АЛЕНДРОНОВА КИСЛОТА (ACIDUM ALENDRONICUM) Діюча речовина
Алендронат натрия: білий кристалічний негігроскопічний порошок, розчинний у воді, слаборозчинний в спирті і практично не розчиняється в хлороформі.
USPDDN: (4-аміно-1-гідроксибутиліден)дифосфорна кислота.
NLM: 4-аміно-1-гідроксибутиліден-1,1-біфосфонат.
Алендронат натрію:
RTECS: мононатрію (4-аміно-1-гідроксибутиліден)біфосфонат тригідрат.
пригнічує остеокластну резорбцію кісток без будь-якого прямого ефекту на їх формування (остеогенез); належить до групи амінобісфосфонатів, є синтетичним аналогом природного пірофосфату; пригнічує преципітацію кальцію фосфату, блокує його трансформацію у гідроксіапатит, затримує агрегацію кристалів апатиту з утворенням більших кристалів і прискорює зворотне розчинення цих кристалів; селективна дія зумовлена високим спорідненням бісфосфонатів із мінеральними компонентами кісток; діє як ефективний негормональний специфічний інгібітор остеокластопосередкованої кісткової резорбції, точні механізми цього процесу з’ясовані не до кінця; відновлює позитивний баланс між резорбцією та відновленням кістки, збільшує мінеральну щільність кісток хребта, таза тощо, сприяє формуванню кісткової тканини з нормальною гістологічною структурою, запобігає появі нових переломів кісток, знижує рівень кальцію в сироватці крові за рахунок гальмування кісткової резорбції та зменшення вивільнення кальцію з кісткової тканини.
лікування постменопаузального остеопорозу; зменшення ризику переломів стегон і вертебральних переломів; глюкокортикоїдного остеопорозу; лікування остеопорозу у чоловіків з метою попередження переломів.
рекомендована доза для дорослих 70 мг 1 р/тиждень; 10 мг 1 р/добу. Приймати принаймні за півгодини до першого прийому їжі, рідини або ліків, запиваючи лише простою водою; після цього пацієнтам не слід лягати принаймні протягом 30 хв . Тривалість лікування залежить від перебігу та тривалості захворювання і визначається лікарем індивідуально для кожного хворого.
патології стравоходу (стриктура або ахалазія), які спричиняють затримку евакуації вмісту стравоходу; неспроможність стояти або сидіти з прямою спиною впродовж щонайменше 30 хв; гіперчутливість до алендронату або допоміжних речовин препарату; гіпокальціємія; вагітність, годування груддю; тяжк. НН; одночасне застосування інш. бісфосфонатів.
головний біль, запаморочення, порушення смаку, увеїт, склерит, епісклерит, вертиго, біль у животі, диспепсія, запор, діарея, метеоризм, виразки стравоходу, дисфагія, напруження стінки черевної порожнини, печія, регургітація шлункового вмісту, нудота, блювання, гастрит, езофагіт, ерозія стравоходу, мелена, езофагеальні стриктури, виразки ротової порожнини/горла, ураження верхньої частини ШКТ (перфорація, виразка, кровотеча), висипання, свербіж, еритема, висипання, що підсилюються під впливом світла, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, випадання волосся, кістково-мʼязовий біль, остеонекроз, стресові переломи проксимального відділу стегна, набряк суглоба, симптоматична гіпокальціємія, часто у звʼязку з наявністю провокуючих факторів, біль у мʼязах, нездужання, гарячка, астенія, периферичний набряк, АР (кропивʼянка, ангіоневротичний набряк, загострення астми).