ТІОТРОПІЮ БРОМІД (TIOTROPIUM BROMIDE) Діюча речовина
є специфічним антимускариновим агентом тривалої дії, що в клінічній медицині часто називається антихолінергічним агентом; має подібну спорідненість з усіма підтипами мускаринових рецепторів від М1 до М5; у дихальних шляхах інгібіція М3-рецепторів спричиняє розслаблення гладкої мускулатури; бронхопротективний ефект дозозалежний та триває більше 24 год; тривалість ефекту зумовлена дуже повільним вивільненням із М3-рецепторів; період напіврозпаду тіотропію значно довший, ніж у іпратропію; при інгаляційному застосуванні він демонструє прийнятний терапевтичний діапазон до появи системних антихолінергічних ефектів; бронходилатація після інгаляції тіотропію, в першу чергу, є місцевим ефектом на дихальні шляхи, що не є системним.
підтримуюча бронхолітична терапія для полегшення симптомів при ХОЗЛ; додаткова підтримуюча бронхолітична терапія хворих на астму, які на даний час проходять підтримуючу терапію комбінацією інгаляційних кортикостероїдів (≥800 мкг будесоніду/добу або еквівалент) та β2-агоністів тривалої дії і які мали один чи більше тяжких загострень хвороби протягом попереднього року.
порошок д/інгаляцій: рекомендована доза 1 інгаляція вмісту 1 капс./день за допомогою інгаляційного пристрою; р-н д/інгаляцій: дві інгаляції (два вдихи) аерозолю за допомогою інгаляційного пристрою 1р/добу; інгаляції робити в один і той же час доби; не слід перевищувати рекомендовану дозу.
відома гіперчутливість до тіотропію броміду, атропіну або його похідних (до іпратропію або окситропію) або до інших компонентів препарату; вагітність, період годування груддю, дитячий вік.
зневоднення; запаморочення, безсоння, головний біль, порушення смакових відчуттів; нечіткість зору, глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску; фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія, тахікардія, відчуття серцебиття; кашель, дисфонія, фарингіт, бронхоспазм, носові кровотечі, ларингіт, синусит; сухість у роті, зазвичай несильна, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, орофаренгіальний кандидоз, запор, непрохідність кишечнику, що включає паралітичну непрохідність кишечнику, дисфагія, гінгівіт, глосит, стоматит, нудота, карієс зубів; висип, ангіоневротичний набряк, гіперчутливість (включаючи АР негайного типу), свербіж, кропив’янка, сухість шкіри, інфекції шкіри та утворення виразок; набряк суглобів; затримка сечі (зазвичай у схильних до цього чоловіків), дизурія, інфекція сечових яхів.