ІНСУЛІН ЛЮДСЬКИЙ (INSULINUM HUMANUM)37 препаратів

цукрознижувальний ефект інсуліну полягає у сприянні поглинанню глюкози тканинами після зв’язування інсуліну з рецепторами м’язових і жирових клітин, а також в одночасному пригніченні виділення глюкози з печінки; у середньому характер дії після п/ш ін’єкції такий.
Для ін’єкцій короткої тривалості дії: початок дії: протягом 1/2 год.; максимальний ефект: від 1,5 до 3,5 год.; тривалість дії: приблизно 7-8 год.
Для ін’єкцій середньої тривалості дії: початок дії: протягом 1 год.; максимальний ефект: через 3-4 до 12 год.; тривалість дії: приблизно 11-20 год.

ЦД.

вводиться п/ш, в/в; інтервал між п/ш ін’єкцією та прийманням їжі не більше 30 хв; дозування інсуліну індивідуальне і визначається лікарем відповідно до потреб хворого, у середньому добова потреба в інсуліні при лікуванні діабету 0,3-1,0 МО/кг маси тіла, у період часткової ремісії, а також у хворих із залишковою ендогенною продукцією інсуліну потреба в інсуліні може знижуватися, тоді як при станах резистентності до інсуліну (у період пубертації або при ожирінні) добова потреба в інсуліні може істотно зростати; п/ш при кожній наступній ін’єкції місце уколу змінювати в межах ін’єкційної ділянки; в/в інфузії має виконувати лише лікар: інфузійні системи з інсуліном 100 МО/мл при концентрації інсуліну людського від 0,05 ОД/мл до 1,0 ОД/мл в інфузійному р-ні, який містить 0,9% р-н хлориду натрію, 5% або 10% декстрози і 40 ммоль/л хлориду калію і знаходиться в поліпропіленових інфузійних ємностях, є стабільними при кімнатній t° протягом 24 год., деяка кількість інсуліну на початку може адсорбуватися на внутрішній поверхні інфузійної ємності; під час інфузії інсуліну проводити моніторинг концентрації глюкози в крові.

гіпоглікемія, гіперчутливість до людського інсуліну або будь-якого інгредієнта препарату.

гіпоглікемія (в тяжкій формі може призвести до втрати свідомості і в крайніх випадках - до смерті); гіперглікемія; периферична нейропатія; порушення рефракції; ліподистрофія (ліпоатрофія та ліпогіпертрофія) може розвинутися в місцях ін’єкцій, якщо хворий не змінює місця ін’єкцій в одній ділянці; місцева гіперчутливість: шкірні реакції (почервоніння, набряк, свербіж, біль і гематоми), які зазвичай проходять при продовженні лікування, іноді - набряк; анафілактичні реакції, кропив’янка, свербіж, висип; іншими симптомами генералізованої гіперчутливості є шкірні висипання, свербіж, пітливість, розлади травного тракту, ангіоневротичний набряк, утруднене дихання, прискорене серцебиття, зниження АТ та втрата свідомості;інсулінорезистентність; тимчасове загострення діабетичної ретинопатії.