Ніфуроксазид Алкалоїд суспензія (Nifuroxazide Alkaloid^® suspension) (559056) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: сорбіту розчин, що не кристалізується, гліцерин, карбомер 940, полісорбат 80, динатрію едетат, натрію бензоат, натрію цитрату дигідрат, сахарин натрію, ароматизатор банановий; коригент смаку, емульсія симетикону, вода очищена.

Ніфуроксазид - 200 мг/5 мл

фармакодинаміка. Ніфуроксазид є похідним 5-нітрофурану, діє винятково у просвіті кишечнику і не абсорбується в ШКТ. Локальна активність та відсутність проникнення в органи і тканини організму зумовлює унікальність ніфуроксазиду порівняно з іншими похідними нітрофурану, оскільки відсутні системні ефекти. Механізм дії ніфуроксазиду повністю не з’ясований. Антимікробні та протипаразитарні властивості ніфуроксазиду та інших похідних нітрофурантоїну зумовлені NO₂-групою, яка є найбільш ефективною при лікуванні кишкових інфекцій. Препарат особливо ефективний стосовно грампозитивних бактерій: Streptococcus pyogenes, Staphilococcus pyogenes та грамнегативних бактерій: Escherichia Coli, Salmonella і Shigella.
Фармакокінетика
Всмоктування. Після прийому внутрішньо всмоктування ніфуроксазиду у ШКТ є надзвичайно незначним, оскільки більше 99% прийнятого препарату залишається у кишечнику.
Розподіл. Ніфуроксазид практично не всмоктується з травного тракту, і в результаті всмоктування не перевищує 0,005%, оскільки не відбувається розподілу в органах і тканинах.
Метаболізм. Біотрансформація ніфуроксазиду відбувається у кишечнику, тільки 20% застосованої кількості препарату виводиться в незміненому вигляді.
Виведення. Ніфуроксазид та його метаболіти виводяться з калом. Швидкість виведення залежить від кількості прийнятого лікарського засобу та моторики ШКТ. Зазвичай виведення ніфуроксазиду повільне і препарат довго залишається у травному тракті.

гостра діарея інфекційної етіології.

для прийому внутрішньо.
Дозу встановлювати за допомогою мірного стаканчика.
Перед застосуванням готову суспензію добре збовтати!
Дорослим: 200 мг ‒ 5 мл суспензії 4 рази на добу.
Дітям віком від 12 років: 5 мл 3–4 рази на добу (600–800 мг ніфуроксазиду на добу); віком від 2 до 12 років: 5 мл 3 рази на добу (600–800 мг ніфуроксазиду на добу);
Тривалість лікування — не більше 7 днів.
Діти. Не призначати дітям віком до 2 років.

підвищена чутливість до похідних нітрофурану та/або до допоміжних речовин препарату.

з боку імунної системи: можливі алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку та шкірний свербіж, реакції у вигляді шкірного висипання, набряк Квінке, анафілактичний шок. Виникнення алергічної реакції потребує відміни препарату.
З боку кровоносної та лімфатичної системи: описано один випадок гранулоцитопенії.
З боку ШКТ: у разі індивідуальної гіперчутливості до ніфуроксазиду можуть виникнути біль у животі, нудота, блювання і загострення діареї. У разі появи таких симптомів незначної інтенсивності немає необхідності у застосуванні спеціальної терапії або у припиненні застосування ніфуроксазиду, оскільки симптоми швидко зникають. Якщо загострення виражене, слід припинити прийом ніфуроксазиду. У такому випадку необхідно уникати подальшого застосування похідних нітрофурану.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідкісні (від >1/10 000 до <1/1000) шкірні реакції у вигляді шкірного висипання. Описано один випадок пустульозного висипання у пацієнта літнього віку. Описано один випадок вузликового дерматиту, який розвинувся внаслідок контактної алергічної реакції на ніфуроксазид.

якщо на тлі лікування препаратом симптоми діареї зберігаються більше 48 год, слід переглянути лікування та оцінити застосування препарату.
Заборонено вживання алкоголю під час терапії ніфуроксазидом у зв’язку з ризиком розвитку дисульфірамоподібної реакції.
Лікування ніфуроксазидом не виключає дієтичного режиму та регідратації. У разі необхідності застосовувати супутню регідратаційну терапію залежно від віку та стану пацієнта та інтенсивності діареї.
Регідратація має бути основним елементом у лікуванні гострої діареї у дітей. Дітям необхідно забезпечити часте (кожні 15 хв) пиття.
Профілактику або лікування дегідратації потрібно проводити пероральними або в/в р-нами. Якщо показана регідратація, рекомендується застосовувати р-ни, призначені для цієї мети, відповідно до інструкцій із розведення та застосування. Передбачений об’єм пероральних регідратаційних р-нів залежить від втрати маси тіла. У разі сильної діареї, інтенсивного блювання та відмови від їжі потрібна в/в регідратація.
Якщо немає необхідності у такій регідратації, потрібно забезпечити компенсацію втрати рідини вживанням великої кількості напоїв, які містять сіль та цукор (з розрахунку середньої добової потреби близько 2 л води).
Необхідно враховувати рекомендації щодо режиму дієти при діареї: уникати вживання деяких харчових продуктів, таких як свіжі овочі і фрукти, зелені овочі, гостра їжа, заморожені продукти і напої. Слід віддати перевагу рису та м’ясу на грилі. Рішення про вживання молочних продуктів приймати залежно від конкретного випадку.
Якщо діарея супроводжується клінічними проявами, що вказують на агресивні явища (погіршення загального стану, гарячка, симптоми інтоксикації), ніфуроксазид потрібно призначати разом з антибактеріальними препаратами системної дії, що застосовують для лікування кишкових інфекцій, оскільки препарат не всмоктується у кишечнику і не надходить до системного кровообігу.
Препарат не призначати як монотерапію для лікування кишкових інфекцій, ускладнених септицемією.
Препарат містить сорбіт. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. У випадку появи реакції гіперчутливості (задишка, набряк обличчя, губ, язика, шкірні висипання, свербіж) слід негайно припинити прийом ніфуроксазиду.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. У дослідженні на тваринах тератогенних ефектів не виявлено. Не існує достатньої кількості обґрунтованих даних для оцінки можливого тератогенного або фетотоксичного ефекту при застосуванні ніфуроксазиду у період вагітності. Тому в якості запобіжного заходу рекомендується уникати застосування ніфуроксазиду у період вагітності (можна застосовувати жінкам у період годування грудьми за умови короткочасного лікування).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

ніфуроксазид можна застосовувати у комбінації з препаратами, які зазвичай використовуються для лікування діареї: р-ни для регідратації, антибіотики, хіміотерапевтичні препарати, спазмолітики і знеболювальні препарати.
Не рекомендується застосування ніфуроксазиду з депресантами ЦНС і препаратами, які можуть спричинити залежність.
Слід уникати одночасного прийому інших пероральних лікарських засобів через сильні адсорбційні властивості ніфуроксазиду.
Ніфуроксазид не рекомендується застосовувати одночасно із сорбентами, препаратами, до складу яких входить спирт, ліками, які можуть спричинити антабусні реакції.
Під час лікування ніфуроксазидом вживання алкоголю суворо заборонено через можливість розвитку дисульфірамоподібної реакції, яка проявляється загостренням діареї, блюванням, болем у животі, відчуттям жару на обличчі та у верхній частині тулуба, гіперемією, шумом у вухах, утрудненням дихання, тахікардією.

симптоми передозування не описані. У разі підозри на передозування ніфуроксазидом стан пацієнта слід ретельно контролювати і призначити підтримувальне та симптоматичне лікування.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.