БЕТАГІСТИН (BETAHISTINUM) Діюча речовина

частково проявляє агоністичну активність щодо Н1-рецепторів, а також антагоністичну активність щодо Н3-рецепторів гістаміну в нервовій тканині та має незначну активність щодо Н2-рецепторів гістаміну, збільшує обмін та вивільнення гістаміну шляхом блокування пресинаптичних Н3-рецепторів та індукції процесу зниження кількості відповідних Н3-рецепторів, може збільшувати кровотік в кохлеарній зоні, а також у всьому ГМ, сприяє вестибулярній компенсації, змінює активність нейронів у вестибулярних ядрах, має дозозалежний інгібуючий вплив на генерацію пікових потенціалів у нейронах латеральних і медіальних вестибулярних ядер, ефективний у пацієнтів з вестибулярним запамороченням та хв.Меньєра, що було продемонстровано шляхом зменшення тяжкості та частоти нападів запаморочення.

хвороба і с-м Меньєра, які характеризуються основними симптомами: запамороченням, що іноді супроводжується нудотою і блюванням; зниженням слуху (туговухістю); шумом у вухах; симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення різного походження.

рекомендована початкова добова доза 24-48 мг, рівномірно розподілена протягом доби; р-н можна розводити водою; дозу підбирати індивідуально залежно від ефекту: 8 мг 3 р/добу;16 мг ½-1 табл. 3 р/добу,24 мг 2 р/добу; зменшення симптомів захворювання спостерігається тільки через 2-3 тижн. лікування; оптимальні результати досягаються при прийомі препарату протягом кількох міс.

гіперчутливість до препарату, феохромоцитома.

нудота та диспепсія, р-ції гіперчутливості (анафілаксія), блювання, біль по ходу ШКТ, вздуття живота, метеоризм; головний біль; р-ції гіперчутливості шкіри та підшкірної жирової клітковини, зокрема ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж і кропив’янка.