ФОЗИНОПРИЛ (FOSINOPRILUM) Діюча речовина
антигіпертензивна дія; після прийому внутрішньо швидко і повністю перетворюється шляхом гідролізу на фозиноприлат, що є активним інгібітором АПФ; АГ - ефект обумовлений пригніченням ренін-ангіотензин-альдостеронової системи; зниження концентрації ангіотензину ІІ призводить до розширення судин і зменшення затримки натрію і води за рахунок пригнічення секреції альдостерону; можливе незначне підвищення сироваткового калію; пригнічення АПФ гальмує розпад брадикініну, який є потужним засобом для розширення судин і це також сприяє терапевтичному ефекту, АТ починає знижуватись через 1 год, а максимум дії наступає через 2-6 год після прийому; при застосуванні 1 р/добу зниження АТ утримується протягом доби; ефект у хворих з СН обумовлений пригніченням ренін-ангіотензин-альдостеронової системи; пригнічення АПФ зменшує як перед- так і після- навантаження; гемодинамічний ефект проявляється протягом 24 год при застосуванні 1 р/добу; покращує працездатність хворих з СН протягом доби; зменшує диспное та швидку втомлюваність.
АГ, хр. СН.
АГ - початкова доза 10 мг/добу; підтримуюча доза - 20 мг/добу; звичайний діапазон дози становить від 10 до 40 мг/добу; можливе коригування дози через 4 тижні залежно від ефекту; дози, що перевищують 40 мг/добу, не призводять до додаткового зниження АТ; якщо монотерапія не дає задовільного ефекту, можна додати тіазидний діуретик; симптоматична хр. СН: застосовувати як додаткову терапію до лікування діуретиками, початкова доза 5-10 мг/добу; якщо початкова доза перенесена добре, її можна збільшувати з тижневим інтервалом до 40 мг/добу.
підвищена чутливість до активної або будь-якої з допоміжних речовин препарату або до інших інгібіторів АПФ; ангіоневротичний набряк, пов’язаний з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ; спадковий/ідіопатичний ангіоневротичний набряк; стеноз ниркової артерії (двобічний або стеноз артерії єдиної нирки); кардіогенний шок; у комбінації з аліскіренвмісними препаратами пацієнтам з ЦД або з нирковою недостатністю помірного та тяжкого ступеня (ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2); вагітним жінкам або жінкам, які планують завагітніти.
інфекції верхніх дихальних шляхів, фарингіт, риніт, вірусна інфекція; синусити, трахеобронхіти; ларингіт, пневмонія; зниження гематокриту; транзиторна анемія, еозинофілія, лейкопенія, лімфаденопатія, нейтропенія, тромбоцитопенія; агранулоцитоз; зниження апетиту, подагра, гіперкаліємія; розлади апетиту, коливання маси тіла; запаморочення, парестезії, головний біль, порушення смаку, зміни настрою, порушення сну; депресія, сплутаність свідомості, ішемічний інсульт, сонливість, інсульт, непритомність, тремор; дисфазія, порушення пам’яті, дезорієнтація; порушення рівноваги; порушення зору, захворювання очей; біль у вухах, шум у вухах, вертиго; тахікардія, аритмія, відчуття серцебиття, стенокардія, ортостатичні ефекти (у тому числі гіпотензія); АГ, шок, минуща ішемія, ІМ та інсульт мозку, зупинка серця, порушення провідності; припливи, кровоточивість, захворювання периферичних судин; гіпертонічний криз; кашель; задишка; бронхоспазм, носова кровотеча, набряк легень; дисфонія, плевритичний біль; нудота, блювання, діарея, болі в животі, диспепсія; запор, сухість у роті, метеоризм; ураження ротової порожнини, панкреатит, набряк язика, здуття живота, дисфагія; кишкова непрохідність, панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечнику; гепатит; печінкова недостатність; висипання, ангіоневротичний набряк, дерматит; підвищена пітливість, свербіж, кропив’янка; екхімоз; підвищення t°, васкуліт, міалгія, артралгія/артрит, позитивний результат тесту на антинуклеарні антитіла, прискорена ШОЕ, еозинофілія і лейкоцитоз; кістково-м`язовий біль, міалгія; артрит; м’язова слабкість; розлади сечоспускання; ниркова недостатність, протеїнурія; г. ниркова недостатність; сексуальна дисфункція; розлади передміхурової залози; біль у грудях (некардіального походження), підвищена втомлюваність, астенія, набряки; гарячка, периферичні набряки, біль у грудях; слабкість в одній кінцівці; біль; підвищення лужної фосфатази, збільшення білірубіну, підвищення лактатдегідрогенази, підвищення трансаміназ; тимчасове зниження рівня гемоглобіну, збільшення маси тіла, підвищення рівня сечовини крові, підвищення сироваткового креатиніну, гіперкаліємія; незначне збільшення гемоглобіну, гіпонатріємія; відхилення від норми печінкових проб.