СПІРАМІЦИН (SPIRAMYCINUM) Діюча речовина
а/б групи макролідів, чинить б/ц дію; чутливі Гр (+) аероби: Bacillus cereus, Corynebacterium diphtheriae, Enterococci, Rhodococcus equi, Staphylococcus метицилінчутливі, Staphylococcus метіцилінрезистентні, Streptococcus B, некласифіковані streptococcus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; чутливі Гр (-) аероби: Bordetella pertussis, Branhamella atarrhalis, Campylobacter, Legionella, Moraxella; чутливі анаероби: Actinomyces Bacteroides, Eubacterium, Mobiluncus, Peptostreptococcus, Porphyromonas, Prevotella, Propionibacterium acnes; різні види: Borrelia burgdorferi, Chlamydia, Coxiella, Лептоспіри, Mycoplasma pneumoniae, Treponema pallidum; помірно чутливі Гр (-) аероби: Neisseria gonorrhoeae; помірно чутливі анаероби: Clostridium perfringens; помірно чутливі різні види: Ureaplasma urealyticum; резистентні Гр (+) аероби: Corynebacterium jeikeium, Nocardia asteroides; резистентні Гр (-) аероби: Acinetobacter, ентеробактерії, Haemophilus, Pseudomonas; резистентні анаероби: Fusobacterium; різні: Mycoplasma hominis.
лікування інфекцій, спричинених м/о, чутливими до спіраміцину; підтверджений тонзилофарингіт, спричинений β-гемолітичним стрептококом А (як альтернатива лікуванню β- лактамними а/б або якщо вони не можуть бути застосовані); г. синусит (коли лікування β-лактамними а/б є неможливим); суперінфекція при г. бронхіті; загострення хр. бронхіту; негоспітальна пневмонія у пацієнтів, які не мають факторів ризику, тяжких клінічних симптомів, клінічних факторів, які свідчать про пневмококову етіологію захворювання (у разі підозри на атипову пневмонію застосування макролідів є доцільним незалежно від тяжкості захворювання та анамнезу); інфекції шкіри з доброякісним перебігом - імпетиго, імпетигінізація, ектима, інфекційний дермо-гіподерміт (особливо бешиха), еритразма; інфекції ротової порожнини; негонококові генітальні інфекції; хіміопрофілактика рецидивів г. ревматичної гарячки у хворих, у яких алергія на β лактамні а/б; токсоплазмоз у вагітних жінок; профілактика менінгококового менінгіту у осіб, яким протипоказане застосування рифампіцину: з метою ерадикації м/о (Neisseria meningitidis) у носоглотці; як профілактика: пацієнтам після лікування та перед поверненням до суспільного життя; у пацієнтів, які контактували з особою з виділенням мокротиння протягом 10 днів, що передують його/її госпіталізації; не призначений для лікування менінгококового менінгіту.
застосовують р/os; у табл. дорослим приймати по 6-9 млн МО (за 2-3 прийоми); дітям старше 6 років - 1,5-3 млн МО на 10 кг/добу за 2-3 прийоми, тривалість терапії при тонзилофарингіті становить 10 днів; при профілактиці менінгококових менінгітів дорослим призначають по 3 млн МО кожні 12 год. протягом 5 днів; дітям - 75 000 МО/1 кг кожні 12 год. протягом 5 дн. Таблетки, вкриті оболонкою, дрібнити та ділити не можна!
гіперчутливість на спіраміцин або однієї з допоміжних речовин ЛЗ; пацієнти, які належать до групи ризику подовження QT-інтервалу: пацієнти, які мають в особистому або сімейному анамнезі вроджене подовження інтервалу QT (окрім випадків, коли цей діагноз був виключений за допомогою ЕКГ); пацієнти з подовженням інтервалу QT, яке викликане ЛЗ або має метаболічне чи СС походження; ЛЗ, що зумовлюють шлуночкову тахікардію типу пірует: антиаритмічні ЛЗ класу Іа (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід); антиаритмічні ЛЗ класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід); сультоприд (нейролептик групи бензамідів); інші ЛЗ: ЛЗ миш’яку, дифеманіл, доласетрон в/в, мізоластин, левофлоксацин, моксифлоксацин, прукалоприд, тореміфен, вінкамін в/в, еритроміцин в/в, дронедарон, мехітазин, циталопрам, дизопірамід, дофетилід, домперидон, есциталопрам, гідрохінідин, вандетаніб.
диспепсія, біль у шлунку, нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт; висипання на шкірі, кропив`янка, свербіж, почервоніння шкіри, ангіоневротичний набряк або анафілактичний шок, г. генералізований екзентематозний пустульоз; транзиторна парестезія, головний біль, запаморочення, загальна слабкість; відхилення від норми показників функціональних проб печінки; гемолітична анемія; г. гемоліз, випадки васкуліту, в т. ч. пурпура Шенляйна-Геноха, тромбоцитопенія, гемолітична анемія; подовження QT- інтервалу, шлуночкова аритмія чи тахікардія, двонаправлена (поліморфна) шлуночкова тахікардія (torsades de pointes).