ЦЕФАЛЕКСИН (CEFALEXINUM) Діюча речовина

Сортування:
Знайдено: 3 препарати
Цефалексин гранули для приготування суспензії, 250 мг/5 мл, флакон, 40 г, для приготування 100 мл суспензії, д/п 100 мл сусп., № 1; Хемофарм
Цефалексин Алкалоїд® порошок для оральної суспензії, 250 мг/5 мл, флакон, 100 мл, № 1; Алкалоїд
Цефалексин капсули, 250 мг, блістер, № 20; Борщагівський ХФЗ
Цефалексин Капсули, 250 мг, блістер, № 20 Борщагівський ХФЗ
Немає в наявності

напівсинтетичний цефалоспориновий а/б І покоління, широкого спектра дії; до цефалексину чутливі наступні м/о: стафілококи (включаючи коагулазопозитивні, коагулазонегативні і пеніциліназопродукуючі штами), бета-гемолітичні стрептококи, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Branhamella catarrhalis; неактивний щодо Enteroсoccus spp., Enterobacter spp., Staphylococcus aureus (methicillin-resistant), Morganella morganii, Proteus vulgaris, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter calcoaceticus, Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Legionella spp.

лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефалексину м/о: ЛОР- інфекції (фарингіт, середній отит, синусит, ангіна); інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма та абсцес легенів); інфекції сечостатевої системи (цистит, простатит, уретрит, пієлонефрит); інфекції шкіри та м’яких тканин (фурункульоз, абсцес, піодермія, лімфангіїт); інфекції кісток та суглобів (остеомієліт).

застосовують p/os; режим дозування встановлюється індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу, локалізації інфекції, даних бактеріологічних досліджень та чутливості збудника; капс. 250 мг: дорослим та дітям від 12 років по 250 мг 4 р/добу (кожні 6 год.) або по 500 мг 2 р/добу (кожні 12 год.); середня добова доза - 1 г, при тяжкому перебігу інфекції - до 4 г; МДД для дітей при тяжких інфекціях − 4 г; капс. 500 мг: звичайна добова доза для дорослих та дітей від 14 років становить від 1 до 4 г, яку слід розподілити на 2-4 прийоми; при інфекціях шкіри та мʼяких тканин, стрептококових фарингітах та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів - 500 мг кожні 12 год.; у випадках тяжкого перебігу захворювань дозу можна підвищити до 6 г/добу; гранули для p/os суспенз.: звичайна добова доза для дітей (з масою тіла <40 кг) становить 25-50 мг/кг (залежно від тяжкості перебігу і локалізації інфекції), яку розподіляють на 2-4 прийоми; при тяжкому перебігу захворювання дозу можна подвоїти; при лікуванні г. середнього отиту рекомендована доза - 75-100 мг/кг, розподілена на 2-4 прийоми; при інфекціях шкіри та м’яких тканин, стрептококовому фарингіті та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів добову дозу можна розподілити на 2 прийоми; курс лікування - 7-10 днів; для попередження ускладнень стрептококових інфекцій - щонайменше 10 днів.

підвищена чутливість до цефалексину, цефалоспоринів, до інших β- лактамних а/б, та допоміжних речовин ЛЗ; порфірія; інфекції головного або спинного мозку; початкова терапія тяжких генералізованих інфекцій, лікування яких потребує застосування парентеральних форм цефалоспоринів.

АР, висипання, включаючи еритематозні, поліморфна еритема, свербіж, гіперемія, кропивʼянка; гіпертермія, медикаментозна лихоманка, анафілаксія, с-ром Стівенса- Джонсона, с-ром Лайєлла, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; нудота, блювання, діарея; втрата апетиту, стоматит, диспепсія, біль у животі, гастрит, коліт, тривале застосування - надмірний ріст нечутливої до препарату мікрофлори, псевдомембранозний коліт; транзиторне підвищення печінкових трансaміназ, холестатична жовтяниця, токсичний гепатит; нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, апластична анемія, геморагії; запаморочення, головний біль, збудження, галюцинації, сплутаність свідомості, судоми, слабкість; вагініт, виділення з піхви, свербіж у ділянці заднього проходу та геніталій, інтерстиціальний нефрит, при тривалому застосуванні - кандидамікоз статевих органів, вагінальний кандидоз, оборотні порушення ф-ції нирок, токсична нефропатія; артралгія, артрит, ураження суглобів; підвищення рівня креатиніну, лужної фосфатази, білірубіну, ЛДГ, збільшення протромбінового часу, позитивна р-ція Кумбса, хибно-позитивний результат при дослідженні сечі на цукор.