КАПРЕОМІЦИН (CAPREOMYCINUM) Діюча речовина

інгібує синтез білка у бактеріальній клітині, проявляє сильну бактеріостатичну дію на різні штами M.tuberculosis; МІК in vitro по відношенню М. tuberculosis становить 0,5-16 мкг/мл; дія препарату на М. bovis дещо слабше, ніж на М. tuberculosis; іn vivo має більш виражену антимікобактеріальну дію, яка проявляється внутрішньоклітинно; при монотерапії швидко спричиняє появу резистентних штамів, характеризується наявністю перехресної стійкості до канаміцину.

комбіноване лікування туберкульозу легень, спричиненого чутливими до капреоміцину мікобактеріями у випадку неефективності або непереносимості препаратів І ряду.

приймається тільки парентерально: в/м; 1 г попередньо розчиняють у 2 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або стерильної води для ін’єкцій, (вводять глибоко у м’яз); дорослим - 1 г 1 р/добу, щодня протягом 60-120 днів, потім 2-3 р/тиждень протягом 12-24 міс, у комбінації з іншими ПТП; МДД - не більше 20 мг/кг.

підвищена чутливість до капреоміцину.

токсичний нефрит, ушкодження нирок з некрозом канальців, дизурія, ниркова недостатність, підвищення рівня азоту сечовини в крові більше 20-30 мг/100 мл (46%) і креатиніну в сироватці крові, поява в сечі аномального осаду або формених елементів крові; незвична втома або слабкість, сонливість; зниження слуху, у т.ч. необоротне; шум, дзенькіт, гудіння або відчуття закладання у вухах; порушення координації рухів, нестійкість ходи, запаморочення; нервово-м’язова блокада; нудота, блювання, анорексія, спрага; гепатотоксичність з порушенням функціональних показників печінки; шкірні висипи, свербіж, почервоніння шкіри; порушення серцевого ритму; набряки; лейкоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія; порушення електролітного балансу, у т.ч. гіпокаліємія; міалгія, затруднення дихання; підвищення t° тіла; інфільтрація, розвиток стерильних абсцесів або посилена кровоточивість у місці введення.