Арстифен^® (Arstifen^®) (511776) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Кислота лимонна безводна - 1197 мг

Натрію цитрат безводний - 835,5 мг

Калію гідрокарбонат - 967,5 мг

Фармакодинаміка. При розчиненні шипучих таблеток Арстифен у воді утворюється калію-натрію гідроцитрат та виділяється вуглекислий газ.
При цьому утворюються залишкові лужні іони, які виводяться нирками. Таким чином відбувається підвищення рівня показника рH сечі (залежно від дозування здійснюється її нейтралізація або алкалізація).
Це збільшує ступінь дисоціації та водночас ступінь розчинення сечової кислоти/цистину. Підтвердження літолізу сечокислих конкрементів виконується рентгенографічним шляхом.
При прийомі препарату посилюється виділення цитратів та знижується виділення кальцію зі сечею. Підлужування сечі, зростання виділення цитратів та зниження виділення кальцію призводить до зменшення у сечі кількості оксалату кальцію, оскільки у слабкому лужному середовищі цитрат утворює стійкі комплексні сполуки з кальцієм. Окрім того, іон цитрату слід розглядати як найефективніший фізіологічний інгібітор утворення кристалів та накопичення оксалату та фосфату кальцію.
Фармакокінетика. Після одноденного прийому препарату Арстифен, таблеток шипучих, введена кількість натрію і калію виводиться з організму нирками протягом 24–48 год. При тривалому застосуванні препарату добове виведення калію та натрію відповідає добовому їх споживанню. У крові або у сироватці крові не спостерігаються істотні зміни газів крові чи електролітів. Це означає, що завдяки нирковому регулюванню підлужування кислотно-лужний баланс в організмі зберігається, а накопичення натрію і калію при нормальній функції нирок не відбувається.

Арстифен застосовується для лікування сечокам’яної хвороби з метою:
– підлужування сечі у пацієнтів з уратними конкрементами, при наявності супутніх кальцієвих конкрементів або без них;
– метафілактики кальцієвих конкрементів (запобігання повторному утворенню нових конкрементів та/або збільшенню залишкових фрагментів).

Оптимальна добова доза препарату Арстифен визначається індивідуально шляхом визначення показника рН сечі.
Для підлужування сечі у пацієнтів із сечокислими (уратними) конкрементами.
Для профілактики рецидивів значення рН свіжої сечі має перебувати в межах від 6,2 до 6,8. Необхідна добова доза препарату Арстифен є індивідуальною для різних пацієнтів. Зазвичай добова доза становить 3 шипучі таблетки. Добова доза поділяється на три рівні разові дози, які приймаються протягом дня. Якщо значення рН сечі нижче 6,2, дозу необхідно збільшити. Така корекція повинна бути зроблена за рахунок збільшення вечірньої дози до 2, а у виняткових випадках — до 3 шипучих таблеток. При перевищенні значення рН 6,8 доза повинна бути зменшена. Бажано проводити корекцію дозування за рахунок вечірньої дози.
Для розчинення (хемолітолізу) сечокислих (уратних) конкрементів значення рН сечі повинно бути між 7,0 і 7,2.
Для метафілактики кальцієвих конкрементів та підлужування сечі у пацієнтів із сечокислими конкрементами, при наявності супутніх кальцієвих конкрементів.
Значення рН свіжої сечі має бути скориговано до 6,8–7,4. Доза повинна бути визначена у кожному конкретному випадку для досягнення цього діапазону значень рН. Зазвичай це 3 шипучі таблетки. При необхідності доза може бути збільшена, але в більшості випадків 5 шипучих таблеток досить для досягнення результатів у зазначеному діапазоні значень рН.
Добову дозу 3 шипучі таблетки можна приймати як разову вечірню дозу або розподіляти на три рівні індивідуальні дози, що приймаються протягом дня. При більш високих дозах доцільно приймати 1 шипучу таблетку вранці, 1 — в обідній час і 2–3 таблетки ввечері.
Арстифен протипоказаний дітям віком до 18 років (див. розділ Діти).
Спосіб застосування
Таблетки шипучі препарату Арстифен слід розчинити у склянці води, розмішати і відразу випити.
Рідина може бути трохи каламутною і мати на поверхні деякі нерозчинені частинки.
Зазвичай контроль ефективності проводять 3 рази на день шляхом визначення рН сечі. Для цього використовують стандартні індикаторні смужки, вкладені у кожну упаковку. Індикаторну ділянку тестової смужки потрібно ненадовго занурити у сечу. Колір тест-смужки потім порівнюють зі шкалою кольорів протягом 2 хвилин, значення рН зчитують і заносять у контрольний календар.
Діти. Ефективність і безпека застосування препарату дітям вивчені недостатньо, тому не рекомендується призначати препарат Арстифен дітям (віком до 18 років).

– Підвищена чутливість до компонентів препарату.
– Ниркова недостатність.
– Інфекції сечовивідних шляхів, спричинені бактеріями, які розкладають сечовину (ризик утворення струвітних каменів).
– Метаболічний алкалоз.
– Епізодична спадкова адинамія.

При індивідуальній непереносимості будь-яких компонентів препарату можливі реакції гіперчутливості. У деяких випадках прийом таблеток може спричиняти шлунково-кишкові розлади у схильних до цього пацієнтів. Повідомлялося про появу відрижки, печії, болю у животі, метеоризму, діареї, нудоти, блювання.

Стосовно станів, які спричиняють утворення сечових конкрементів (наприклад, аденома прищитовидної залози, сечокислі конкременти, пов’язані з малігномою), слід вживати заходів етіотропної терапії.
При розчиненні сечокислих каменів не слід допускати багатоденного надмірного підлужування сечі (рН вище 7,8) з огляду на можливу появу осаду фосфатних солей на поверхні сечокислого конкременту, що може перешкоджати його подальшому розчиненню. Окрім того, довготривалий і виражений лужний стан метаболізму небажаний.
Перед застосуванням необхідно визначити рівень електролітів у сироватці крові та перевірити функцію нирок. При підозрі на нирково-канальцієвий ацидоз необхідно додатково контролювати показники кислотно-лужного балансу.
Протягом лікування потрібно регулярно перевіряти параметри аналізів сечі та крові. Спеціальну увагу слід приділяти кислотно-лужному балансу.
Пацієнтам із серцевою недостатністю слід враховувати вплив калію на збудливість міокарда: 1 таблетка препарату Арстифен^® містить 380 мг іонів калію або 9,7 ммоль калію, що може впливати на ефект серцевих глікозидів (підвищення позаклітинної концентрації калію знижує дієвість глікозидів, а її зниження посилює аритмогенну дію).
Пацієнтам із порушенням обміну сечової кислоти прийом препарату рекомендується поєднувати з алопуринолом.
Особам, які дотримуються дієти, що обмежує прийом натрію, зокрема при гіпертензії, необхідно враховувати підвищений вміст натрію у даному лікарському засобі (1 таблетка містить 220 мг іонів натрію або 9,7 ммоль натрію, що відповідає 0,57 г солі).
1 шипуча таблетка містить 9,7 ммоль (380 мг) калію. Це слід врахувати при лікуванні пацієнтів із порушенням функції нирок або тих, хто застосовує дієту з обмеженням калію.
Під час терапії препаратом рекомендується дотримуватися низькобілкової дієти, тобто обмежувати вживання харчових продуктів, багатих на вміст пуринів (наприклад, м’ясо, ковбасні вироби, нутрощі тварин, сардини), а також обмежувати вживання солі.
Щодня необхідно випивати 2–3 л рідини у вигляді чаю, фруктового соку або лужної мінеральної води.
Препарат не містить вуглеводів, тому його можна застосовувати для лікування хворих на цукровий діабет.
Пацієнтам зі серйозною печінковою недостатністю слід приймати Арстифен тільки за умов ретельного контролю.
До складу препарату входить лактози моногідрат. У зв’язку з цим при встановленні непереносимості деяких цукрів необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності і годування груддю. При застосуванні препарату згідно з інструкцією негативного впливу у період вагітності або годування груддю не спостерігалось.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

Дослідження взаємодії виконувались тільки для дорослих. Одночасний прийом речовин, які містять цитрат і алюміній, може спричинити підвищення резорбції алюмінію, тому рекомендується дотримуватись двогодинної паузи між прийомами таких препаратів та Арстифен.
Препарат посилює терапевтичну дію алопуринолу.
Деякі лікарські засоби, призначені для зниження артеріального тиску (антагоністи альдостерону та інші сечогінні засоби з низьким вмістом калію, такі як тріамтерени, спіронолактони та амілориди), інгібітори АПФ, сартани, а також знеболювальні та протизапальні лікарські засоби (нестероїдні протизапальні засоби і периферичні анальгетики) можуть знижувати екскрецію калію, що слід враховувати при одночасному призначенні їх із препаратом Арстифен^® (підвищується ризик гіперкаліємії). Зростання позаклітинної концентрації калію зменшує дієвість серцевих глікозидів, тоді як її зниження збільшує ефект аритмогенних серцевих глікозидів.
При довготривалому застосуванні лікарського засобу Арстифен можливе накопичення в організмі хінідину у разі його одночасного прийому, а також зниження ефективності нітрофурантоїну (лужна реакція середовища), саліцилатів та препаратів літію (прискорене виведення).

При нормальній функції нирок небажаний вплив препарату на зміну фізіологічних параметрів обміну речовин не спостерігається ні при звичайній рекомендованій дозі, ні при вищій, оскільки виведення надлишкових лугів нирками є природним механізмом регулювання кислотно-лужного балансу в організмі.
Верхня межа діапазону показника pH сечі, що зазначений вище, не повинна бути перевищена протягом декількох днів, оскільки внаслідок підвищення показника pH (pH фактор >7,8) існує відповідно підвищений ризик кристалізації фосфатів; окрім того, явний лужний метаболічний статус не є довгостроковою проблемою.
Можливе передозування можна коригувати шляхом зменшення дози препарату. У разі необхідності можна вдатися до заходів лікування метаболічного алкалозу.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.