ТЕМОЗОЛОМІД (TEMOZOLOMIDUM) Діюча речовина

триазен, при фізіологічних значеннях рН піддається швидкому хімічному перетворенню на активний монометил триазеноімідазол карбоксамід (МТІК); цитотоксичність МТІК зумовлена, в першу чергу, алкілуванням гуаніну в положенні О6 і додатковим алкілуванням у положенні N7; цитотоксичні ураження, що виникають внаслідок цього, включають механізм аберантного відновлення метилового залишку.

вперше виявлена мультиформна гліобластома у складі комбінованого лікування із застосуванням радіотерапії і наступної монотерапії у дорослих; злоякісна гліома у формі мультиформної гліобластоми або анапластичної астроцитоми при наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії у дітей віком від 3-х років та дорослих.

дорослим із уперше виявленою мультиформною гліобластомою застосовують в комбінації з фокальною радіотерапією (комбінована фаза), після чого проводять 6 циклів монотерапії темозоломідом (фаза монотерапії); при комбінованій фазі застосовують у дозі 75 мг/м2 на добу протягом 42 днів одночасно з проведенням фокальної променевої терапії (60 Гр за 30 сеансів); зниження дози не рекомендується; рішення про відстрочення або переривання прийому ЛЗ визначається щотижня залежно від гематологічних та негематологічних критеріїв токсичності; застосування у зазначеній дозі може бути подовжено з 42 днів до 49 днів при наявності всіх нижчеперелічених умов (абсолютна кількість нейтрофілів >1,5х109/л; кількість тромбоцитів >100х109/л; критерії загальної токсичності (КЗТ): негематологічна токсичність <1 ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання); прийом препарату перервати або припинити зовсім при наявності критеріїв гематологічної та негематологічної токсичності (абсолютна кількість нейтрофілів >0,5 та <1,5х109/л (переривання), <0,5х109/л (припинення); кількість тромбоцитів >10 та <100х109/л (переривання), <10х109/л (припинення); КЗТ: негематологічна токсичність (за винятком алопеції, нудоти та блювання), ступінь 2 (переривання), КЗТ, ступінь 3 або 4 (припинення); ч/з 4 тижні після завершення комбінованої фази лікування призначають 6 циклів монотерапії; доза під час циклу 1 монотерапії - 150 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів з подальшим 23-денною перервою; доза циклу 2 підвищується до 200 мг/м2 /добу, якщо КЗТ: негематологічна токсичність під час циклу 1 становила <2 ст. (за винятком алопеції, нудоти та блювання), абсолютна кількість нейтрофілів >1,5х109/л, кількість тромбоцитів >100х109/л; якщо підвищення дози не відбулося у циклі 2, у наступних циклах дозу також не підвищують; якщо доза підвищувалася, застосовують у дозі 200 мг/м2/добу протягом перших 5 днів кожного наступного циклу, за винятком випадку розвитку токсичності; припиняють застосовувати, якщо рівень дози -1 (100 мг/м2) продовжує супроводжуватися неприйнятною токсичністю або якщо ступінь 3 негематологічної токсичності (за винятком алопеції, нудоти та блювання) повторюється після зниження дози. Рецидивуюча або прогресуюча злоякісна гліома у дорослих та дітей віком від 3 років: цикл терапії - 28 днів; пацієнтам, яким раніше не проводилася хіміотерапія, призначають 1 р/добу у дозі 200 мг/м2 протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою; пацієнтам, яким раніше проводили хіміотерапію, початкова доза - 150 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів; у циклі 2 дозу можна підвищити до 200 мг/м2 1 р/добу протягом 5 днів за умови відсутності гематологічної токсичності.

гіперчутливість до темозоломіду, інших компонентів препарату або до дакарбазину; тяжкий ступінь мієлосупресії.

нудота, блювання, стоматит, діарея, запор, диспепсія, дисфагія, сухість у роті, здуття живота, нетримання калу, гастроінтестинальні розлади, гастроентерит, геморой; інфекція, кандидоз ротової порожнини; herpes simplex, herpes zoster, грипоподібні симптоми; фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія; лімфопенія, петехії; анорексія, зменшення/збільшення маси тіла, гіперглікемія, неспокій, депресія, емоційна лабільність, безсоння, галюцинації, амнезія, судоми, головний біль, геміпарез, афазія, порушення рівноваги, сонливість, сплутаність свідомості, запаморочення, погіршення пам’яті, погіршення концентрації уваги, дисфазія, неврологічні розлади, нейропатія, периферійна нейропатія, парестезія, порушення мовлення, тремор, геміплегія, атаксія, порушення координації, порушення ходи, гіперестезія, сенсорні розлади, дефект поля зору, нечіткість зору, диплопія, зниження гостроти зору, біль в очах, сухість очей; погіршення слуху, дзвін, біль у вухах, глухота, вертиго, крововилив, тромбоз глибоких вен, набряк ніг; легенева емболія, набряк, периферійний набряк; задишка, кашель, пневмонія, синусит, інфекції ВДШ, бронхіт; висип, алопеція, сухість шкіри, свербіж, еритема, порушення пігментації, посилена пітливість; Кушингоїд; м’язова слабкість, артралгія, м’язово-скелетний біль, міалгія, міопатія, біль у спині; нетримання сечі, дизурія, вагінальна кровотеча, менорагія, аменорея, вагініт, біль у молочних залозах; АР, лихоманка, променеве ураження, спотворення смаку; астенія, втома, набряк обличчя, біль, погіршення самопочуття, тремтіння, дентальні розлади; підвищення рівня АЛТ.