СУКСАМЕТОНІЮ ХЛОРИД (SUXAMETHONII CHLORIDUM) Діюча речовина
деполяризуючий міорелаксант короткої дії; за хімічною будовою - подвоєна молекула ацетилхоліну; має високу спорідненість з постсинаптичним нервово-м’язовим рецептором, конкурентно блокує нервово-м’язову передачу, викликає деполяризацію постсинаптичної мембрани та короткочасну релаксацію скелетних м’язів; швидко руйнується псевдохолінестеразою з утворенням холіну та бурштинової кислоти, через що ефект дитиліну є короткочасним; після в/в введення дія проявляється через 2-3 хв. і зберігається в повному обсязі до 3 хв.
міорелаксація при інтубації трахеї, ендоскопічних процедурах (бронхо-, езофаго-, ларинго-, цистоскопія), короткочасні операції, що вимагають міорелаксації(вправлення вивихів, репозиція уламків кістки), підтримання міоплегії при оперативних втручаннях (гінекологічних, торакальних, абдомінальних), усунення судом при правці.
застосовують в/в болюсно, інфузійно або в/м; дозу встановлювати індивідуально з урахуванням маси тіла, реакції пацієнта, ступеня необхідної м’язової релаксації, шляху введення; ендотрахеальна інтубація: дорослим вводити в/в по 1мг/кг, доза спричиняє м’язову релаксацію через 30- 60 сек., що триває 2-6 хв.; додаткові дози, що становлять 50%-100% від початкової дози, вводити з інтервалами 5-10 хв., підтримують м’язову релаксацію протягом короткочасного хірургічного втручання під загальною анестезією; для тривалого розслаблення мускулатури протягом усієї операції можна вводити у вигляді інфузій 0,1-0,2% р-ну, розведеного у 5% р-ні глюкози або 0,9% р-ні натрію хлориду зі швидкістю 2,5-4 мг/хв; заг. доза при повторних в/в ін’єк. або безперервній інфузії не повинна перевищувати 500 мг/год; дітям від 1 року рекомендована в/в доза - 1 мг/кг; при введенні дітям шляхом в/в інфузії дозу визначати як для дорослих, але початкову швидкість інфузії знижувати пропорційно до маси тіла; рекомендована в/м доза - до 4 мг/кг; ці дози спричиняють м’язову релаксацію тривалістю на 3 хв.; сумарна доза не має перевищувати 150 мг.
гіперчутливість до компонентів ЛЗ, глаукома, міастенія, г. печінкова недостатність, виражена анемія, злоякісна гіпертермія в анамнезі, атипова активність холінестерази плазми крові; гіперкаліємія при великих травмах чи опіках, при довготривалій імобілізації хворого, паралічі скелетних м’язів; гіперкаліємія, пов’язана з нирковою недостатністю; відкрита травма ока та випадки, коли підвищення ВТ є небажаним; міопатія скелетних мязів, рабдоміоліз; одночасне застосування ЛЗ, що підвищують чутливість до суксаметонію.
підвищення ВТ; підвищене слиновиділення, підвищення внутрішньошлункового тиску (як наслідок, збільшення ризику регургітації і попадання шлункового вмісту в дихальні шляхи); порушення функції печінки; гіперглікемія, транзиторне підвищення рівня калію; АГ або гіпотензія, припливи, короткочасна брадикардія, асистолія, тахікардія, аритмія (включаючи шлуночкові аритмії), порушення серцевої провідності, кардіогенний шок, зупинка серця, колапс; апное, бронхоспазм, пролонгований параліч дихальних м’язів (пов’язаний з генетично обумовленим порушенням продукції псевдохолінестерази); поява м’язового болю через 10-12 год. після введення, фасцикуляції м’язів, тризм, рабдоміоліз із наступним розвитком міоглобінемії та міоглобінурії; почервоніння шкіри, висипання, реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, анафілактичний шок; гіпертермія, зміни у місці введення.