ЛЕВОМЕПРОМАЗИН (LEVOMEPROMAZINUM) Діюча речовина
нейролептик фенотіазинового ряду, аналог хлорпромазину з більш вираженою пригнічувальною дією на психомоторну активність; блокує допамінові рецептори у таламусі, гіпоталамусі, ретикулярній і лімбічній системах, пригнічує сенсорну систему, зменшує рухову активність і виявляє виражений седативний ефект; чинить антагоністичну дію й на інші нейромедіаторні системи (норадреналіну, серотоніну, гістаміну, ацетилхоліну); виявляє протиблювальну, антигістамінну, антиадренергічну та антихолінергічну дію; екстрапірамідні побічні ефекти менш виражені, ніж у нейролептиків; потужний антагоніст α- адренорецепторів, але холіноблокуюча дія не значна; збільшує больовий поріг (аналгетична активність подібна до морфіну) і виявляє амнестичні ефекти; ад’ювантний засіб при інтенсивному хр. і г. болю.
г. психотичні стани, що супроводжуються психомоторним збудженням та сильною тривогою: г. напади шизофренії, інші тяжкі психотичні стани; ад’ювантна терапія при хр. психозах: хр. шизофренія, хр. галюцинаторні психози.
внутрішньо р/оs, в/м чи в/в; початкова р/оs доза - 25-50 мг/добу, дозу збільшують до 150-250 мг/добу за 2-3 прийоми, максимальну частину добової дози приймати перед сном, МДД - 250 мг; парентеральне введення показане у випадках, коли р/оs застосування неможливе; при в/в застосуванні р- н розвести і вводити повільно у вигляді крап. інфузії (50-100 мг левомепромазину в 250 мл 0,9% р-ні натрію хлориду або 5% р-ну глюкози); лежачим хворим - 75-100 мг/добу (за 2-3 прийоми) під контролем АТ та ЧСС.
підвищена чутливість до фенотіазинів; одночасне лікування іншими антигіпертензивними засобами; передозування депресантами ЦНС (алкоголь, засоби загальної анестезії, снодійні засоби); закритокутова глаукома; затримка сечі; хвороба Паркінсона, розсіяний склероз; астенічний бульбарний параліч (myasthenia gravis), геміплегія; тяжка кардіоміопатія (циркуляторна недостатність); тяжка ниркова або печінкова недостатність; клінічно значуща гіпотензія; захворювання органів кровотворення; порфірія.
постуральна гіпотензія, тахікардія, с-м Адамса-Стокса, подовження інтервалу QT (проаритмогенний ефект, аритмія torsades de pointes); злоякісний нейролептичний с-м; серцеві напади, що можуть призводити до раптової смерті; панцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія; венозна тромбоемболія (вкл. емболію легень і тромбоз глибоких вен); гіперглікемія, с-м відміни у новонароджених; дезорієнтація, сплутаність свідомості, зорові галюцинації, нерозбірливе мовлення, екстрапірамідні с-ми (дискінезія, дистонія, паркінсонізм, опістотонус, гіперрефлексія), епілептичні напади, підвищення ВЧТ, реактивація психотичних с-мів, кататонія; галакторея, порушення менструального циклу, зменшення маси тіла; аденома гіпофіза; знебарвлення сечі, утруднення сечовипускання, хаотичне скорочення матки; пріапізм; сухість у роті, абдомінальний дискомфорт, нудота, блювання, запор, розвиток паралітичної кишкової непрохідності, ураження печінки (жовтяниця, холестаз); некротизуючий ентероколіт, що може бути летальним; фоточутливість, еритема, кропив’янка, пігментація, ексфоліативний дерматит; помутніння кришталика та рогівки, пігментна ретинопатія; набряк гортані, периферичний набряк, анафілактоїдні реакції, астма; гіпертермія, аритмія серця, непереносимість глюкози, недостатність вітамінів, тепловий удар у гарячих і вологих приміщеннях.