігу;
– церебральні порушення після ішемії мозку;
– гіпертонічна енцефалопатія;
– порушення слуху та зору судинного генезу;
– порушення орієнтації у просторі і часі, емоційні порушення, що є наслідками різних психічних порушень.

по 1 таблетці 2 рази на добу.

підвищена вінкаміну. Пухлини мозку (або хвороби, що спричиняють підвищення внутрішньочерепного тиску), судомні порушення, гострий інсульт, порушення серцевого ритму, тяжкі електролітні порушення (гіпокаліємія або гіпокальціємія).

незначне підвищення психічної активності, головний біль, запаморочення, подовження інтервалу Q–T, torsades de pointes, нудота, печія, діарея, запор, сухість у роті, реакції гіперчутливості, вкл. ангіоневротичний набряк, еритема, свербіж, алергічний дерматит, кропив’янка, папульозний висип.

слід уникати супутнього застосування з лікарськими засобами, що можуть провокувати torsades de pointes.
При одночасному застосуванні ітраконазолу та вінкаміну пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом.

специфічного антидоту немає.
У випадку передозування рекомендується ретельний клінічний нагляд, ЕКГ-моніторинг, симптоматичне лікування та підтримка життєво важливих функцій організму.