ІПРАТРОПІЮ БРОМІД (IPRATROPII BROMIDUM) Діюча речовина

іпратропію бромід є антагоністом мускаринових рецепторів, головним чином його дія спрямована на рецептори, розташовані у гладких м’язах бронхів, що приводить до розширення просвіту дихальних шляхів і зниження секреції бронхіальних залоз.
Іпратропію бромід вводиться переважно інгаляційним шляхом. Системна абсорбція речовини досить низька через його властивості четвертинного похідного амонію, які обмежують проникнення молекули крізь ліпідні бар’єри, такі як клітинні мембрани.
Завдяки незначної системної біодоступності (близько 7%), іпратропію бромід після інгаляції зосереджується переважно в дихальних шляхах.
Абсорбована у ШКТ речовина частково метаболізується шляхом гідролізу складних етерів до неактивних метаболітів, тропової кислоти і тропану.
Іпратропію бромід і його метаболіти виводяться переважно нирками. Приблизно 80–100% введеної дози виявляється у сечі здебільшого в незміненому вигляді.

іпратропію бромід застосовують у терапії та профілактиці загострень ХОЗЛ (хронічний бронхіт та емфізема легень). Він також застосовується для усунення симптомів БА.

іпратропію бромід доступний у декількох лікарських формах.
Р-н для інгаляцій, найбільш поширена форма, застосовується в інгаляторах або небулайзерах.
Аерозоль для інгаляцій — інший тип препарату, який часто використовується в інгаляторах з дозованим вивільненням аерозолю.
Дозування іпратропію броміду може залежати від віку пацієнта, стану його здоров’я та конкретної патології, при якій він застосовується.
Загальні рекомендації щодо дозування
Дорослі та діти віком старше 12 років: зазвичай рекомендується 2 вдохи (40 мкг) тричі на добу.
Діти віком 6–12 років: 1 вдох (20 мкг) тричі на добу.
Пацієнти з нирковою недостатністю не потребують корекції дози, оскільки іпратропію бромід здебільшого метаболізується у печінці.
Пацієнти з порушенням функції печінки не потребують корекції дози, оскільки іпратропію бромід має низьку системну біодоступність.

гіперчутливість до іпратропію або до будь-яких інших компонентів препарату.
Гостра закритокутова глаукома (іпратропію бромід може підвищити внутрішньоочний тиск у пацієнтів з гострою закритокутовою глаукомою).
Гостре порушення сечовиведення, особливо у пацієнтів з гіпертрофією передміхурової залози (оскільки іпратропію бромід впливає на гладкі м’язи, він може посилити утруднення сечовиведення).

сухість у роті є найпоширенішим побічним ефектом іпратропію броміду та зазвичай має тенденцію зникнути з часом.
Деякі пацієнти можуть відчувати головний біль після застосування препарату.
Нудота та розлади функції шлунку — ці побічні ефекти зазвичай легкі та тимчасові.
При застосуванні високих доз препарату рідко можуть виникнути нестабільність стану та дезорієнтація.
При ненавмисному потраплянні іпратропію броміду в очі може статися підвищення внутрішньоочного тиску.
Підвищення ЧСС хоча є менш поширеним побічним ефектом, він може бути серйозним, особливо для людей з патологією серцево-судинної системи.

інші антихолінергічні препарати. При одночасному застосуванні з іншими антихолінергічними препаратами, такими як тіотропію бромід, може виникнути синергічний ефект, внаслідок чого може підвищитися ризик побічних ефектів, таких як сухість в роті, підвищення внутрішньоочного тиску, уретральний та інтестинальний спазми.
Бета-адренергічні агоністи. Взаємодія з агоністами бета-адренорецепторів, такими як сальбутамол, може посилити бронхорозширювальний ефект, що може надавати перевагу для пацієнтів з ХОЗЛ або БА.
Препарати, що містять ксантин. Іпратропію бромід може потенціювати дію препаратів, що містять ксантин, таких як теофілін, і посилювати їхній бронхорозширювальний ефект.
Антигістамінні препарати можуть посилювати антихолінергічні ефекти іпратропію броміду, включаючи сухість в роті, і ризик розвитку гострої закритокутової глаукоми.
Кортикостероїди, що застосовуються для зменшення вираженості запалення в дихальних шляхах. Спільне застосування з іпратропію бромідом може посилити ефект щодо зменшення вираженості симптомів ХОЗЛ.
Антіхолінестеразні препарати. Такі препарати, як піридостигмін, можуть послаблювати дію іпратропію броміду, оскільки підвищують активність ацетилхоліну.
Калійзберігаючі діуретики або дієтичні добавки з калієм. Іпратропію бромід може підвищити рівень калію в крові, особливо при одночасному застосуванні з вказаннми препаратами та добавками.
Алкоголь може посилити деякі побічні ефекти іпратропію броміду, особливо сухість в роті і збурення сприйняття.

симптоми. При передозуванні іпратропію броміду можуть виникнути антихолінергічні симптоми, такі як сухість у роті, підвищення ЧСС, мідріаз, AV-блокада, затримка сечовипускання, запаморочення та головний біль, нудота та блювання, бронхоспазм, галюцинації або підвищена роздратованість.
При підозрі передозування важливо негайно звернутися до медичного фахівця.
Лікування передозування зазвичай складається з проведення симптоматичної та підтримувальної терапії. У випадку виникнення вираженої тахікардії або інших серйозних симптомів може бути потрібна госпіталізація. За необхідності слід проводити екстрену реанімацію. Якщо препарат потрапив до очей і викликав біль або дискомфорт, слід негайно промити очі чистою водою та звернутися до лікаря. При розвитку гострого нападу глаукоми, який проявляється гіперемією, болем у очах, порушенням зору, розширенням зіниць, необхідна негайна медична допомога.