ДАУНОРУБІЦИН (DAUNORUBICINUM)
цитотоксична дія зумовлена його здатністю інгібувати синтез ДНК, РНК і білків пухлинних клітин; механізм дії заснований на інтеркаляції антрацикліну між сусідніми парами підстав подвійної спіралі ДНК, що перешкоджає її розкручуванню для подальшої реплікації.
індукція ремісії при г. мієло- і лімфолейкозі, лікування г. мієло- і лімфолейкозу у дітей у складі комбінованої терапії.
тільки в/в; дорослі: 40-60 мг/м2 через день протягом курсу (до 3 ін’єкцій) до індукції ремісії; г. мієлоїдний лейкоз: рекомендована доза - 45 мг/м2; г. лімфоцитарний лейкоз: рекомендована доза - 45 мг/м2; діти: віком від 2 років - максимальна сумарна доза - 300 мг/м2; віком до 2 років або з площею тіла менше 0,5 м2 - 10 мг/кг; пацієнтам літнього віку: зниження дози на 50%; хворим із порушеннями функції нирок або печінки необхідна корекція дози: пацієнтам з концентрацією білірубіну у сироватці крові 20-50 мкмоль/л або креатиніну 105-265 мкмоль/л зниження дози на 25%; з концентрацією білірубіну у сироватці крові вище 50 мкмоль/л або креатиніну вище 265 мкмоль/л зниження дози на 50%.
гіперчутливість до активної речовини, антрациклінів або допоміжної речовини; вітряна віспа або оперізувальний лишай (або пацієнтам, які хворіли ними нещодавно); персистентна мієлосупресія; тяжка інфекція; тяжкі порушення функції печінки або нирок; міокардіальна недостатність; нещодавно перенесений ІМ; тяжкі форми аритмії; не застосовувати в/м; не застосовувати, якщо раніше вже була застосована сумарна максимальна доза даунорубіцину гідрохлориду (500-600 мг/м2 для дорослих, 300 мг/м2 для дітей віком від 2 р., 10 мг/кг маси тіла для дітей віком до 2 р.) або інших кардіотоксичних антрациклінів.
кардіоміопатія (клінічно проявляється як задишка, ціаноз, набряк (периферичний, серцевий), збільшення печінки, асцит, плеврит і відкрита застійна СН), ендоміокардіальний фіброз, ішемія міокарда (стенокардія) та ІМ, перикардит/міокардит, суправентрикулярна тахіаритмія (синусова тахікардія, передчасні скорочення шлуночків, блокада серця); шок, кровотеча, припливи; тканинна гіпоксія; депресія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, гранулоцитопенія; нейтропенія; нудота, блювання, мукозит/стоматит (у т.ч. біль, відчуття печіння, еритема, утворення ерозій та виразок, кровотечі, інфекції), біль у животі, печія, езофагіт, ротоглоточний кандидоз, анорексія, діарея, ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, тенезми; дегідратація, г. гіперурикемія; нефротичний с-м, гіперурикемія або сечокисла нефропатія, пов’язана з підвищеним утворенням сечової к-ти (біль у суглобах, у нижній частині спини або у боку), червонувате забарвлення сечі, цистит; аменорея, азооспермія; аплазія; випадання волосся (оборотне), контактний дерматит, еритема, гіперчутливість до опроміненої шкіри (ремісія побічних ефектів променевої терапії), гіперпігментація шкіри та нігтів, кропив’янка, панікуліт, целюліт; шкірний висип або свербіж, набряк, підвищена tО тіла або озноб, анафілактичні та анафілактоїдні реакції; зміна показників ЕКГ, перехідні висоти у сироватці білірубіну, аспартат амінотрансферази (AST) і лужної фосфатази; головний біль, опортуністичні інфекції; лихоманка, перивенозна екстравазація (негайний локальний біль, печіння, тяжкий целюліт, болюча виразка і некроз тканин), некроз тканини у місці введення, флебіт у місці введення.