НЕВІРАПІН (NEVIRAPINUM) Діюча речовина

Сортування:
Знайдено: 4 препарати
Вірамун® суспензія для внутрішнього застосування, 50 мг/5 мл, флакон, 240 мл, з дозуюч. шприцом, № 1; Берінгер Інгельхайм
Вірамун® суспензія для внутрішнього застосування, 50 мг/5 мл, флакон, 20 мл, з дозуюч. шприцом, № 1; Берінгер Інгельхайм
Вірамун® суспензія для внутрішнього застосування, 50 мг/5 мл, флакон, 240 мл, з дозуюч. шприцом, № 1; Берінгер Інгельхайм
Вірамун® суспензія для внутрішнього застосування, 50 мг/5 мл, флакон, 20 мл, з дозуюч. шприцом, № 1; Берінгер Інгельхайм

противірусна дія; зв’язується безпосередньо зі зворотною транскриптазою й блокує РНК-залежну та ДНК-залежну активність ДНК-полімерази, викликаючи руйнування каталітичної ділянки ферменту; не є інгібітором зворотної транскриптази ВІЛ-2 чи еукаріотної ДНК-полімерази (таких як ДНК- полімерази людини типу a, b, g і d).

лікування ВІЛ-1-інфікованих (в комбінації з іншими антиретровірусними засобами); профілактика передачі ВІЛ-1 від матері до дитини у вагітних жінок, які не приймають антиретровірусної терапії під час пологів, а також у вигляді одноразової пероральної дози для дитини після народження.

дорослим рекомендовано 200 мг щодня протягом перших 14 днів, після чого приймають 200 мг 2 р/добу у поєднанні принаймні з двома додатковими антиретровірусними засобами; рекомендована p/os доза табл. або суспензії для внутрішнього застосування для прийому дітьми віком від 2-х міс. до 8 р. - 4 мг/кг 1 р/добу протягом 2-х тижнів, після чого слід приймати 7 мг/кг 2 р/добу; дітям 8 р. і старше рекомендований прийом табл. або суспензії 4 мг/кг 1 р/добу протягом 2-х тижнів, потім 4 мг/кг 2 р/добу; добова доза для будь-якого пацієнта не повинна перевищувати 400 мг; пацієнтам, у яких протягом 14-денного початкового періоду прийому добової дози в 200 мг стався висип, не можна підвищувати дозу доти, поки він не мине; пацієнти, які припинили прийом ЛЗ більше ніж на 7 днів, повинні знову розпочати прийом в рекомендованих дозах, вживаючи 200 мг (4 мг/кг/добу для дітей) 1 р/добу і потім 200 мг (4 або 7 мг/кг 2 р/добу, відповідно до віку - для дітей) 2 р/добу. Суспензія оральна: лікування ВІЛ-1-інфікованих (в комбінації з іншими антиретровірусними засобами):діти старше 6 тижнів, вагою 3-5,9 кг-початкова доза протягом 2-х тижнів 50 мг 1 р/добу, підтримуюча доза - 50 мг 2 р/добу; діти з масою 6-9,9 кг - початкова доза протягом 2-х тижнів 80 мг 1 р/добу, підтримуюча доза - 80 мг 2 р/добу; діти з масою 10-13,9 кг - початкова доза протягом 2-х тижнів 100 мг 1 р/добу, підтримуюча доза - 100 мг 2 р/добу; діти з масою 14-19,9 кг - початкова доза протягом 2-х тижнів 130 мг 1 р/добу, підтримуюча доза - 130 мг 2 р/добу; діти з масою 20-24,9 кг - початкова доза протягом 2-х тижнів 150 мг 1 р/добу, підтримуюча доза - 150 мг 2 р/добу; діти з масою тіла 25 кг та більше - початкова доза протягом 2-х тижнів 200 мг 1 р/добу, підтримуюча доза - 200 мг 2 р/добу.Запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини: матері рекомендована одноразова доза 200 мг якомога раніше на початку пологів, немовлята - одноразово суспензія для внутрішнього застосування 2 мг/кг p/os протягом 72 год після народження; якщо мати прийняла дозу менше ніж за 2 год до пологів, немовляті слід призначити одноразово дозу 2 мг/кг одразу після народження і повторну дозу 2 мг/кг протягом 24-72 год після отримання першої дози; суспензія оральна - одноразово протягом 6 годин після народження, потім продовжуючи протягом 6-и тижнів дітям віком від народження до 6-и тижнів з масою тіла до 25 кг - 10 мг/день; дітям віком від народження до 6-и тижнів з масою тіла більше 25 кг - 15 мг/день; у випадку вигодовування немовлята матерів, які не продовжували отримувати потрійну терапію після народження, повинні продовжувати отримувати невірапін до 1 тижня після припинення грудного вигодовування.

гіперчутливість до препарату; не слід повторно призначати пацієнтам, яким раніше довелося припинити прийом цих лікарських засобів через тяжку форму висипань, а також через висипання, що супроводжувалися симптомами, що свідчать про генералізацію процесу або гіперчутливість через клінічні прояви гепатиту, що спричинив невірапін; не слід призначати пацієнтам із тяжкою дисфункцією печінки (за класифікацією Чайлда-П’ю клас C) або тим, хто пройшов попереднє лікування з метою стабілізації рівня АСТ або АЛТ, більшого у 5 разів від верхньої межі норми, до стабілізації базового рівня АСТ/АЛТ <5 верхньої межі норми; не слід повторно призначати пацієнтам, у яких раніше рівні АСТ або АЛТ перевищували верхню межу норми у 5 разів під час терапії невірапіном, а також тим, у кого раніше через повторне призначення невірапіну виникли відхилення у функції печінки; у випадку рідкісних спадкових станів, через які можлива непереносимість допоміжної речовини препарату; одночасно з рослинними препаратами, що містять звіробій (Нypericum perforatum).

висип, нудота, втома, пропасниця, головний біль, блювання, діарея, шлунковий біль і міальгія, анемія, нейтропенія; артралгія; с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, важка форма гепатиту або серйозна дисфункція печінки; еозинофілія, анемія, гранулоцитопенія (особливо виражена у дітей), ниркова дисфункція, підвищення показників функції печінки, включаючи АЛТ, АСТ, гамма-глютамілтрансфераза, загальний білірубін і лужна фосфатаза, остеонекроз, панкреатит, периферична нейропатія, тромбоцитопенія.