ФАМОТИДИН (FAMOTIDINUM) Діюча речовина
є конкурентним інгібітором Н2-гістамінових рецепторів; основною дією є інгібування шлункової секреції; знижує концентрацію кислоти, та об’єм шлункової секреції, в той час як вироблення пепсину залишається пропорційним обсягу виділеного шлункового соку; інгібує базальну і нічну секрецію шлунка, та секрецію, що стимулюється введенням пентагастрину, бетазолу, кофеїну, інсуліну та фізіологічним вагальним рефлексом; тривалість інгібування секреції при застосуванні доз 20 мг та 40 мг становить від 10 до 12 год; одноразовий р/os прийом доз у вечірній час забезпечує інгібування базальної та нічної секреції к-ти; практично не впливає на рівень гастрину натщесерце або після прийому їжі; не чинить впливу на спорожнювання шлунка, екзокринну функцію підшлункової залози, кровотік у печінці та портальній системі, ферментну систему цитохрому Р450 печінки.
доброякісна виразка шлунка, пептична виразка ДПК (лікування та профілактика рецидивів), стани гіперсекреції, такі як с-м Золлінгера-Еллісона, лікування ГЕРХ (рефлюкс-езофагіт), профілактика розвитку симптомів та ерозій або виразкоутворення, асоційованих із ГЕРХ; запобігання аспірації кислого шлункового вмісту (с-му Мендельсона) при проведенні загальної анестезії.
р-н для ін’єкцій вводити тільки в/в, тільки в стаціонарі і тільки хворим, що не можуть приймати ліки р/os; як тільки з’явиться можливість, треба перейти на прийом табл.; звичайна доза для дорослих - по 20 мг 2 р/добу (кожні 12 год.); при с-мі Золлінгера-Еллісона початкова доза 20 мг в/в, кожні 6 год., надалі доза залежить від секреції соляної к-ти та клінічного стану хворого; при загальній анестезії для попередження аспірації шлункового соку перед проведенням анестезії дорослим вводять в/в 20 мг ранком у день операції або не менше ніж за 2 год. до початку операції; початкова в/в доза для дорослих не повинна перевищувати 20 мг; табл.: виразка шлунка та ДПК (доброякісна) рекомендована доза 40 мг 1 р/добу перед сном; тривалість лікування - 4-8 тижнів; з метою профілактики рецидивів виразки ДПК застосовують 20 мг 1 р/добу на ніч протяглм 1-4 тижнів; ГЕРХ: по 20-40 мг 2 р/добу (1 табл. вранці та 1 ввечері) протягом 6-12 тижнів; у випадках, коли ГЕРХ супроводжується ерозивним запаленням стравоходу або виразкою, рекомендована доза 40 мг 2 р/добу протягом 6-12 тижнів; з метою профілактики (підтримуюче лікування) приймати 20 мг 2 р/добу; с-м Золлінгера-Еллісона: початкова доза 20 мг кожні 6 год. у пацієнтів, які раніше не застосовували антисекреторну терапію, потім дозу необхідно відкоригувати залежно від стану хворого.
гіперчутливість до препарату, інших антагоністів Н2-гістамінових рецепторів; вагітність, годування груддю; дитячий вік (ч/з відсутність необхідного клінічного досвіду).
агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія; анафілаксія, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; анорексія; депресія, галюцинації, збудження, тривожність, сплутаність свідомості, анорексія, безсоння, сонливість, зниження лібідо; головний біль, запаморочення, дисгевзія, судоми, парестезія, порушення балансу; дзвін у вухах; подразнення конʼюнктиви, набряк очей; аритмія, атріовентрикулярна блокада, брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, зниження АТ; бронхоспазм; відчуття дискомфорту в животі, нудота, блювання, сухість у роті, діарея, запор, метеоризм, біль у животі, г. панкреатит; холестатична жовтяниця, гепатит; акне, алопеція, сухість шкіри, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз, кропивʼянка, свербіж, тяжкі шкірні реакції (с-м Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, еритема), ксеродерма; артралгія, мʼязові спазми, міалгія; гінекомастія, імпотенція; підвищена втомлюваність, гарячка легкого ступеня; відхилення рівня печінкових ферментів.