КАЛІЮ ЙОДИД* (KALII IODIDUM*) Діюча речовина
при надходженні до клітин епітелію фолікулів щитоподібної залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається окиснення йоду з утворенням елементарного йоду; речовина вступає в реакцію заміщення з ароматичним циклом тирозину, у результаті цього утворюються тироніни: 3,5-йод похідне (гормон тироксин - Т4) та 3-йод похідне (гормон трийодтиронін Т3); тироніни утворюють комплекс із білком тиреоглобуліном, який депонується у колоїді фолікула щитоподібної залози та зберігається у такому стані протягом кількох днів і тижнів; при дефіциті йоду цей процес порушується; йод, який надходить до організму у фізіологічних кількостях, запобігає розвитку ендемічного зоба, пов’язаного з нестачею цього елементу в їжі; нормалізує розміри щитоподібної залози у новонароджених, дітей і дорослих пацієнтів молодого віку; впливає на показники співвідношення Т3/Т4, рівень ТТГ. Важливими властивостями калію йодиду виявляється його здатність попереджувати накопичення радіоактивного йоду у щитовидній залозі та забезпечувати її захист від дії радіації.
профілактика розвитку дефіциту йоду, у т.ч. у період вагітності або годування груддю; профілактика рецидиву йод-дефіцитного зоба після хірургічного видалення, а також після завершення комплексного лікування препаратами гормонів щитоподібної залози; лікування дифузного еутиреоїдного зобу у дітей, у т.ч.у новонароджених та дорослих; профілактика під час ядерно-технічних аварій з метою запобігання опроміненню.
профілактика дефіциту йоду та ендемічного зоба: немовлята та діти віком до 12 років: 50-100 мкг/добу; діти віком від 12 років та дорослі: 100-200 мкг/добу; у період вагітності або годування груддю: 200 мкг/добу; профілактика рецидиву зоба після хірургічного видалення або після завершення курсу лікування препаратами гормонів щитовидної залози: діти та дорослі: 100-200 мкг/добу; лікування еутиреоїдного зоба: немовлята, діти та підлітки: 100-200 мкг/добу; дорослі: 300-500 мкг/добу; добову дозу препарату слід приймати за один прийом після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини; дітям до 3 років препарат можна давати у подрібненому вигляді з їжею, молоком, соком або водою; якщо препарат призначений немовлятам, його слід подрібнити і змішати з їжею; для лікування зоба у немовлят у більшості випадків достатньо 2-4 тижні, а у дітей та дорослих - 6-12 міс. або більше; питання про дозування та тривалість застосування препарату для профілактичних заходів або для лікування захворювань щитовидної залози вирішує лікар в індивідуальному порядку; при загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози призначати дорослим та дітям віком від 2 років по 125 мг (1/2 табл. 250 мг) 1 р/добу; половину табл. подрібнити і дати з невеликою кількістю солодкого чаю; застосовувати щодня до зникнення загрози надходження радіоактивного йоду в організм.
гіперчутливість до йоду або до одного з інших компонентів препарату; маніфестний, виражений гіпертиреоз; застосування у дозах, що перевищують 150 мкг/добу при латентному гіпертиреозі; застосування у дозах 300 - 1000 мкг/добу при автономній аденомі, фокальних та дифузних автономних вогнищах щитоподібної залози, за винятком передопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером; туберкульоз легенів; геморагічний діатез; герпетиформний дерматит Дюринга (синдром Дюринга-Брока).
при наявності великих вогнищ автономії щитоподібної залози і при призначенні йоду у добових дозах, що перевищують 150 мкг, можливий гіпертиреоз; гіперчутливість (риніт, спричинений йодом, бульозна або туберозна йододерма, ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк, гарячка, акне і припухлість слинних залоз); при терапії зоба у дорослих (добова доза 300 - 1000 мкг йоду) можливий розвиток гіпертиреозу, спричиненого йодом; прояви йодизму (набряк слизової оболонки носа, кропив’янка, набряк Квінке, шкірні висипання, свербіж, анафілактичний шок), еозинофілія, тахікардія, тремор, дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення, неприємні відчуття в епігастральній ділянці, діарея; при застосуванні у високих дозах може виникнути зоб і гіпотиреоз.