ТІОГУАНІН (TIOGUANINUM) Діюча речовина

сульфгідрильний аналог гуаніну та діє як пуриновий антиметаболіт; активується до свого нуклеотиду - тіогуанілової к-ти; метаболіти тіогуаніну гальмують синтез пуринів і взаємоперетворення пуринових нуклеотидів; інкорпорується у нуклеїнові кислоти, що зумовлює його токсичність; існує перехресна резистентність з меркаптопурином, хворі, резистентні до одного препарату, можуть бути нечутливими до іншого.

г. лейкоз (г. мієлобластний лейкоз та г. лімфобластний лейкоз), хр. гранулоцитарний лейкоз.

звичайна доза 60-200 мг/м2/добу, для дітей - таке ж дозування, з розрахунком дози згідно з площею поверхні тіла.

гіперчутливість до компонентів препарату, лікування незлоякісних захворювань; зважаючи на серйозність показань, абсолютних протипоказань немає.

пригнічення кісткового мозку, стоматит, нудота, блювання, анорексія, некроз і перфорація стінки кишки, печінкова токсичність у поєднанні з пошкодженням ендотелію судин, гепатовенооклюзивна хвороба (гіпербілірубінемія, гепатомегалія, збільшення маси тіла у зв‘язку із затримкою рідини та асцитом), симптоми портальної гіпертензії (спленомегалія, тромбоцитопенія та варикозне розширення вен стравоходу), підвищення рівня печінкових трансаміназ, лужної фосфатази та гамаглютамілтрансамінази, жовтяниця, гепатопортальний склероз, вузликова регенеративна гіперплазія, печінковий та періпортальний фіброз, центролобулярний печінковий некроз; фотосенсибілізація, порушення електролітного балансу, атаксія, висип, шум у вухах, серцево-судинні порушення, глухота та окулогірні кризи.