Олопатадин (Olopatadinum) Діюча речовина

Фармакодинаміка. Олопатадин — високоефективний, селективний протиалергічний/антигістамінний препарат, дія якого базується на кількох механізмах дії. Він пригнічує дію гістаміну (основного медіатора алергічних реакцій у людини) і запобігає гістамін-індукованому виробленню прозапальних цитокінів епітеліальними клітинами кон’юнктиви людини. Дані досліджень in vitro свідчать про те, що він може діяти безпосередньо на опасисті клітини кон’юнктиви людини, інгібуючи вивільнення прозапальних медіаторів. Передбачається, що місцеве очне застосування олопатадину пацієнтам із прохідністю носослізного каналу зменшує назальні ознаки та симптоми, які часто супроводжують сезонний алергічний кон’юнктивіт. Він не спричиняє клінічно значущих змін діаметра зіниці.
Фармакокінетика
Абсорбція. Як і інші лікарські засоби для місцевого застосування, олопатадин також всмоктується системно. Однак системна абсорбція олопатадину, застосовуваного місцево, мінімальна, а його концентрація у плазмі крові перебуває між межею визначення (<0,5 нг/мл) і 1,3 нг/мл. Ці концентрації у 50–200 разів нижчі, ніж після перорального прийому.
Елімінація. Фармакокінетичні дослідження перорального прийому показали, що Т_½ з плазми крови становить від 8 до 12 год, а виведення відбувається переважно через нирки. Приблизно 60–70% дози виявляється в сечі у вигляді незміненої активної речовини. Два метаболіти, монодесметил і N-оксид, були виявлені в сечі в низьких концентраціях.
Оскільки олопатадин виводиться із сечею переважно у вигляді незміненої активної речовини, його фармакокінетика змінюється у пацієнтів із порушенням функції нирок. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (середній кліренс креатиніну 13,0 мл/хв) пікові концентрації у плазмі крові у 2,3 раза вищі, ніж у здорових дорослих. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, плазмові концентрації після перорального прийому 10 мг олопатадину були значно нижчими у день гемодіалізу, ніж у день без гемодіалізу, що вказує на те, що олопатадин виводиться із сечею. У порівняльному дослідженні фармакокінетики олопатадину, що приймається перорально по 10 мг, у молодих (середній вік 21 рік) та людей похилого віку (середній вік 74 роки), не було виявлено відмінностей у плазмових концентраціях (AUC), зв’язуванні з білками плазми крові або виведенні незміненого препарату та його метаболітів.
Дослідження функції нирок проводили у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок після перорального прийому олопатадину. Результати показали, що при лікуванні олопатадином джута у цій групі населення слід очікувати дещо підвищеної концентрації препарату у плазмі крові. Оскільки концентрація у плазмі крові після місцевого очного застосування олопатадину у 50-200 разів нижча, ніж після перорального застосування, корекція дози у літніх людей або пацієнтів з порушеною функцією нирок не потрібна.
Печінковий метаболізм робить незначний внесок в екскрецію. Передбачається, що корекція дози не потрібна пацієнтам із порушеною функцією печінки.
Доклінічні дані з безпеки. На підставі традиційних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності повторних доз, репродуктивної токсичності, генотоксичності та канцерогенного потенціалу доклінічні дані не вказують на будь-яку особливу небезпеку для людини. Дослідження на тваринах показали зниження росту дитинчат, коли самки отримували системні дози олопатадину, що значно перевищували максимальну дозу, рекомендовану для очей. Після перорального введення щурам, які годували груддю, олопатадин було виявлено в молоці.

Лікування очних проявів і симптомів сезонного алергічного кон’юнктивіту.

Дозування.
Доза становить 1 краплю олопатадину 2 рази на добу (з інтервалом у 8 год) у кон’юнктивальний мішок ураженого ока або очей. За необхідності лікування можна продовжувати до 4-х місяців.
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.
Діти та підлітки. Олопатадин можна застосовувати дітям віком від 3-х років у тих самих дозах, що й для дорослих. Безпека та ефективність очних крапель олопатадин у дітей віком до 3 років не встановлена. Дані відсутні.
Застосування при порушенні функції печінки та нирок. Застосування очних крапель олопатадин пацієнтам із захворюваннями нирок або печінки не вивчалося. Однак корекція дози у пацієнтів з порушеною функцією печінки або нирок не потрібна.
Спосіб застосування. Тільки для застосування в очі.
Після зняття кришки флакона перед використанням слід зняти кільце для захисту від розкриття, якщо воно не закріплене. Щоб уникнути забруднення наконечника крапельниці та розчину, необхідно слідкувати за тим, щоб наконечник крапельниці флакона не торкався повік та прилеглих до них ділянок ока або інших поверхонь. Щільно закривайте флакон після використання.
У разі одночасного застосування з іншими топічними офтальмологічними засобами слід витримувати інтервал у 5 хв між послідовними застосуваннями. Очні мазі слід наносити в останню чергу.

підвищена чутливість до олопатадину.

Інфекції та паразитарні захворювання. Риніт.
З боку імунної системи. Гіперчутливість, набряк обличчя.
З боку нервової системи. Головний біль, порушення смаку. Запаморочення, гіпестезія. Сомноленція.
З боку органа зору. Біль в очах, подразнення слизової очей, сухість очей, аномальні відчуття в очах. Ерозія рогівки, дефект епітелію рогівки, захворювання епітелію рогівки, кератит, епітелію рогівки, кератит, знебарвлення рогівки, виділення з очей, світлобоязнь, нечіткість зору, зниження гостроти зору, блефароспазм, дискомфорт в очах, свербіж в очах, кон’юнктивальні фолікули, захворювання кон’юнктиви, відчуття стороннього тіла в оці, підвищена секреція сліз, еритема повік, набряк повік, захворювання повік, гіперемія повік. Набряк рогівки, набряк очей, кон’юнктивіт, мідріаз, порушення зору, інкрустація краю повіки.
З боку дихальних шляхів, грудної порожнини. Сухість слизової оболонки носа. Задишка, синусит.
З боку ШКТ. Нудота, блювання.
Захворювання шкіри та підшкірної клітковини. Контактний дерматит, відчуття печіння на шкірі, сухість шкіри, еритема.
Загальні порушення. Підвищена втомлюваність, астенія, нездужання.

Олопатадин має протиалергічну та антигістамінергічну дію і, хоча застосовується місцево, всмоктується системно. Лікування слід припинити при появі тяжких симптомів або реакцій гіперчутливості.
За наявними обмеженими даними, побічні ефекти у дітей не відрізняються від таких у дорослих.
Однак очі дітей зазвичай сильніше реагують на подразнення, ніж очі дорослих. Подразнення може вплинути на комплаєнтність дітей.
Вагітність. На сьогоднішній день немає або є лише дуже обмежені дані про застосування олопатадинвмісних очних крапель у вагітних жінок.
Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність після системного застосування.
Не рекомендується застосовувати олопатадин у період вагітності та жінкам дітородного віку, які не використовують засоби контрацепції.
Годування груддю. Наявні дані щодо тварин показали, що олопатадин переходить у молоко після перорального застосування. Не можна виключити ризик для новонародженого/дитини. Олопатадин не слід застосовувати під час грудного вигодовування.
Фертильність. Дослідження впливу місцевого застосування олопатадину для очей на фертильність у людей не проводилися.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Не впливає.
Як і у випадку з усіма очними краплями, тимчасова нечіткість зору та інші порушення зору можуть вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами. Якщо після інстиляції виникає нечіткість зору, пацієнти не повинні керувати транспортними засобами або працювати з механізмами, поки це порушення не зникне.

Дослідження з визначення взаємодії не проводилися.
Дослідження in vitro показали, що олопатадин не інгібує метаболічні реакції за участю ізоферментів цитохрому Р450 1А2, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 і 3А4. Отримані результати свідчать про те, що метаболічні взаємодії між олопатадином та іншими препаратами, що застосовуються одночасно, малоймовірні.

Немає даних про передозування внаслідок випадкового або навмисного прийому препарату внутрішньо у людей. Олопатадин мало токсичний для тварин. При випадковому проковтуванні всього вмісту флакона олопатадину в організм може всмоктатися максимум 5 мг олопатадину. Якщо припустити, що абсорбція становить 100%, то для немовляти вагою 10 кг доза становитиме 0,5 мг/кг.
Подовження інтервалу QTc у собак спостерігалося тільки при дозах, які значно перевищують максимальну дозу для людини, що не має великого значення для клінічного застосування. Пероральна доза 5 мг призначалася 2 рази на добу протягом 2,5 днів 102 молодим і літнім людям, чоловікам і жінкам без подовження інтервалу QTc порівняно з плацебо. Пікові концентрації олопатадину у плазмі крові у стійкому стані (від 35 до 127 нг/мл), що спостерігалися у цьому дослідженні, відповідають запасу безпеки, який принаймні у 70 разів перевищує запас безпеки олопатадину, що застосовується місцево, щодо впливу на реполяризацію серця.
У разі передозування активної речовини за пацієнтом необхідно спостерігати і надавати йому відповідну допомогу.