чинить пряму спазмолітичну дію на гладком’язові волокна детрузора, антихолінергічну дію, блокує вплив ацетилхоліну на М-холінорецептори гладких м’язів; спричиняє розслаблення детрузора сечового міхура; у пацієнтів з нестабільним сечовим міхуром збільшує об’єм сечового міхура і зменшує частоту спонтанних скорочень детрузора.
дорослі - нетримання сечі, імперативні позиви або прискорене сечовипускання при нестабільності ф-ції сечового міхура внаслідок нейрогенної дисфункції сечового міхура (гіперрефлексії детрузора), що спостерігається при таких захворюваннях, як розсіяний склероз та spina bifida, або внаслідок ідіопатичної нестабільності ф-ції детрузора (моторне ургентне нетримання сечі); контроль гіперактивності сечового міхура, що виникає після хірургічних операцій на сечовому міхурі або передміхуровій залозі або при супутньому циститі; діти - при нетриманні сечі, імперативних позивах або прискореному сечовипусканні при нестабільності ф-ції сечового міхура внаслідок ідіопатичної гіперактивності сечового міхура або нейрогенної дисфункції сечового міхура (гіперактивності детрузора); нічний енурез, пов’язаний з гіперактивністю детрузора, у поєднанні з немедикаментозним лікуванням, у випадку неефективності іншої терапії.
р/оs; для дорослих звичайна доза - 5 мг 2-3 р/добу, МДД - 5 мг 4 р/добу; для дітей старше 5 років звичайна доза - 2,5 мг 2 р/добу, дозу можна підвищити до 5 мг 2-3 р/добу для отримання клінічного ефекту за умови доброї переносимості побічних ефектів; при нічному енурезі останню дозу приймати перед сном.
гіперчутливість до оксибутиніну або до будь-якого з інших компонентів ЛЗ; міастенія гравіс; вузькокутова глаукома або мілка передня камера ока; пацієнти з лихоманкою або за умови підвищеної t0 навколишнього середовища, через ризик провокування гіперпірексії; дитячий вік до 5 років; езофагеальна дисфункція, включаючи грижу стравохідного отвору; функціональна або органічна ШК непрохідність, у т. ч. пілоростеноз, паралітична непрохідність кишечнику, атонія кишечнику; пацієнти з ілеостомією, колостомією, токсичним мегаколоном; тяжким виразковим колітом; з обструкцією сечовивідних шляхів, коли затримка сечовипускання може загостритися (з гіпертрофією передміхурової залози).
інфекція сечовивідних шляхів,запор, нудота, сухість у роті; діарея, блювання; відчуття дискомфорту у ділянці живота, анорексія, погіршення апетиту, дисфагія; гастроезофагеальний рефлюкс, псевдонепрохідність у пацієнтів з факторами ризику (літній вік або пацієнти із запором, які застосовують інші ЛЗ, що знижують моторику кишечнику),сплутаність свідомості; ажитація, тривожність, галюцинації, кошмарні сновидіння, параноя, порушення когнітивної ф-ції у пацієнтів літнього віку, симптоми депресії, залежність (у пацієнтів з наявністю в анамнезі залежності від ЛЗ та інших речовин, що спричиняють залежність), дезорієнтація, делірій, запаморочення, головний біль, сонливість; порушення когнітивної ф-ції, судоми,тахікардія, серцева аритмія,тепловий удар,сухість кон’юнктиви; закритокутова глаукома, розширення зіниць, підвищення ВТ, нечіткість зору, затримка сечі; дизурія, припливи (більше виражені у дітей, ніж у дорослих), сухість шкіри; ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, кропив’янка, гіпогідроз, фоточутливість, гіперчутливість.