СТРОНЦІЮ РАНЕЛАТ* (STRONTIUM RANELATE*)
збільшує утворення кістки у культурі кісткової тканини, а також розмноження попередників остеобластів і синтез колагену у культурі клітин кістки; зменшує резорбцію кісткової тканини за рахунок зменшення диференціації остеокластів і зниження їхньої резорбційної активності; подвійний механізм дії призводить до ребалансування обмінних процесів у кістковій тканині на користь остеогенезу; підвищує трабекулярну кісткову масу, кількість трабекул і їхню товщину; збільшує міцність кістки; у кістковій тканині стронцій в основному адсорбується на поверхні кристалів апатиту й тільки у незначній кількості замінює кальцій у кристалах апатиту у наново сформованій кістковій тканині; стронцію ранелат не змінює характеристики кристалів кісток. In vitro стронцію ранелат: стимулює формування хрящового матриксу в здоровому та пошкодженому остеоартрозом суглобі людини без стимуляції резорбції хряща; зменшує активність резорбції кісткової тканини в субхондральній кістці людини. In vivo: зменшує розвиток макроскопічних пошкоджень виростків стегна та верхньої суглобової поверхні великогомілкової кістки, а також вираженість синовіїту та склерозу субхондральної кістки; призводить до позитивного впливу стронцію ранелату як на суглобовий хрящ, так і на субхондральну кістку.
лікування тяжкого остеопорозу з високим ризиком виникнення переломів: у жінок у постменопаузальному періоді; у дорослих чоловіків, за умови, якщо не може бути призначена інша терапія для лікування остеопорозу внаслідок, напр., непереносимості, протипоказань; у жінок у постменопаузальному періоді зменшує ризик виникнення переломів стегна та хребців; рішення щодо призначення має базуватися на індивідуальній оцінці сукупних ризиків кожного пацієнта.
рекомендована добова доза 2 г/добу, перед застосуванням розчинити у 1/3 склянки води (мінімум 30 мл); приймати перед сном, бажано не раніше ніж ч/з 2 год після прийому їжі; призначений для довготривалого застосування.
гіперчутливість до будь-якої з речовин препарату; венозна тромбоемболія, включаючи тромбоз глибоких вен та тромбоемболію легеневої артерії, у т.ч. в анамнезі; тимчасова або довготривала іммобілізація (післяопераційний період або тривалий постільний режим); встановлена ІХС (у т.ч. в анамнезі), захворювання периферійних артерій та/або цереброваскулярні захворювання, неконтрольована АГ.
лімфоаденопатія (одночасно з проявами р-цій гіперчутливості з боку шкіри), пригнічення ф-ції кісткового мозку; еозинофілія (одночасно з проявами р-цій гіперчутливості з боку шкіри); гіперхолестеринемія; безсоння, сплутаність свідомості, головний біль, порушення свідомості, втрата пам’яті, запаморочення, парестезія, судоми, вертиго, ІМ, венозна тромбоемболія, гіперреактивність бронхів, нудота, діарея та рідкі випорожнення, блювання, біль у абдомінальній ділянці, шлунково-кишковий біль, гастроезофагіальний рефлюкс, диспепсія, запор, метеоризм, подразнення слизової оболонки порожнини рота, включаючи стоматити та/або утворення виразок, сухість у роті, гепатит, підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (одночасно з проявами р-цій гіперчутливості з боку шкіри), прояви р-ції гіперчутливості з боку шкіри (висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоедема), екзема, дерматит, алопеція, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, скелетно-м’язовий біль (спазми м’язів, міалгія, біль у кістках, артралгія та біль у кінцівках), периферичні набряки, підвищення to (одночасно з проявами р-цій гіперчутливості з боку шкіри), нездужання, підвищення рівня креатинінфосфокінази.