НІТРОКСОЛІН (NITROXOLINUM) Діюча речовина

синтетичний уроантисептик, що діє за механізмом хелатування; селективно інгібує синтез бактеріальної ДНК, утворюючи комплекси з металовмісними ферментами мікробної клітини та запобігаючи їх зв’язуванню зі специфічним субстратом, що призводить до бактеріостатичного, б/ц і фунгіцидного ефекту; ефективний щодо широкого спектра Гр(+) та Гр(-) м/о і грибів; його антибактеріальний і протигрибковий спектр охоплює більшість м/о, що спричинюють інфекції сечових шляхів: Escherichia coli, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis, Candida spp., Torulopsis spp.; Proteus spp., Staphylococcus spp.; Pseudomonas spp., Providencia spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp.; анаеробні бактерії; Corynebacterium diphteriae, Enterococcus spp., Salmonella spp., Shigella spp., Neisseria gonorrhoeae та Hemophillus influenzaе.

г., хр. та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів (цистит, уретрит, уретерит), спричинені Гр(+) та Гр(-) м/о і грибами, чутливими до нітроксоліну; профілактика рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів.

табл.: для дорослих рекомендована добова доза - 400-800 мг, розподілена на 4 прийоми; середня добова доза - 400 мг; при тяжких захворюваннях добову дозу збільшити до 800 мг; МДД - 800 мг; для дітей старше 3 років рекомендована добова доза становить 200-400 мг; тривалість лікування залежить від характеру та перебігу захворювання; при хр. інфекціях призначають повторними курсами тривалістю 2 тижн. з двотижневими перервами (курс лікування може тривати кілька міс.); капс.: при г. інфекціях сечовивідних шляхів дорослим по 250 мг 3 р/добу 5-10 днів; при хр. інфекціях сечовивідних шляхів і з метою профілактики рецидивів добова доза для дорослих - 250-500 мг.

гіперчутливість до нітроксоліну або іншого компонента ЛЗ, до інших хінолінів; тяжка ПН та НН (КлКр<0,33 мл/с).

нудота, блювання, втрата апетиту; зниження активності трансаміназ, порушення ф-ції печінки; можливі шкірні висипання, свербіж; АР з розвитком тромбоцитопенії; головний біль, атаксія, парестезії, полінейропатія; зменшення вмісту сечової к-ти плазмі крові; при лікуванні сеча забарвлюється в інтенсивний жовтий колір; тахікардія, загальна слабкість.