допамінергічний агоніст, проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і зв’язується з рецепторами допаміну у ГМ, та має сильну і специфічну спорідненість до підтипів D2 й D3 допамінових рецепторів; також є антагоністом двох основних α2-адренергічних рецепторів у ЦНС (α 2А та α 2С); стимулює корковий електрогенез «допамінергічного» типу як під час пробудження, так і під час сну, активізує різні ф-ції, контрольовані допаміном; покращує кровообіг у стегнових судинах.
хв. Паркінсона: в монотерапії або в комбінації з леводопою, на початку лікування або пізніше.
монотерапія: 150-250 мг, розподілені на 3 р/добу; у комбінації з леводопою: 150 мг, розподілені на 3 р/добу; підвищення дози має відбуватися поступово, на 50 мг ч/з кожні 3 дні.
гіперчутливість до пірибедилу або до будь-якої з допоміжних речовин; кардіоваскулярний шок; г. фаза ІМ; у комбінації з нейролептиками (за винятком клозапіну).
слабко виражені шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, метеоризм), які можуть зникати при індивідуальній корекції дози; сплутаність свідомості, галюцинації, збудження (ажитація), агресивність, психотичні розлади (марення, делірій), запаморочення, сонливість, надмірна сонливість у денний час, раптове засинання; артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія з непритомними станами або нездужанням, або нестабільним АТ, патологічна схильність до азартних ігор, підвищення лібідо (сексуального потягу), гіперсексуальності, компульсивний (надмірний та неконтрольований) потяг до витрат або здійснення покупок, переїдання та компульсивного прийняття їжі, р-ції гіперчутливості (в т. ч. кропив’янка); барвник кошеніль червона А (Е 124) може викликати АР.