Косопт БК (Cosopt BK) (555202) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: гідроксіетилцелюлоза, маніт (Е421), натрію цитрат, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Дорзоламід - 20 мг/мл

Тимолол - 5 мг/мл

фармакодинаміка. Механізм дії. До складу лікарського засобу Косопт БК входять дві діючі речовини: дорзоламіду гідрохлорид і тимололу малеат. Кожен із цих двох компонентів знижує підвищений внутрішньоочний тиск шляхом зниження секреції внутрішньоочної рідини, але за різним механізмом дії.
Дорзоламіду гідрохлорид — це потужний інгібітор карбоангідрази II типу людини. Інгібування карбоангідрази в циліарних відростках ока призводить до зниження секреції внутрішньоочної рідини, вірогідно, за рахунок уповільнення утворення бікарбонатних іонів, що, в свою чергу, зумовлює зниження транспорту натрію та рідини. Тимололу малеат — це неселективний блокатор бета-адренергічних рецепторів. Точний механізм дії тимололу малеату, що проявляється у зниженні внутрішньоочного тиску, дотепер невідомий, хоча дослідження з флуоресцеїном і тонографічні дослідження вказують на те, що основний ефект тимололу може бути пов’язаний зі зменшенням утворення внутрішньоочної рідини. Проте в деяких дослідженнях також відмічали незначне збільшення відтоку вологи. Поєднана дія цих двох компонентів призводить в результаті до більш вираженого (додаткового) зниження внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією цими препаратами.
Після місцевого застосування Косопт БК знижує підвищений внутрішньоочний тиск незалежно від того, чи пов’язане його підвищення з глаукомою. Підвищений внутрішньоочний тиск є основним фактором ризику в патогенезі пошкодження зорового нерва та втрати поля зору при глаукомі. Цей лікарський засіб знижує внутрішньоочний тиск без розвитку характерних для міотичних засобів побічних ефектів, таких як нічна сліпота, спазм акомодації та звуження зіниці.
Фармакодинамічні ефекти. Клінічні ефекти. Проводилися клінічні дослідження тривалістю до 15 міс, в яких порівнювали вплив на зниження внутрішньоочного тиску препарату Косопт, що застосовувався 2 рази на добу (певними дозами вранці та ввечері) із 0,5% тимололом і 2,0% дорзоламідом, що застосовувалися окремо та в комбінації, у пацієнтів із глаукомою або внутрішньоочною гіпертензією, для яких комбінована терапія вважалася доречною та необхідною в цих дослідженнях. В них були включені як неліковані пацієнти, так і пацієнти, не контрольовані належним чином монотерапією тимололом. Більшість пацієнтів отримували лікування блокатором бета-адренорецепторів для місцевого застосування як монотерапію до включення в дослідження. В аналізі комбінованих досліджень вплив препарату Косопт, що застосовувався 2 рази на добу, на зниження внутрішньоочного тиску був більшим, ніж вплив монотерапії 2% дорзоламідом, що застосовувався 3 рази на добу, або 0,5% тимололом, що застосовувався 2 рази на добу. Вплив препарату Косопт, що застосовувався 2 рази на добу, на зниження внутрішньоочного тиску був еквівалентним впливу комбінованої терапії дорзоламідом, і тимололом, що застосовувалася 2 рази на добу. Вплив препарату Косопт, що застосовувався 2 рази на добу, на зниження внутрішньоочного тиску демонструвався при вимірюванні в різні моменти часу протягом дня, і цей вплив зберігався під час довготривалого застосування.
У контрольованому паралельному подвійному сліпому дослідженні з активним лікуванням за участю 261 пацієнта з підвищеним внутрішньоочним тиском ≥22 мм рт. ст. в одному або обох очах вплив препарату Косопт БК на зниження внутрішньоочного тиску був еквівалентним впливу препарату Косопт. Профіль безпеки препарату Косопт БК був подібним до профілю безпеки препарату Косопт.
Пацієнти дитячого віку. Проводилося 3-місячне контрольоване дослідження, основною метою якого було дослідити та підтвердити безпеку застосування 2% офтальмологічного р-ну дорзоламіду гідрохлориду у дітей віком до 6 років. У цьому дослідженні 30 пацієнтів віком 2–6 років внутрішньоочний тиск яких не був контрольований належним чином монотерапією дорзоламідом або тимололом, отримували препарат Косопт у відкритій фазі дослідження. Ефективність у цих пацієнтів не встановлювали. У цій невеликій групі пацієнтів застосування препарату Косопт 2 рази на добу в цілому добре перенесли 19 пацієнтів, які завершили період лікування, а 11 пацієнтів припинили лікування через хірургічне втручання, зміну препарату або з інших причин.
Фармакокінетика. Дорзоламіду гідрохлорид. На відміну від пероральних інгібіторів карбоангідрази, місцеве застосування дорзоламіду гідрохлориду передбачає вплив діючої речовини безпосередньо в оці при значно нижчих дозах і, отже, з меншим системним впливом. У клінічних дослідженнях це призвело до зниження внутрішньоочного тиску без порушень кислотно-лужного балансу або електролітних порушень, характерних для пероральних інгібіторів карбоангідрази.
При місцевому застосуванні дорзоламід потрапляє в системний кровообіг. Для оцінки системного впливу інгібіторів карбоангідрази після місцевого застосування визначали концентрацію діючої речовини та метаболіту в еритроцитах і плазмі крові, а також інгібіцію карбоангідрази в еритроцитах. Дорзоламід накопичується в еритроцитах під час постійного дозування в результаті селективного зв’язування з карбоангідразою II типу, підтримуючи дуже низькі концентрації вільної діючої речовини в плазмі крові. Вихідна/активна діюча речовина утворює єдиний N-дезетильний метаболіт, який менш виражено інгібує карбоангідразу II типу порівняно з вихідною/діючою речовиною, а також інгібує менш активний ізофермент (карбоангідразу I типу). Метаболіт також накопичується в еритроцитах, де він зв’язується головним чином із карбоангідразою I типу. Дорзоламід помірно зв’язується з білками плазми крові (близько 33%). Дорзоламід виводиться з організму переважно в незміненому вигляді з сечею; метаболіт також виводиться з сечею. Після припинення застосування дорзоламід вимивається нелінійно з еритроцитів, у результаті чого спочатку відбувається швидке зниження концентрації цієї діючої речовини, після чого — етап більш повільного виведення з Т_½ близько 4 міс.
Коли дорзоламід застосовувався перорально для імітації максимального системного впливу після довготривалого місцевого офтальмологічного застосування, стан рівноваги досягався протягом 13 тиж. У стані рівноваги по суті не виявлено вільної діючої речовини або метаболіту в плазмі крові; інгібіція карбоангідрази в еритроцитах була меншою, ніж та, що, як передбачалося, є необхідною для фармакологічного впливу на функцію нирок або дихання. Подібні фармакокінетичні результати були отримані після постійного місцевого застосування дорзоламіду гідрохлориду. Проте у деяких пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок (визначений кліренс креатиніну становив 30–60 мл/хв) відмічали вищі концентрації метаболіту в еритроцитах, але суттєві відмінності в інгібіції карбоангідрази та клінічно значущі системні побічні ефекти не були безпосередньо пов’язані з цим результатом.
Тимололу малеат. У дослідженні концентрації діючої речовини в плазмі крові, що проводилося за участю 6 пацієнтів, системний вплив тимололу визначався після місцевого застосування 0,5% офтальмологічного р-ну тимололу малеату 2 рази на добу. Середня C_max в плазмі крові після застосування ранкової дози становила 0,46 нг/мл, а після застосування вечірньої дози — 0,35 нг/мл.

лікування підвищеного внутрішньоочного тиску у пацієнтів із відкритокутовою глаукомою або псевдоексфоліативною глаукомою, коли місцеве застосування одних лише блокаторів бета-адренорецепторів є недостатнім.

дози
Косопт БК призначають у дозі по 1 краплі в кон’юнктивальний мішок ураженого(-их) ока (очей) двічі на добу.
Якщо одночасно застосовується інший місцевий офтальмологічний препарат, інтервал між закапуванням очних крапель Косопт БК та іншого препарату повинен становити щонайменше 10 хв.
Цей лікарський препарат являє собою стерильний р-н, що не містить консерванту.
Пацієнтам слід повідомити про те, що вони повинні вимити руки перед застосуванням препарату та уникати контакту наконечника флакона з оком та навколишніми ділянками, оскільки це може призвести до ураження ока (див. Вказівки щодо використання).
Пацієнтам також слід повідомити про те, що очні р-ни при неналежному догляді за ними можуть інфікуватися звичайними бактеріями, які, як відомо, викликають очні інфекції. Застосування інфікованих р-нів може призвести до серйозних уражень ока та подальшої втрати зору.
При носослізній оклюзії або триманні повік закритими протягом 2 хв системна абсорбція знижується. Це може призвести до зменшення вираженості загальних побічних ефектів і посилення місцевої дії.
Спосіб застосування. Пацієнтів слід проінформувати про правильне поводження з флаконом для багатократного використання.
Вказівки щодо використання
Перед закапуванням лікарського засобу Косопт БК, краплі очні:
· вимити руки перед відкриттям флакона.
· Перед першим застосуванням препарату слід переконатися, що захисна смужка на горловині флакона не пошкоджена. У разі наявності пошкодження не можна використовувати лікарський засіб.
· При використанні флакона вперше, перш ніж закапати краплю в око, слід спочатку навчитися, тримаючи флакон у руці, натискати на нього повільно та капати одну краплю поза око.
· У разі впевненості пацієнта в тому, що він може закапати одну краплю за раз, слід вибрати найбільш зручне положення для закапування крапель (можна сісти, лягти на спину або стати навпроти дзеркала).
· Кожен раз при відкриванні нового флакона слід просто капнути одну краплю для активації флакона.
Закапування
1. Тримаючи флакон безпосередньо під кришкою, необхідно відкрутити кришку, щоб відкрити флакон. Не можна торкатися будь-яких предметів кінчиком флакона, щоб уникнути забруднення р-ну.
2. Нахилити голову назад, тримаючи флакон над оком.
3. Відтягнути нижню повіку вниз і подивитися вгору. Легко натиснути на флакон посередині таким чином, щоб одна крапля потрапила в око. Слід звернути увагу на те, що між натисканням і появою краплі може бути інтервал у декілька секунд. Не натискати на флакон надто сильно.
4. Закрити око та натискати на внутрішній край ока пальцем близько 2 хв. Це допоможе утримати краплю в оці, щоб вона не потрапила на іншу частину тіла.
5. Повторити пункти 2–4 для іншого ока, якщо це приписано лікарем. Іноді потрібне лікування тільки одного ока, тому лікар порадить, що потрібно робити та яке око слід лікувати.
6. Після кожного використання та перед тим, як закрити флакон кришкою, флакон слід струснути один раз вниз, не торкаючись кінчиком дозатора, щоб видалити будь-яку рідину, що залишилася, з кінчика. Це необхідно для того, щоб забезпечити подачу інших (наступних) крапель.
7. Слід витерти будь-який надлишок рідини зі шкіри навколо ока.
8. Наприкінці 2-го місяця після першого відкриття флакона лікарського засобу у флаконі залишиться деяка кількість препарату Косопт БК. Не слід намагатися використати надлишок препарату, що залишився у флаконі після того, як пацієнт закінчив курс лікування. Не використовувати очні краплі більш ніж 2 міс після першого відкриття флакона.
Діти. Ефективність для пацієнтів дитячого віку не встановлена.
Безпека для пацієнтів віком до 2 років не встановлена. Наявні на сьогодні дані стосовно безпеки для пацієнтів віком ≥2 і ˂6 років описано у Фармакодинаміка.

Косопт БК протипоказаний пацієнтам із:
· реактивними захворюваннями дихальних шляхів, у тому числі БА або БА в анамнезі, або тяжким ХОЗЛ;
· синусовою брадикардією, синдромом слабкості синусного вузла, синоатріальним блоком, атріовентрикулярною блокадою II або III ступеня, що не контролюється кардіостимулятором, вираженою серцевою недостатністю, кардіогенним шоком;
· тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) або гіперхлоремічним ацидозом;
· підвищеною чутливістю до однієї або обох діючих речовин або будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Зазначені вище протипоказання характерні для діючих речовин препарату і не є специфічними для комбінації.

у клінічному дослідженні застосування препарату Косопт БК побічні реакції, що спостерігалися, відповідали тим, про які повідомлялося раніше при застосуванні препарату Косопт, дорзоламіду гідрохлориду та/або тимололу малеату.
Під час клінічних досліджень 1035 пацієнтів отримували лікування препаратом. Близько 2,4% всіх пацієнтів припинили лікування препаратом Косопт через появу місцевих очних побічних реакцій, близько 1,2% всіх пацієнтів припинили лікування через появу місцевих побічних реакцій, ознакою яких була алергія або підвищена чутливість (а саме запалення повік і кон’юнктивіт).
Косопт БК продемонстрував подібний профіль безпеки, що і Косопт, в подвійному сліпому порівняльному дослідженні повторних доз.
Як і інші офтальмологічні препарати, що застосовуються місцево, тимолол абсорбується в системний кровотік. Це може спричинити подібний небажаний вплив, що відмічається при застосуванні системних блокаторів бета-адренорецепторів. Частота виникнення системних побічних реакцій на препарат після місцевого офтальмологічного застосування нижча, ніж при системному введенні.
Про нижчезазначені побічні реакції повідомлялося при застосуванні лікарського засобу Косопт БК або одного з його компонентів в ході клінічних досліджень або постмаркетингового спостереження: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 до <1/1000), невідомо (неможливо встановити за наявними даними).

*Ці побічні реакції також відмічали при застосуванні препарату Косопт в ході постмаркетингового спостереження.
**Додаткові побічні реакції виявлені при застосуванні офтальмологічних блокаторів бета-адренорецепторів і можуть, вірогідно, виникати при застосуванні препарату Косопт БК.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Працівників закладів охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до діючого законодавства.

реакції з боку серцево-судинної та дихальної систем. Як і інші офтальмологічні препарати місцевої дії, тимолол абсорбується системно. Оскільки тимолол є блокатором бета-адренорецепторів, можуть виникати подібні побічні реакції з боку серцево-судинної та дихальної систем, що виникають при системному застосуванні таких блокаторів бета-адренорецепторів. Частота виникнення системних побічних реакцій на препарат після місцевого застосування офтальмологічних препаратів нижча, ніж при системному застосуванні препаратів. Щодо зниження системної абсорбції див. ЗАСТОСУВАННЯ.
Порушення з боку серця. Пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (наприклад ІХС, вазоспастична стенокардія/стенокардія Принцметала та серцева недостатність) та артеріальною гіпотензією лікування блокаторами бета-адренорецепторів слід серйозно оцінити та розглянути лікування іншими діючими речовинами. Необхідно спостерігати за станом пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями щодо появи ознак збільшення вираженості цих захворювань і побічних реакцій.
Через негативний вплив на час проведення імпульсу блокатори бета-адренорецепторів можна призначати з обережністю пацієнтам із блокадою серця I ступеня.
Порушення з боку судин. Пацієнтів із тяжким периферичним порушенням/порушеннями кровообігу (тобто тяжкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно) слід лікувати з обережністю.
Порушення з боку дихальної системи. Повідомлялося про розвиток реакцій з боку дихальної системи, включаючи смерть через бронхоспазм, у пацієнтів із БА після застосування деяких офтальмологічних блокаторів бета-адренорецепторів.
Косопт БК слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із легким/помірним ХОЗЛ і тільки за умови, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.
Порушення функції печінки. Цей лікарський засіб не досліджувався у пацієнтів із порушенням функції печінки, і тому його слід із обережністю застосовувати у таких пацієнтів.
Імунологічні реакції та реакції гіперчутливості. Як і інші офтальмологічні препарати місцевої дії, дорзоламід може абсорбуватися системно. Дорзоламід, як і сульфонаміди, містить сульфонамідну групу. Тому подібні побічні реакції, що відмічаються при системному застосуванні сульфонамідних препаратів, можуть виникати при місцевому застосуванні, включаючи такі тяжкі реакції, як синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. При появі ознак серйозних реакцій або реакцій гіперчутливості слід припинити застосування цього препарату.
При застосуванні цього лікарського засобу відмічали місцеві побічні реакції з боку органа зору, подібні до таких при застосуванні очних крапель дорзоламіду гідрохлориду. При виникненні таких реакцій слід розглянути питання про припинення застосування лікарського засобу Косопт БК.
При прийомі блокаторів бета-адренорецепторів пацієнти з атопією або тяжкою анафілактичною реакцією на численні алергени в анамнезі можуть бути більш чутливими до повторного впливу таких алергенів і можуть не піддаватися лікуванню анафілактичних реакцій звичайними дозами адреналіну.
Супутня терапія. Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі впливи системних блокаторів бета-адренорецепторів можуть посилюватися при застосуванні тимололу у пацієнтів, які вже отримують системний блокатор бета-адренорецепторів. Слід ретельно спостерігати за відповіддю на лікування у таких пацієнтів. Застосування двох місцевих блокаторів бета-адренорецепторів не рекомендується (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Застосування дорзоламіду та пероральних інгібіторів карбоангідрази не рекомендується.
Припинення лікування. Як і при застосуванні блокаторів бета-адренорецепторів системної дії, слід поступово припинити застосування офтальмологічного тимололу при необхідності відміни препарату пацієнтам з ІХС.
Додаткові ефекти блокаторів бета-адренорецепторів
Гіпоглікемія/цукровий діабет. Блокатори бета-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, схильних до спонтанної гіпоглікемії, або пацієнтів із лабільним цукровим діабетом, оскільки блокатори бета-адренорецепторів можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії.
Блокатори бета-адренорецепторів можуть також маскувати ознаки гіпертиреозу. Раптове припинення застосування блокаторів бета-адренорецепторів може призвести до погіршення симптоматики.
Захворювання рогівки. Офтальмологічні блокатори бета-адренорецепторів можуть викликати сухість очей. Пацієнтів із захворюваннями рогівки слід лікувати з обережністю.
Анестезія при хірургічному втручанні. Офтальмологічні блокатори бета-адренорецепторів можуть блокувати системний вплив бета-агоністів, наприклад адреналіну. Анестезіологу необхідно повідомити про те, що пацієнт отримує тимолол.
Лікування блокаторами бета-адренорецепторів може загострювати симптоматику при міастенії гравіс.
Додаткові ефекти інгібіції карбоангідрази. Лікування пероральними інгібіторами карбоангідрази пов’язують із розвитком уролітіазу в результаті порушень кислотно-лужного балансу, особливо у пацієнтів із сечокам’яною хворобою в анамнезі. Хоча порушень кислотно-лужного балансу при застосуванні препарату Косопт не виявлено, рідко повідомлялося про розвиток уролітіазу. Оскільки Косопт БК містить інгібітор карбоангідрази, який при місцевому застосуванні абсорбується системно, пацієнти із сечокам’яною хворобою в анамнезі можуть мати підвищений ризик уролітіазу при застосуванні цього лікарського засобу.
Інші особливості. Лікування пацієнтів із гострою закритокутовою глаукомою потребує застосування інших терапевтичних засобів додатково до препаратів, що знижують очний тиск. Цей лікарський препарат не досліджувався у пацієнтів із гострою закритокутовою глаукомою.
При застосуванні дорзоламіду повідомлялося про виникнення набряку рогівки та незворотну декомпенсацію рогівки у пацієнтів з уже існуючими хронічними вадами рогівки та/або з внутрішньоочним оперативним втручанням в анамнезі. Існує висока вірогідність виникнення набряку рогівки. Слід вживати запобіжних заходів при призначенні препарату Косопт БК таким групам пацієнтів.
Про відшарування судинної оболонки ока повідомлялося після проведення фільтраційних процедур із призначенням лікування водними супресантами (наприклад тимолол, ацетазоламід).
Як і при застосуванні інших протиглаукомних препаратів, повідомлялося про зниження чутливості до офтальмологічного тимололу малеату після тривалого лікування у деяких пацієнтів. Проте у клінічних дослідженнях, під час яких 164 пацієнти перебували під лікарським наглядом протягом принаймні 3 років, не виявлено суттєвої різниці середнього показника внутрішньоочного тиску після початкової стабілізації тиску.
Пацієнти з контактною гіперчутливістю до срібла в анамнезі не повинні застосовувати цей лікарський препарат, оскільки дозовані краплі можуть містити сліди срібла від флакона.
Будь-який невикористаний лікарський препарат або відходи повинні бути утилізовані відповідно до вимог місцевого законодавства.
Використання контактних лінз. Цей лікарський препарат не досліджувався у пацієнтів, які носять контактні лінзи.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Косопт БК не слід застосовувати в період вагітності.
Дорзоламід. Немає відповідних клінічних даних щодо впливу у період вагітності. У кролів дорзоламід чинив тератогенну дію при дозах, токсичних для матері.
Тимолол. Немає відповідних даних щодо застосування тимололу у вагітних. Тимолол не слід застосовувати в період вагітності за винятком тих випадків, коли це явно необхідно.
Під час епідеміологічних досліджень не виявлено мальформативного ефекту, але такі дослідження продемонстрували ризик затримки внутрішньоутробного розвитку при пероральному застосуванні блокаторів бета-адренорецепторів. Крім того, у новонароджених відмічали симптоми бета-блокади (такі як брадикардія, артеріальна гіпотензія, утруднене дихання (задишка) та гіпоглікемія) при застосуванні блокаторів бета-адренорецепторів до пологів. Якщо цей лікарський засіб застосовувався до пологів, новонароджених слід уважно спостерігати протягом перших днів життя.
Годування грудьми. Невідомо, чи дорзоламід виділяється в грудне молоко. У годуючих молоком щурів, що отримували дорзоламід, відмічали зменшення маси тіла плода.
Блокатори бета-адренорецепторів виділяються в грудне молоко. Проте при терапевтичних дозах тимололу в очних краплях малоймовірно, що в молоці матері міститься така його кількість, яка б викликала клінічні симптоми бета-блокади у немовляти. Якщо лікування препаратом Косопт БК є необхідним, не рекомендується годування дитини грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Дослідження впливу препарату на здатність керувати транспортним засобом або іншими механізмами не проводилися. Можливі побічні реакції, такі як нечіткість зору, можуть негативно вплинути на здатність деяких пацієнтів керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

спеціальні дослідження взаємодії лікарського засобу Косопт БК та інших препаратів не проводилися.
У клінічних дослідженнях цей препарат застосовували одночасно з такими лікарськими засобами системної дії без проявів небажаних взаємодій препаратів: інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, сечогінні засоби (діуретики), НПЗП, включаючи ацетилсаліцилову кислоту і гормони (наприклад естроген, інсулін, тироксин).
Існує можливість виникнення додаткових ефектів, що призводять до артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії, коли офтальмологічний р-н блокаторів бета-адренорецепторів застосовується одночасно з блокаторами кальцієвих каналів для перорального застосування, препаратами, що знижують продукування катехоламіну або блокаторами бета-адренорецепторів, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодарон), глікозидами наперстянки, парасимпатоміметиками, гуанетидином, наркотичними засобами та інгібіторами MAO.
Повідомлялося про потенціювання системної бета-блокади (наприклад зниження ЧСС, депресія) при комбінованому лікуванні інгібіторами CYP 2D6 (наприклад хінідин, флуоксетин, пароксетин) та тимололом.
Хоча Косопт самостійно чинить незначний вплив або не впливає на розмір зіниці ока, іноді повідомлялося про мідріаз у результаті одночасного застосування офтальмологічних блокаторів бета-адренорецепторів та адреналіну (епінефрину).
Блокатори бета-адренорецепторів можуть посилювати гіпоглікемічний ефект протидіабетичних препаратів.
Блокатори бета-адренорецепторів для перорального застосування можуть провокувати розвиток рикошетної АГ при відміні клонідину.

немає даних щодо передозування у людини при випадковому або навмисному ковтанні препарату Косопт або Косопт БК.
Симптоми. Є повідомлення про ненавмисне передозування офтальмологічного р-ну тимололу малеату, в результаті якого можливий розвиток системних ефектів, подібних до тих, що відмічаються при передозуванні блокаторів бета-адренорецепторів системного застосування, зокрема запаморочення, головний біль, задишка, брадикардія, бронхоспазм і зупинка серця. Найбільш частими очікуваними ознаками та симптомами передозування дорзоламіду є порушення електролітного балансу, розвиток ацидозу та вплив на ЦНС.
Існують обмежені дані щодо передозування у людини при випадковому або навмисному проковтуванні дорзоламіду гідрохлориду. Повідомлялося про сонливість після перорального застосування. При місцевому застосуванні повідомлялося про нудоту, запаморочення, головний біль, слабкість, незвичні сновидіння та дисфагію (утруднене ковтання).
Лікування повинно бути симптоматичним і підтримувальним. Слід контролювати рівні електролітів у сироватці крові (особливо калію) та показників рН крові. Дослідження показали, що тимолол не виводиться повністю при діалізі.

при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Використати протягом 2 міс після першого відкриття флакона.