ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Дутастерид — подвійний інгібітор 5α-редуктази, що гальмує як тип 1, так і тип 2 ізоферментів 5α-редуктази, які відповідають за перетворення тестостерону на 5α-дигідротестостерон. Дигідротестостерон — це андроген, який у першу чергу відповідає за гіперплазію тканини передміхурової залози. Максимальне зниження рівня дигідротестостерону на тлі прийому дутастериду залежить від дози і відмічається в перші 1–2 тиж. Після 1-го та 2-го тижня застосування дутастериду в добовій дозі 0,5 мг середня концентрація дигідротестостерону знижується на 85 і 90% відповідно.
У пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які отримували 0,5 мг дутастериду на добу, середнє зниження рівня дигідротестостерону становило 94% через 1 рік і 93% — через 2 роки лікування, середній рівень тестостерону підвищувався на 19% через 1 і через 2 роки.
Фармакокінетика. Дутастерид застосовувати перорально у вигляді р-ну в м’яких желатинових капсулах. Після прийому разової дози 0,5 мг пік концентрації препарату в сироватці крові досягається через 1–3 год. Абсолютна біодоступність становить 60%. Біодоступність не залежить від прийому їжі.
Дутастерид після одноразового або багаторазового прийому має великий об’єм розподілу (300–500 л). Відсоток зв’язування з білками крові — понад 99,5%.
При застосуванні в добовій дозі 0,5 мг 65% постійної стійкої концентрації дутастериду в сироватці крові досягається через 1 міс лікування і близько 90% — через 3 міс. Стабільна концентрація дутастериду близько 40 нг/мл у сироватці крові досягається після 6 міс застосування в добовій дозі 0,5 мг. Як і в сироватці крові, стійка концентрація дутастериду в сім’яній рідині досягається через 6 міс. Після 52 тиж лікування середня концентрація дутастериду в сім’яній рідині становить 3,4 нг/мл (у межах 0,4–14 нг/мл). Відсоток розподілу дутастериду із сироватки крові до сім’яної рідини — близько 11,5%.
In vitro дутастерид метаболізується ферментами CYP 3A4 цитохрому P450 людини до двох моногідроксильних метаболітів.
За даними спектрометричного аналізу, в сироватці крові людини виявляється незмінений дутастерид, 3 головних метаболіти (4'-гідроксидутастерид, 1,2-дигідродутастерид і 6-гідроксидутастерид) і 2 малих метаболіти (6,4'-дигідроксидутастерид і 15-гідроксидутастерид).
Дутастерид інтенсивно метаболізується. Після перорального прийому дутастериду в дозі 0,5 мг/добу 1–15,4% (у середньому 5,4%) застосованої дози виводиться з калом у вигляді незміненого дутастериду. Решта застосованої дози виводиться у вигляді метаболітів.
У сечі виявляються лише сліди незміненого дутастериду (менше 0,1% застосованої дози). Кінцевий Т_½ дутастериду становить 3–5 тиж. Залишки дутастериду в сироватці крові можуть бути виявлені через 4–6 міс після закінчення лікування.
За даними вивчення фармакокінетики та фармакодинаміки, змінювати дозу дутастериду згідно з віком пацієнта не потрібно.
Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали. Однак при прийомі 0,5 мг дутастериду у людини із сечею виводиться менше 0,1% дози, тому змінювати дозу пацієнтам із нирковою недостатністю не потрібно.
Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ЗАСТОСУВАННЯ).
Безпека та клінічні дослідження
Серцева недостатність. Повідомляли про дослідження застосування дутастериду в поєднанні з тамсулозином для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Частота виникнення серцевої недостатності (збірне поняття) у групі комбінованої терапії була вищою, ніж у будь-якій групі монотерапії дутастеридом або тамсулозином.
У порівняльному дослідженні плацебо з хіміопрофілактикою дутастеридом за участю чоловіків віком 50–75 років з попередньо негативним результатом біопсії стосовно раку передміхурової залози і початковим рівнем простатспецифічного антигену (PSA) 2,5–10,0 нг/мл у чоловіків віком 50–60 років або 3–10 нг/мл у чоловіків віком від 60 років встановлено, що частота виникнення серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид 0,5 мг один раз на добу, вища порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо. У ретроспективному аналізі цього дослідження показана вища частота серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид і блокатор α-адренорецеторів одночасно, порівняно з суб’єктами, які приймали дутастерид без блокатора α-адренорецепторів, плацебо і блокатор α-адренорецепторів або плацебо без блокатора α-адренорецепторів. Причинного зв’язку між застосуванням дутастериду (окремо або в комбінації з блокаторами α-адренорецепторів) та виникненням серцевої недостатності не встановлено (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Рак передміхурової залози і низькодиференційовані пухлини. Повідомляли про дослідження порівняння плацебо та дутастериду за участю чоловіків віком 50–75 років з попередньо негативним результатом біопсії стосовно раку передміхурової залози і початковим рівнем PSA 2,5–10 нг/мл у чоловіків віком 50–60 років або 3–10 нг/мл у чоловіків віком від 60 років. Суб’єктам проведена голкова біопсія передміхурової залози (обов’язкова за первинним протоколом), дані якої були використані для аналізу диференціювання за шкалою Глісона. У дослідженні виявлено пацієнтів з діагнозом рак передміхурової залози. Більшість пухлин передміхурової залози (70%), виявлених за допомогою біопсії в обох групах лікування, мали високий рівень диференціювання (5–6 балів за шкалою Глісона).
У групі дутастериду зареєстровано більш високу частоту (n=29, 0,9%) низькодиференційованого раку передміхурової залози (8–10 балів за шкалою Глісона) порівняно з групою плацебо (n=19, 0,6%) (p=0,15). Протягом 1–2-го років дослідження кількість пацієнтів з раком передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона була однаковою в групі дутастериду (n=17, 0,5%) і в групі плацебо (n=18, 0,5%). Протягом 3–4-го років дослідження більша кількість випадків раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона діагностована у групі дутастериду (n=12, 0,5%) порівняно з групою плацебо (n=1, <0,1%) (p=0,0035). Немає даних про вплив на ризик розвитку раку передміхурової залози у чоловіків, які приймають дутастерид більше ніж 4 роки. Відсоток пацієнтів з діагнозом раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона зберігався постійним у різні періоди дослідження (1–2-й роки, 3–4-й роки) у групі дутастериду (0,5% у кожен період), тоді як у групі плацебо відсоток пацієнтів із низькодиференційованим раком передміхурової залози (8–10 балів за шкалою Глісона) був нижчим протягом 3–4-го років, ніж протягом 1–2-го років (<0,1% і 0,5% відповідно) (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Не виявлено різниці в частоті виникнення раку передміхурової залози з диференціюванням 7–10 балів за шкалою Глісона (p=0,81).
Як встановлено в дослідженні лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, де первинним протоколом не передбачено обов’язкової біопсії і всі діагнози раку передміхурової залози встановлені за допомогою біопсії за показаннями, частота раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона становила 0,5% (n=8) у групі дутастериду, 0,7% (n=11) у групі тамсулозину та 0,3% (n=5) у групі комбінованої терапії.
Зв’язок між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози залишається нез’ясованим.
Рак грудної залози у чоловіків. Два випадок-контрольовані епідеміологічні дослідження, одне проведено у США (n=339 випадків раку грудної залози і n=6780 у групі контролю), а інше — у Великій Британії (n=398 випадків раку молочної залози і n=3930 у групі контролю), не показали підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Результати першого дослідження не виявили зв’язку з раком грудної залози (відносний ризик у разі застосування ≥1 року до встановлення діагнозу раку молочної залози порівняно із застосуванням <1 року: 0,70; 95% ДІ 0,34–1,45). У другому дослідженні відносний ризик раку молочної залози, пов’язаний із застосуванням інгібіторів 5α-редуктази, порівняно з таким при відсутності застосування становив 1,08; 95% ДІ 0,62–1,87.
Причинний зв’язок між виникненням раку грудної залози у чоловіків та довготривалим застосуванням дутастериду не встановлений.

ПОКАЗАННЯ:

лікування симптомів середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози; зниження ризику виникнення гострої затримки сечі та необхідності хірургічного втручання у пацієнтів із симптомами середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

ЗАСТОСУВАННЯ:

лікарський засіб Дустарін можна призначати як монотерапію або в комбінації з блокатором α-адренорецепторів тамсулозином (0,4 мг).
Дорослі чоловіки (включаючи пацієнтів літнього віку). Рекомендованою дозою Дустаріну є 1 капсула (0,5 мг) на добу перорально. Капсулу слід ковтати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті з вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.
Лікарський засіб Дустарін можна приймати незалежно від прийому їжі.
Незважаючи на те що полегшення від прийому препарату може відмічатися на ранній стадії, для об’єктивної оцінки ефективності дії препарату лікування слід продовжувати не менше 6 міс.
Ниркова недостатність. Фармакокінетику дутастериду у пацієнтів із нирковою недостатністю не вивчали, тому слід з обережністю призначати хворим з тяжкою нирковою недостатністю.
Печінкова недостатність. Фармакокінетику дутастериду у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчали, тому з обережністю слід застосовувати при легкій та помірній печінковій недостатності.
Пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний.
Діти. Протипоказане застосування.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

дутастерид протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, інших інгібіторів 5α-редуктази або інших компонентів препарату.
Дутастерид не застосовувати для лікування жінок і дітей (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми, Діти).
Дутастерид протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.

ПОБІЧНА ДІЯ:

монотерапія Дустаріном. Наявна інформація, що приблизно у 19% із 2167 пацієнтів, які приймали дутастерид у 2-річних дослідженнях, протягом 1-го року лікування виникли побічні реакції. Більшість небажаних явищ, що виявлені, були легкої або помірної тяжкості й уражували репродуктивну систему. Протягом наступних 2 років у відкритих розширених дослідженнях не виявлено жодних змін у профілі побічних явищ.
У таблиці наведено небажані реакції, виявлені протягом клінічних випробувань та в період післяреєстраційного застосування. Наведені небажані явища, виявлені протягом клінічних випробувань, які, на думку дослідників, були пов’язані з прийомом ліків (з частотою більше або рівною 1%), з більшою частотою відмічалися у пацієнтів, які приймали дутастерид, порівняно з плацебо протягом 1-го року лікування. Небажані явища, зафіксовані в період післяреєстраційного застосування, виявлені в спонтанних післяреєстраційних звітах, тому справжня їх частота невідома.
Класифікація частоти: дуже часто (>1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (від 1/1000 до 1/100), рідко (від 1/10 000 до 1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).

Система органів	Побічна реакція	Частота захворювання за даними клінічних досліджень, %
		Частота захворювання протягом 1-го року лікування (n=2167)	Частота захворювання протягом 2-го року лікування (n=1744)
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Імпотенція*	6,0	1,7
	Змінене (знижене) лібідо*	3,7	0,6
	Розлади еякуляції*^	1,8	0,5
	Захворювання молочної залози⁺	1,3	1,3
З боку імунної системи	Алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, кропив’янку, локалізований набряк і ангіоневротичний набряк	Оцінка захворюваності за постреєстраційними даними
		Частота невідома
З боку психіки	Депресія	Частота невідома
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Алопеція (насамперед втрата волосся на тілі), гіпертрихоз	Нечасто
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Тестикулярний біль та набряк	Частота невідома

*Зазначені небажані явища з боку статевої системи, пов’язані з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Наведені побічні реакції можуть тривати і після припинення лікування. Роль дутастериду в цій стійкості невідома.
^Включає зменшення об’єму сперми.
⁺Включає чутливість та збільшення грудей.
Дустарін у комбінації з блокатором α-адренорецепторів тамсулозином. Дані 4-річного дослідження, у якому порівнювався прийом дутастериду 0,5 мг (n=1623) та тамсулозину 0,4 мг (n=1611) один раз на добу окремо та в комбінації (n=1610), показали, що частота побічних явищ, спричинених прийомом препаратів, протягом 1-го, 2-го, 3-го та 4-го року лікування відповідно становила 22; 6; 4 і 2% для комбінованої терапії дутастеридом/тамсулозином, 15; 6; 3 і 2% для монотерапії дутастеридом, а також 13; 5; 2 і 2% для монотерапії тамсулозином. Більша частота виникнення побічних реакцій у групі комбінованої терапії протягом 1-го року лікування зумовлена більш високою частотою порушень репродуктивної системи, зокрема порушень еякуляції, що виявлені в цій групі.
Протягом 1-го року лікування в дослідженні зазначені нижче побічні реакції, які, на думку дослідників, пов’язані з прийомом препаратів, зареєстровані з частотою, більшою або рівною 1%; частота виникнення цих реакцій протягом 4 років лікування наведена в таблиці нижче.

Клас системи органів	Побічна реакція	Частота захворюваності протягом періоду лікування, %
	Побічна реакція	Рік 1-й	Рік 2-й	Рік 3-й	Рік 4-й
	Комбінація^a (n) Дутастерид Тамсулозин	(n=1610) (n=1623) (n=1611)	(n=1428) (n=1464) (n=1468)	(n=1283) (n=1325) (n=1281)	(n=1200) (n=1200) (n=1112)
З боку нервової системи	Запаморочення Комбінація Дутастерид Тамсулозин	1,4 0,7 1,3	0,1 0,1 0,4	<0,1 <0,1 <0,1	0,2 <0,1 0
З боку серця	Серцева недостатність (загальна назва^b) Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	0,2 <0,1 0,1	0,4 0,1 <0,1	0,2 <0,1 0,4	0,2 0 0,2
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Імпотенція^c Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	6,3 5,1 3,3	1,8 1,6 1,0	0,9 0,6 0,6	0,4 0,3 1,1
	Змінене (знижене) лібідо^c Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	5,3 3,8 2,5	0,8 1,0 0,7	0,2 0,2 0,2	0 0 <0,1
	Порушення еякуляції^c^ Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	9,0 1,5 2,7	1,0 0,5 0,5	0,5 0,2 0,2	<0,1 0,3 0,3
	Захворювання молочних залоз^d Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	2,1 1,7 0,8	0,8 1,2 0,4	0,9 0,5 0,2	0,6 0,7 0

^aКомбінація: дутастерид 0,5 мг один раз на добу плюс тамсулозин 0,4 мг один раз на добу.
^bЗагальний термін «серцева недостатність» включає застійну серцеву недостатність, серцеву недостатність, лівошлуночкову недостатність, гостру серцеву недостатність, кардіогенний шок, гостру лівошлуночкову недостатність, правошлуночкову недостатність, гостру правошлуночкову недостатність, шлуночкову недостатність, серцево-легеневу недостатність, застійну кардіоміопатію.
^cНаведені побічні реакції з боку статевої системи пов’язані з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Наведені побічні реакції можуть тривати після припинення лікування. Роль дутастериду в цій стійкості невідома.
^dВключає чутливість та збільшення грудей.
^Включає зменшення об’єму сперми.
Інші дані. Дослідження виявило більш високу частоту раку передміхурової залози з оцінкою за шкалою Глісона 8–10 у чоловіків, які приймали дутастерид, порівняно з плацебо. Невідомо, чи вплинули на результати цього дослідження зменшення об’єму передміхурової залози чи інші фактори, пов’язані з прийомом дутастериду.
Під час клінічних випробувань та протягом післяреєстраційного періоду повідомляли про випадки виявлення раку грудей у чоловіків (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

комбіновану терапію можна призначати після ретельної оцінки користі/ризику у зв’язку з потенційним підвищенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність) і після розгляду альтернативних варіантів терапії, включаючи монотерапію (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Побічні реакції з боку серцево-судинної системи. Встановлено, що частота виникнення серцевої недостатності (збірний термін для всіх повідомлень, переважно первинної серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) була вищою у пацієнтів, які лікувалися комбінацією дутастериду з блокатором α-адренорецепторів, головним чином тамсулозином, порівняно з пацієнтами, які не отримували такої комбінації. За даними досліджень, частота серцевої недостатності була низькою (≤1%) та варіабельною в межах цих досліджень. Диспропорції в частоті виникнення серцево-судинних побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного зв’язку між застосуванням дутастериду (окремо або в комбінації з блокаторами α-адренорецепторів) та виникненням серцевої недостатності не встановлено.
Вплив на простатспецифічний антиген (PSA). Концентрація простатспецифічного антигену (PSA) є важливим компонентом скринінгового процесу для виявлення раку передміхурової залози.
Дустарін здатний знижувати рівень сироваткового PSA у пацієнтів у середньому приблизно на 50% через 6 міс лікування.
Пацієнти, які приймають Дустарін, повинні мати новий початковий рівень PSA, встановлений через 6 міс після лікування цим препаратом. Згодом цей рівень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня PSA від найнижчого рівня під час застосування препарату може бути свідченням наявності раку передміхурової залози або недотримання режиму лікування Дустаріном і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники PSA знаходяться в межах норми для чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5a-редуктази. При інтерпретації показників PSA у хворих, які лікуються Дустаріном, слід зважати на попередні показники PSA для порівняння.
Застосування препарату не впливає на використання рівня PSA для діагностики раку передміхурової залози після встановлення його нового початкового рівня.
Загальний рівень сироваткового PSA повертається до початкового рівня протягом 6 міс після припинення лікування.
Співвідношення вільного PSA і загального рівня PSA залишається сталим навіть під час лікування Дустаріном. Тому якщо для пацієнта, який приймає Дустарін, лікар вирішить використати як визначення раку передміхурової залози відсоток вільного PSA, коригування його значення проводити не потрібно.
Перед початком курсу лікування дутастеридом та періодично під час лікування потрібно проводити пальцеве ректальне обстеження пацієнта, а також використовувати інші методи виявлення раку передміхурової залози.
Рак передміхурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані). Повідомляли про дослідження за участю чоловіків віком від 50 до 75 років з попередніми негативними результатами біопсії стосовно раку передміхурової залози та початковим рівнем PSA між 2,5 нг/мл та 10,0 нг/мл. У 1517 був діагностований рак передміхурової залози. Частота випадків раку передміхурової залози (8–10 за шкалою Глісона) у групі хворих, які лікувалися дутастеридом (n=29,09%), була вищою порівняно з групою, що отримувала плацебо (n=19,06%). Збільшення частоти випадків раку передміхурової залози за шкалою Глісона 5–6 та 7–10 не спостерігалось. Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду та високими стадіями раку передміхурової залози встановлено не було. Клінічне значення числової диспропорції невідоме. Чоловіки, які лікуються Дустаріном, повинні регулярно перевірятись у зв’язку з ризиком раку передміхурової залози, включаючи визначення PSA.
Рак грудної залози. Повідомляли про рідкісні випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та в постмаркетинговий період. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Пацієнти повинні негайно повідомляти про будь-які зміни в тканині грудної залози, наприклад виділення із соска або припухлість.
Негерметичні капсули. Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінки та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.
Печінкова недостатність. Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали. Через активний метаболізм дутастериду та 3–5-тижневий період його напіввиведення лікування дутастеридом пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю слід проводити з обережністю (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, ПРОТИПОКАЗАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ).
Застосування у період вагітності або годування груддю. Дутастерид протипоказаний для лікування жінок.
Період вагітності. Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутастерид перешкоджає перетворенню тестостерону в дигідротестостерон, що може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі. Незначну кількість дутастериду було виявлено в еякуляті суб’єктів, які приймали 0,5 мг дутастериду на добу. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки з сіменем чоловіка, який лікується дутастеридом, на плід чоловічої статі (цей ризик є найвищим протягом перших 16 тиж вагітності).
Як і у разі застосування інших інгібіторів 5α-редуктази, рекомендується користуватися презервативами, якщо партнерка пацієнта вагітна або потенційно може завагітніти, з метою запобігання потрапляння сімені в організм жінки.
Період годування грудьми. Невідомо, чи проникає дутастерид у грудне молоко.
Фертильність. Повідомляли про випадки впливу дутастериду на характеристики еякуляту (зменшення кількості сперматозоїдів, об’єму еякуляту та рухомості сперматозоїдів) у здорових чоловіків. Не виключений ризик зниження чоловічої фертильності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. З огляду на фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості дутастерид не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

інформацію щодо зниження рівнів PSA у сироватці крові під час лікування дутастеридом, а також інформацію щодо виявлення раку передміхурової залози див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику дутастериду
Застосування разом з інгібіторами CYP 3A4 та/або P-глікопротеїну. Дутастерид переважно виводиться шляхом метаболізму. Дослідження in vitro показують, що каталізаторами метаболізму є CYP 3A4 і CYP 3A5. Офіційних досліджень взаємодії з активними інгібіторами CYP 3A4 не проводили. Проте в популяційному дослідженні фармакокінетики концентрації дутастериду в сироватці крові були в середньому в 1,6–1,8 раза вищими у невеликої кількості тих пацієнтів, які одночасно лікувалися верапамілом або дилтіаземом (помірні інгібітори CYP 3A4 та інгібітори P-глікопротеїну), ніж в інших пацієнтів.
При тривалому застосуванні комбінації дутастериду з лікарськими засобами, які є сильнодіючими інгібіторами ферменту CYP 3A4 (наприклад ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазол, кетоконазол, які вводили перорально), концентрація дутастериду в сироватці крові може підвищуватися. Подальше інгібування 5α-редуктази при збільшенні тривалості дії дутастериду є малоймовірним. Але можливе зниження частоти введення доз дутастериду у разі розвитку побічних ефектів. Слід відзначити, що у разі пригнічення активності ферменту довгий Т_½ може стати ще довшим і супутня терапія може у такому випадку тривати більше ніж 6 міс до того, як буде досягнуто нової рівноважної концентрації.
Застосування 12 г холестираміну через 1 год після застосування одноразової дози 5 мг дутастериду не впливало на фармакокінетику дутастериду.
Вплив дутастериду на фармакокінетику інших лікарських засобів. Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вказує на те, що дутастерид не інгібує/не індукує активність ферменту CYP 2C9 або Р-глікопротеїну-переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вказують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP 1A2, CYP 2D6, CYP 2C9, CYP 2C19 або CYP 3A4.
У невеликому дослідженні (N=24) тривалістю 2 тиж за участю здорових чоловіків дутастерид (0,5 мг/добу) не впливав на фармакокінетику тамсулозину або теразозину. У цьому дослідженні також не виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

застосування разових доз дутастериду до 40 мг/добу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не спричиняло занепокоєнь з точки зору безпеки їх застосування. Застосування дутастериду в дозі 5 мг/добу протягом 6 міс не призводило до появи додаткових побічних реакцій порівняно із застосуванням дутастериду в дозах 0,5 мг/добу.
Специфічного антидота немає, тому у разі ймовірного передозування необхідно проводити симптоматичну та підтримувальну терапію.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Дустарін® капсули м'які 0.5 мг, Київський вітамінний завод АТ (Україна, Київ)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДУСТАРІН^®

(DUSTARIN)

Склад:

діюча речовина: дутастерид;

1 капсула містить дутастериду 0,5 мг;

допоміжні речовини: бутилгідрокситолуол (Е 321); гліцерину монокаприлокапрат (тип І);

оболонка капсули: желатин; гліцерин; титану діоксид (Е 171); заліза оксид жовтий (Е 172); вода очищена.

Лікарська форма.

Капсули м’які.

Основні фізико-хімічні властивості: м’які желатинові капсули довгастої форми, світло-жовтого кольору, розміром 7.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Інгібітори тестостерон-5a-редуктази. Код АТХ G04C B02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Дутастерид — подвійний інгібітор 5a-редуктази, що гальмує як тип 1, так і тип 2 ізоферментів 5a-редуктази, які відповідають за перетворення тестостерону на 5a-дигідротестостерон. Дигідротестостерон — це андроген, який, у першу чергу, відповідає за гіперплазію тканини передміхурової залози. Максимальне зменшення дигідротестостерону на тлі прийому дутастериду залежить від дози і спостерігається у перші 1–2 тижні. Після 1-го та 2-го тижня застосування дутастериду у добовій дозі 0,5 мг середня концентрація дигідротестостерону зменшується на 85 і 90% відповідно.

У пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які отримували 0,5 мг дутастериду на добу, середнє зниження рівня дигідротестостерону становило 94% через 1 рік і 93% — через 2 роки лікування, середній рівень тестостерону підвищувався на 19% через 1 і через 2 роки.

Фармакокінетика.

Дутастерид застосовувати перорально у вигляді розчину у м’яких желатинових капсулах. Після прийому разової дози 0,5 мг пік концентрації препарату у сироватці крові спостерігається через 1–3 години. Абсолютна біодоступність становить 60%. Біодоступність не залежить від прийому їжі.

Дутастерид після одноразового або багаторазового прийому має великий об’єм розподілу (від 300 до 500 л). Відсоток зв’язування з білками крові — понад 99,5%.

При застосуванні у добовій дозі 0,5 мг 65% постійної стійкої концентрації дутастериду у сироватці крові досягається через 1 місяць лікування і приблизно 90% — через 3 місяці. Стабільна концентрація дутастериду приблизно 40 нг/мл у сироватці крові досягається після 6 місяців застосування у добовій дозі 0,5 мг. Як і у сироватці крові, стійка концентрація дутастериду у сім’яній рідині досягається через 6 місяців. Після 52 тижнів лікування середня концентрація дутастериду у сім’яній рідині становить 3,4 нг/мл (у межах 0,4–14 нг/мл). Відсоток розподілення дутастериду із сироватки крові до сім’яної рідини — приблизно 11,5%.

In vitro дутастерид метаболізується ферментами CYP3A4 цитохрому Р450 людини до двох моногідроксильних метаболітів.

За даними спектрометричного аналізу у сироватці крові людини виявляється незмінений дутастерид, 3 головних метаболіти (4´-гідроксидутастерид, 1,2-дигідродутастерид і 6-гідроксидутастерид) і 2 малих метаболіти (6,4´-дигідроксидутастерид і 15-гідрокси-дутастерид).

Дутастерид інтенсивно метаболізується. Після перорального прийому дутастериду у дозі 0,5 мг/добу від 1 до 15,4% (у середньому 5,4%) застосованої дози виводиться з фекаліями у вигляді незміненого дутастериду. Решта застосованої дози виводиться у вигляді метаболітів.

У сечі виявляються лише сліди незміненого дутастериду (менше 0,1% застосованої дози). Кінцевий період напіввиведення дутастериду становить 3–5 тижнів. Залишки дутастериду у сироватці крові можуть бути виявлені через 4–6 місяців після закінчення лікування.

За даними вивчення фармакокінетики та фармакодинаміки, змінювати дозу дутастериду згідно з віком пацієнта не потрібно.

Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали. Однак при прийомі 0,5 мг дутастериду у людини із сечею виводиться менше 0,1% дози, тому змінювати дозу пацієнтам із нирковою недостатністю не потрібно.

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).

Безпека та клінічні дослідження.

Серцева недостатність

Повідомляли про дослідження застосування дутастериду у поєднанні з тамсулозином для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Частота виникнення серцевої недостатності (збірне поняття) у групі комбінованої терапії була вищою, ніж у будь-якій групі монотерапії дутастеридом або тамсулозином.

У порівняльному дослідженні плацебо з хіміопрофілактикою дутастеридом з участю чоловіків віком від 50 до 75 років з попередньо негативним результатом біопсії стосовно раку простати і початковим рівнем PSA між 2,5 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 50 до 60 років або

3 нг/мл і 10 нг/мл у чоловіків віком від 60 років було встановлено, що частота виникнення серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид 0,5 мг один раз на добу, вища порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо. У ретроспективному аналізі цього дослідження показана вища частота серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид і альфа-блокатор одночасно, порівняно з суб’єктами, які приймали дутастерид без альфа-блокатора, плацебо і альфа-блокатор або плацебо без альфа-блокатора. Причинного зв’язку між застосуванням дутастериду (окремо або у комбінації з альфа-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Особливості застосування»).

Рак передміхурової залози і низькодиференційовані пухлини

Повідомляли про дослідження порівняння плацебо та дутастериду з участю чоловіків віком від 50 до 75 років з попередньо негативним результатом біопсії стосовно раку простати і початковим рівнем PSA між 2,5 нг/мл і 10 нг/мл у чоловіків від 50 до 60 років або 3 нг/мл і 10 нг/мл у чоловіків віком від 60 років. Суб’єктам була проведена голкова біопсія простати (обов’язкова за первинним протоколом), дані якої були використані для аналізу диференціювання за шкалою Глісона. В дослідженні було виявлено пацієнтів з діагнозом рак простати. Більшість пухлин простати (70%), виявлених за допомогою біопсії в обох групах лікування, мали високий рівень диференціювання (5–6 балів за шкалою Глісона).

У групі дутастериду зареєстровано більш високу частоту (n = 29, 0,9%) низько-диференційованого раку простати (8–10 балів за шкалою Глісона) порівняно з групою плацебо (n = 19, 0,6%) (р = 0,15). Протягом 1–2-го років дослідження кількість пацієнтів з раком передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона була однаковою в групі дутастериду (n = 17, 0,5%) і в групі плацебо (n = 18, 0,5%). Протягом 3–4-го років дослідження більша кількість випадків раку передміхурової залози з диференціюванням

8–10 балів за шкалою Глісона була діагностована у групі дутастериду (n = 12, 0,5%) порівняно з групою плацебо (n = 1, < 0,1%) (р = 0,0035). Немає даних про вплив на ризик розвитку раку простати у чоловіків, які приймають дутастерид понад 4 роки. Відсоток пацієнтів з діагнозом раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона зберігався постійним у різні періоди дослідження (1–2-й роки, 3–4-й роки) у групі дутастериду (0,5% у кожен період часу), тоді як у групі плацебо відсоток пацієнтів із низькодиференційованим раком простати (8–10 балів за шкалою Глісона) був нижчим протягом 3–4-го років, ніж протягом 1–2-го років (< 0,1% і 0,5% відповідно) (див. розділ «Особливості застосування»). Не було ніякої різниці в частоті виникнення раку передміхурової залози з диференціюванням 7–10 балів за шкалою Глісона (р = 0,81).

Як було встановлено у дослідженні лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, де первинним протоколом не було передбачено обов’язкову біопсію і всі діагнози раку простати були встановлені на біопсії за показаннями, частота раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона була 0,5% (n = 8) у групі дутастериду,

0,7% (n = 11) у групі тамсулозину та 0,3% (n = 5) у групі комбінованої терапії.

Зв’язок між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози залишається нез’ясованим.

Рак грудної залози у чоловіків

Два випадок-контрольовані епідеміологічні дослідження, одне проведено у США (n = 339 випадків раку грудної залози і n = 6780 у групі контролю), а інше у Великій Британії (n= 398 випадків раку молочної залози і n = 3930 у групі контролю), не показали ніякого збільшення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Результати першого дослідження не виявили зв’язку з раком грудної залози (відносний ризик у разі застосування ³ 1 року до встановлення діагнозу раку молочної залози порівняно з застосуванням < 1 року: 0,70: 95% ДІ 0,34, 1,45). У другому дослідженні відносний ризик раку молочної залози, пов’язаний із застосуванням інгібіторів 5α-редуктази, порівняно з таким при відсутності застосування становив 1,08: 95% ДІ 0,62, 1,87.

Причинний зв’язок між виникненням раку грудної залози у чоловіків та довготривалим застосуванням дутастериду не встановлений.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування симптомів середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози; зменшення ризику виникнення гострої затримки сечі та необхідності хірургічного втручання у пацієнтів із симптомами середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Протипоказання.

Дутастерид протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, інших інгібіторів 5a-редуктази або до інших компонентів препарату.

Дутастерид не застосовувати для лікування жінок і дітей (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю», «Діти»).

Дутастерид протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інформацію щодо зниження рівнів PSA (Простат-специфічний антиген) у сироватці крові під час лікування дутастеридом, а також інформацію щодо виявлення раку простати див. у розділі «Особливості застосування».

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику дутастериду.

Застосування разом з інгібіторами CYP3A4 та/або P-глікопротеїну

Дутастерид переважно виводиться шляхом метаболізму. Дослідження in vitro показують, що каталізаторами метаболізму є CYP3A4 і CYP3A5. Офіційних досліджень взаємодії з активними інгібіторами CYP3A4 не проводили. Проте у популяційному дослідженні фармакокінетики концентрації дутастериду в сироватці крові були в середньому в 1,6–1,8 раза вищими у невеликої кількості тих пацієнтів, які одночасно лікувалися верапамілом або дилтіаземом (помірні інгібітори CYP3A4 та інгібітори P-глікопротеїну), ніж в інших пацієнтів.

При тривалому застосуванні комбінації дутастериду з лікарськими засобами, які є сильнодіючими інгібіторами ферменту CYP3A4 (наприклад, ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазол, кетоконазол, які вводили перорально), концентрація дутастериду в сироватці крові може підвищуватися. Подальше інгібування 5α-редуктази при збільшенні тривалості дії дутастериду є малоймовірним. Але можливе зменшення частоти введення доз дутастериду у разі розвитку побічних ефектів. Слід відзначити, що у разі пригнічення активності ферменту довгий період напіввиведення може стати ще довшим і супутня терапія може у такому випадку тривати понад 6 місяців до того, як буде досягнуто нової рівноважної концентрації.

Застосування 12 г холестираміну через 1 годину після застосування одноразової дози 5 мг дутастериду не впливало на фармакокінетику дутастериду.

Вплив дутастериду на фармакокінетику інших лікарських засобів.

Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вказує на те, що дутастерид не інгібує/не індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глікопротеїну-переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вказують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2C19 або CYP3A4.

У невеликому дослідженні (N=24) тривалістю два тижні з участю здорових чоловіків дутастерид (0,5 мг на добу) не впливав на фармакокінетику тамсулозину або теразозину. У цьому дослідженні також не було виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.

Особливості застосування.

Комбіновану терапію можна призначати після ретельної оцінки користі/ризику у зв’язку з потенційним підвищенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність) і після розгляду альтернативних варіантів терапії, включаючи монотерапію (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Побічні реакції.

з боку серцево-судинної системи

Було встановлено, що частота виникнення серцевої недостатності (збірний термін для всіх повідомлень, переважно первинної серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) була вищою у пацієнтів, які лікувалися комбінацією дутастериду з альфа-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно з пацієнтами, які не отримували такої комбінації. За даними досліджень частота серцевої недостатності була низькою (≤ 1%) та варіабельною у межах цих досліджень. Диспропорції у частоті виникнення серцево-судинних побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного зв’язку між застосуванням дутастериду (окремо або у комбінації з альфа-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було.

Вплив на простатспецифічний антиген (PSA)

Концентрація простатспецифічного антигену (PSA) є важливим компонентом скринінгового процесу для виявлення раку передміхурової залози.

Дустарін^® здатний знижувати рівень сироваткового PSA у пацієнтів у середньому приблизно на 50% через 6 місяців лікування.

Пацієнти, які приймають Дустарін^®, повинні мати новий початковий рівень PSA, встановлений через 6 місяців після лікування цим препаратом. Згодом цей рівень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня PSA від найнижчого рівня під час застосування препарату може бути свідченням наявності раку передміхурової залози або недотримання режиму лікування Дустаріном^® і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники PSA знаходяться у межах норми для чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5a-редуктази. При інтерпретації показників PSA у хворих, які лікуються Дустаріном^®, слід зважати на попередні показники PSA для порівняння.

Застосування препарату не впливає на використання рівня PSA для діагностики раку передміхурової залози після встановлення його нового початкового рівня.

Загальний рівень сироваткового PSA повертається до початкового рівня протягом 6 місяців після припинення лікування.

Співвідношення вільного PSA і загального рівня PSA залишається сталим навіть під час лікування Дустаріном^®. Тому якщо для пацієнта, який приймає Дустарін^®, лікар вирішить використати як визначення раку передміхурової залози відсоток вільного PSA, коригування його значення проводити не потрібно.

Перед початком курсу лікування дутастеридом та періодично під час лікування потрібно проводити пальцеве ректальне обстеження пацієнта, а також використовувати інші методи виявлення раку передміхурової залози.

Рак передміхурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані)

Повідомляли про дослідження з участю чоловіків віком від 50 до 75 років з попередніми негативними результатами біопсії стосовно раку передміхурової залози та початковим рівнем PSA між 2,5 нг/мл та 10,0 нг/мл. У 1517 був діагностований рак передміхурової залози. Частота випадків раку передміхурової залози (8–10 за шкалою Глісона) у групі хворих, які лікувалися дутастеридом (n = 29,09%), була вищою порівняно з групою, що отримувала плацебо (n = 19,06%). Збільшення частоти випадків раку передміхурової залози за шкалою Глісона 5–6 та 7–10 не спостерігалось. Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду та високими стадіями раку передміхурової залози встановлено не було. Клінічне значення числової диспропорції невідоме. Чоловіки, які лікуються Дустаріном^®, повинні регулярно перевірятись у зв’язку з ризиком раку передміхурової залози, включаючи визначення PSA.

Рак грудної залози

Повідомляли про рідкісні випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Пацієнти повинні негайно повідомляти про будь-які зміни в тканині грудної залози, наприклад виділення із соска або припухлість.

Негерметичні капсули

Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінки та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.

Печінкова недостатність

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали. Через активний метаболізм дутастериду та 3–5-тижневий період його напіввиведення лікування дутастеридом пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю слід проводити з обережністю (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дутастерид протипоказаний для лікування жінок.

Період вагітності. Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутастерид перешкоджає перетворенню тестостерону у дигідро-тестостерон, що може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі. Незначну кількість дутастериду було виявлено в еякуляті суб’єктів, які приймали 0,5 мг дутастериду на добу. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки з сім’ям чоловіка, який лікується дутастеридом, на плід чоловічої статі (цей ризик є найвищим протягом перших 16 тижнів вагітності).

Як і у разі застосування інших інгібіторів 5α-редуктази, рекомендується користуватися презервативами, якщо партнерка пацієнта вагітна або потенційно може завагітніти, з метою запобігання потрапляння сім’я до організму жінки.

Період годування груддю. Невідомо, чи проникає дутастерид у грудне молоко.

Фертильність. Повідомляли про випадки впливу дутастериду на характеристики еякуляту (зменшення кількості сперматозоїдів, об’єму еякуляту та рухомості сперматозоїдів) у здорових чоловіків. Не виключений ризик зниження чоловічої фертильності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості дутастерид не впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб Дустарін^® можна призначати як монотерапію або у комбінації з альфа-блокатором тамсулозином (0,4 мг).

Дорослі чоловіки (включаючи пацієнтів літнього віку)

Рекомендованою дозою Дустаріну^® є 1 капсула (0,5 мг) на добу перорально. Капсулу слід ковтати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті з вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.

Лікарський засіб Дустарін^® можна приймати незалежно від прийому їжі.

Незважаючи на те, що полегшення від прийому препарату може спостерігатися на ранній стадії, для об’єктивної оцінки ефективності дії препарату лікування слід продовжувати не менше 6 місяців.

Ниркова недостатність

Фармакокінетику дутастериду у пацієнтів із нирковою недостатністю не вивчали, тому слід з обережністю призначати хворим з тяжкою нирковою недостатністю.

Печінкова недостатність

Фармакокінетику дутастериду у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчали, тому з обережністю слід застосовувати при легкій та помірній печінковій недостатності.

Пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний.

Діти.

Протипоказане застосування.

Передозування.

Застосування разових доз дутастериду до 40 мг/добу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не спричиняло занепокоєнь з точки зору безпеки їх застосування. Застосування дутастериду у дозі 5 мг/добу протягом 6 місяців не призводило до появи додаткових побічних реакцій порівняно з застосуванням дутастериду у дозах 0,5 мг/добу.

Специфічного антидоту немає, тому у разі ймовірного передозування необхідно проводити симптоматичну та підтримуючу терапію.

Побічні реакції.

Монотерапія Дустаріном^®

Наявна інформація, що приблизно у 19% із 2167 пацієнтів, які приймали дутастерид у дворічних дослідженнях, протягом першого року лікування виникли побічні реакції. Більшість небажаних явищ, що спостерігалися, були легкої або помірної тяжкості й уражали репродуктивну систему. Протягом наступних двох років у відкритих розширених дослідженнях не було виявлено жодних змін у профілі побічних явищ.

У наступній таблиці наведено небажані реакції, виявлені протягом клінічних випробувань та у період післяреєстраційного застосування. Наведені небажані явища, виявлені протягом клінічних випробувань, які, на думку дослідників, були пов’язані з прийомом ліків (з частотою більше або рівною 1%), з більшою частотою спостерігалися у пацієнтів, які приймали дутастерид, порівняно з плацебо протягом першого року лікування. Небажані явища, зафіксовані у період післяреєстраційного застосування, були виявлені в спонтанних післяреєстраційних звітах, тому справжня їх частота невідома.

Класифікація частоти: дуже часто (> 1/10), часто (≥ 1/100 до <1/10), нечасто (від 1/1000 до 1/100), рідко (від 1/10000 до 1/1000)), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).

Система органів	Побічна реакція	Частота захворювання за даними клінічних досліджень
		Частота захворювання протягом 1 року лікування (n=2167)	Частота захворювання протягом 2 року лікування (n=1744)
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Імпотенція^*	6,0%	1,7%
	Змінене (знижене) лібідо *	3,7%	0,6%
	Розлади еякуляції *^	1,8%	0,5%
	Захворювання молочної залози⁺	1,3%	1,3%
З боку імунної системи	Алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, кропив’янку, локалізований набряк і ангіоневротичний набряк	Оцінка захворюваності за постреєстраційними даними
		Частота невідома
З боку психіки	Депресія	Частота невідома
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Алопеція (насамперед втрата волосся на тілі), гіпертрихоз	Нечасто
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Тестикулярний біль та набряк	Частота невідома

^* Зазначені небажані явища з боку статевої системи, пов’язані з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Наведені побічні реакції можуть тривати і після припинення лікування. Роль дутастериду у цій стійкості невідома.

^{^} Включає зменшення об'єму сперми.

⁺ Включає чутливість та збільшення грудей.

Дустарін^® у комбінації з альфа-блокатором тамсулозином

Дані 4-річного дослідження, у якому порівнювався прийом дутастериду 0,5 мг (n = 1 623) та тамсулозину 0,4 мг (n = 1611) один раз на добу окремо та в комбінації (n = 1610), показали, що частота побічних явищ, спричинених прийомом препаратів, протягом першого, другого, третього та четвертого року лікування відповідно становила 22%, 6%, 4% і 2% для комбінованої терапії дутастеридом/тамсулозином, 15%, 6%, 3% і 2% для монотерапії дутастеридом, а також 13%, 5%, 2% і 2% для монотерапії тамсулозином. Більша частота виникнення побічних реакцій у групі комбінованої терапії протягом першого року лікування була зумовлена більш високою частотою порушень репродуктивної системи, зокрема порушень еякуляції, що спостерігалися в цій групі.

Протягом першого року лікування у дослідженні зазначені нижче побічні реакції, які, на думку дослідників, пов’язані з прийомом препаратів, були зареєстровані з частотою, більшою або рівною 1%; частота виникнення цих реакцій протягом чотирьох років лікування наведена в таблиці нижче:

Клас системи органів	Побічна реакція	Частота захворюваності протягом періоду лікування
	Побічна реакція	Рік 1	Рік 2	Рік 3	Рік 4
	Комбінація^a (n) Дутастерид Тамсулозин	(n=1610) (n=1623) (n=1611)	(n=1428) (n=1464) (n=1468)	(n=1283) (n=1325) (n=1281)	(n=1200) (n=1200) (n=1112)
З боку нервової системи	Запаморочення Комбінація Дутастерид Тамсулозин	1,4% 0,7% 1,3%	0,1% 0,1% 0,4%	<0,1% <0,1% <0,1%	0,2% <0,1% 0
З боку серця	Серцева недостатність (загальна назва^b) Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	0,2% <0,1% 0,1%	0,4% 0,1% <0,1%	0,2% <0,1% 0,4%	0,2% 0% 0,2%
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Імпотенція^c Комбінація^a	6,3% 5,1%	1,8% 1,6%	0,9% 0,6%	0,4% 0,3%
	Дутастерид	3,3%	1,0%	0,6%	1,1%
	Тамсулозин

	Змінене (знижене) лібідо^c Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	5,3% 3,8% 2,5%	0,8% 1,0% 0,7%	0,2% 0,2% 0,2%	0% 0% <0,1%
	Порушення еякуляції^{c ^} Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	9,0% 1,5% 2,7%	1,0% 0,5% 0,5%	0,5% 0,2% 0,2%	<0,1% 0,3% 0,3%
	Захворювання молочних залоз^d Комбінація^a Дутастерид Тамсулозин	2,1% 1,7% 0,8%	0,8% 1,2% 0,4%	0,9% 0,5% 0,2%	0,6% 0,7% 0%

^aКомбінація: дутастерид 0,5 мг один раз на добу плюс тамсулозин 0,4 мг один раз на добу.

^b Загальний термін «Серцева недостатність» включає застійну серцеву недостатність, серцеву недостатність, лівошлуночкову недостатність, гостру серцеву недостатність, кардіогенний шок, гостру лівошлуночкову недостатність, правошлуночкову недостатність, гостру правошлуночкову недостатність, шлуночкову недостатність, серцево-легеневу недостатність, застійну кардіоміопатію.

^c Наведені побічні реакції з боку статевої системи пов’язані з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Наведені побічні реакції можуть тривати після припинення лікування. Роль дутастериду у цій стійкості невідома.

^d Включає чутливість та збільшення грудей.

^{^} Включає зменшення об’єму сперми.

Інші дані

Дослідження виявило більш високу частоту раку простати з оцінкою за шкалою Глісона 8–10 у чоловіків, які приймали дутастерид, порівняно з плацебо. Невідомо, чи вплинули на результати цього дослідження зменшення об’єму простати чи інші фактори, пов’язані з прийомом дутастериду.

Під час клінічних випробувань та протягом післяреєстраційного періоду повідомляли про випадки виявлення раку грудей у чоловіків (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері; по 3 блістери у пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД» (виробництво з продукції in bulk «ГАП СА», Греція).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua