СЕКНІДАЗОЛ (SECNIDAZOLUM) Діюча речовина

антибактеріальна та протипротозойна дія; напівсинтетичне похідне нітроімідазолу; механізм дії cекнідазолу пов’язаний з взаємодією з ДНК, що призводить до знищення бактеріальних клітин і клітин простіших. Секнідазол особливо активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia, видів Bacteroides, включаючи групу Bacteroides fragilis (B. fragilis, B. distasonis, B. thetaiotaomicron, B. vulgatus). Неактивний щодо аеробних бактерій. Проникаючи всередину клітини мікроорганізму, секнідазол активується в результаті відновлення 5-нітрогрупи, за рахунок чого взаємодіє з клітинною ДНК. Відбувається порушення її спіралеподібної структури та руйнування ниток, інгібування нуклеотидного синтезу та загибель клітини. Препарат підвищує чутливість пухлин до опромінення, спричиняє сенсибілізацію до етанолу (дисульфірамоподібна дія).

амебіаз кишечнику (спричинений Entamoeba histolytica); амебіаз печінки (спричинений Entamoeba histolytica); лямбліоз (спричинений Giardia lamblia), бактеріальний вагіноз; трихомонадні уретрити та вагініти (спричинені Trichomonas vaginalis).

бактеріальний вагіноз, трихомонадні уретрити та вагініти: 2 г одноразово; г. амебіаз - 2 г одноразово; безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми - щоденно по 2 г за 1 прийом протягом 3 днів; амебіаз печінки - щоденно по 1,5 г за 1 або 2 прийоми протягом 5 днів; діти віком від 12 років: г. амебіаз - 30 мг/кг одноразово; безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми: щоденно за 1 або 2 прийоми у дозі 30 мг/кг протягом 3 днів; амебіаз печінки: щоденно за 1 або 2 прийоми в дозі 30 мг/кг протягом 5 днів; лямбліоз: із розрахунку 30 мг/кг (1-1,5 г) одноразово.

гіперчутливість до препарату; органічні захворювання ЦНС.

нудота, блювання, гастралгія, металевий присмак у роті, запалення язика, стоматит; загальна слабкість; запаморочення, головні болі та неврологічні порушення; помірна оборотна лейкопенія, оборотна нейтропенія; порушення координації рухів, атаксія, парестезія, поліневропатія, підвищене потовиділення, сухість у роті; вертиго; кропив’янка, висипання на шкірі; підвищення азоту сечовини крові, набряклість вік і жіночих зовнішніх статевих органів.