проявляє антитоксичну, протизапальну та десенсибілізуючу дію; донатор іонів сірки; використовується як субстрат роданідною системою організму для синтезу нетоксичних тіосполук; антидот при отруєнні синільною к-тою та ціанідами, арсеном, свинцем, ртуттю, сполуками йоду і брому; при отруєнні сполуками арсену, ртуті і свинцю утворює неотруйні сульфіти; при отруєнні ціанідами утворює менш отруйні роданідні сполуки.
отруєння сполуками арсену, ртуті, свинцю, синільною к-тою та її солями, йодом, бромом та їх солями.
при отруєннях сполуками арсену, ртуті, свинцю, йодом, бромом та їх солями: в/в болюсно по 1,5-3 г; при отруєннях синільною к-тою та її солями: в/в у дозі 15 г; призначати протягом усього токсикогенного періоду.
гіперчутливість до компонентів ЛЗ.
задишка, утруднене дихання; нудота, блювання; головний біль, запаморочення, порушення свідомості, дзвін у вухах, затуманення зору; зниження АТ аж до колапсу, втрата свідомості, тахікардія; р-ції гіперчутливості, анафілактичні р-ції, артралгія, гарячка; свербіж, висипання (у т.ч. макулопапульозні), кропив’янка, гіперемія, відчуття жару; р-ції у місці введення, загальна слабкість, посилення діурезу.