Флуцинар® мазь (Flucinar® ointment) (394769) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Про препарат
  • Ціни
  • Аналоги
  • Діагнози
Флуцинар<sup>&reg;</sup> <I>мазь</I> (Flucinar<sup>&reg;</sup> <I>ointment</I>)

Флуцинар мазь інструкція із застосування

Склад

Флуоцинолону ацетонід - 0,25 мг/г

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Флуоцинолону ацетонід — ефективний синтетичний ГКС для зовнішнього застосування. При застосуванні у формі мазі у концентрації 0,25 мг/г чинить сильну протизапальну, протисвербіжну, протиалергічну та судинозвужувальну дію. Має ліпофільні властивості і легко абсорбується через шкіру. Вже після нанесення 2 г мазі може знижуватися продукування АКТГ гіпофізом у результаті пригнічення системи надниркові залози — гіпофіз.
Фармакокінетика. Флуоцинолону ацетонід легко проникає у роговий шар шкіри, де поступово кумулюється і визначається навіть через 15 днів після нанесення. Не біотрансформується у шкірі. Після всмоктування системно біотрансформується, в основному у печінці. Виводиться із сечею і в меншій кількості — з жовчю, в основному у вигляді сполуки з глюкуроновою кислотою, а також у невеликій кількості у незміненому стані.
Всмоктування флуоцинолону ацетоніду через шкіру посилюється при нанесенні на чутливу шкіру ділянки анатомічних складок тіла та обличчя, а також на шкіру з пошкодженим епідермісом або запальним процесом. Застосування оклюзійної пов’язки спричиняє підвищення температури і вологості шкіри, що також призводить до посилення всмоктування флуоцинолону ацетоніду. Окрім того, всмоктування посилюється при застосуванні лікарського засобу часто і на великих ділянках шкіри. Всмоктування через шкіру вище у підлітків, ніж у дорослих пацієнтів.

Показання Флуцинар мазь

короткотривале лікування гострих і тяжких неінфекційних запальних захворювань шкіри (без ексудації), що супроводжуються стійким свербежем або гіперкератозом: себорейний дерматит, атопічний дерматит, вузликова кропив’янка (папульозна кропив’янка), алергічний контактний дерматит, багатоформна еритема, туберкульозний вовчак, псоріаз, червоний плескатий лишай.

Застосування Флуцинар мазь

препарат призначений для місцевого застосування. Мазь слід наносити тонким шаром на уражену шкіру 1–2 рази на добу.
Не слід застосовувати мазь під оклюзійну пов’язку. Лише у випадку псоріазу дозволяється застосовувати закриту пов’язку, яку слід змінювати кожного дня.
Лікування не слід проводити безперервно довше 2 тиж. Не можна застосовувати на шкірі обличчя більше 1 тиж. Протягом тижня рекомендується застосовувати не більше 15 г мазі (1 туба).
Слід з обережністю під контролем лікаря застосовувати препарат у дітей віком від 2 років, тільки 1 раз на добу, на невеликій ділянці шкіри; не наносити на шкіру обличчя.
Діти. Лікарський засіб не застосовувати у дітей віком до 2 років.

Протипоказання

шкірні прояви сифілісу, туберкульоз шкіри, піодермія, вітряна віспа, герпес, актиномікоз, бластомікоз, споротрихоз, пелюшковий дерматит, аногенітальний свербіж, невус; атерома, гемангіома, ксантома, новоутворення шкіри, рани та виразкові ураження шкіри, рани на ділянках аплікацій, численні псоріатичні бляшки, трофічні виразки, пов’язані з варикозним розширенням вен, ерозивно-виразкові ураження травного тракту.
Не слід застосовувати мазь при бактеріальних, вірусних та грибкових інфекціях шкіри, звичайних та рожевих вуграх, періоральному дерматиті (dermatitis perioralis), після профілактичних щеплень, а також у випадку підтвердженої підвищеної чутливості до флуоцинолону ацетоніду або інших ГКС та інших компонентів лікарського засобу.

Побічна дія

з боку шкіри та підшкірної клітковини. Вугроподібні ураження, післястероїдна пурпура, пригнічення росту епідермісу, печіння, свербіж, подразнення, висип, атрофія підшкірної клітковини, сухість шкіри, надмірний ріст волосся на тілі або алопеція, депігментація або гіперпігментація шкіри, атрофія та порушення цілісності шкіри, телеангіоектазії, фурункульоз, атрофічні смуги, вторинні інфекції, місцеві реакції шкіри (у тому числі періоральний, контактний, алергічний дерматит). В окремих випадках можуть з’явитися кропив’янка або плямисто-папульозний висип, а також можливе загострення вже наявних патологічних уражень.
З боку органа зору. При зовнішньому застосуванні на шкірі повік іноді може розвинутися катаракта або глаукома.
Можливе помутніння зору.
Системні порушення. Застосування мазі під оклюзійну пов’язку, враховуючи підвищене всмоктування, може спричинити сильну загальносистемну дію, що виявляється у вигляді набряків, АГ, зниження опірності організму до інфекцій.
Системні небажані ефекти. Вторинний імунодефіцит (загострення хронічних інфекційних захворювань, генералізація інфекційного процесу, розвиток опортуністичних інфекцій), гастрит, стероїдна виразка шлунка, гіперглікемія, глюкозурія, уповільнення репаративних процесів, недостатність кори надниркових залоз, пригнічення росту і розвитку у дітей, синдром Іценка — Кушинга.
З боку імунної системи. Можливі алергічні реакції або реакції гіперчутливості.

Особливості застосування

лікування необхідно проводити під контролем лікаря.
Перед кожним повторним нанесенням препарату залишки мазі після попереднього нанесення слід змити мильним р-ном або р-ном антисептика. Під час лікування рекомендується носити вільний одяг. Не застосовувати на шкірі молочних залоз.
Не застосовувати крем одночасно з іншими лікарськими засобами для зовнішнього застосування.
Показаний періодичний контроль функції надниркових залоз шляхом визначення рівня кортизолу у крові та сечі після стимуляції надниркових залоз АКТГ при тривалому застосуванні.
Під особливим контролем слід застосовувати мазь у хворих на псоріаз, оскільки місцеве застосування ГКС на ділянках, уражених псоріазом, може призвести до поширення патологічного процесу або рецидиву, спричинених розвитком толерантності, а також до генералізованого пустулярного псоріазу та системної токсичності, спричиненої дисфункцією шкіри.
Не застосовувати лікарський засіб довше 2 тиж без перерви. При довготривалому застосуванні на великих ділянках шкіри підвищуються частота виникнення побічних ефектів і можливість розвитку набряків, АГ, гіперглікемії, зниження опірності організму.
При зовнішньому застосуванні препарату можливі: зниження продукування АКТГ гіпофізом через пригнічення системи надниркові залози — гіпофіз, зниження рівня кортизолу у крові та розвиток ятрогенного синдрому Кушинга, що зникає після припинення застосування препарату.
У випадку розвитку інфекції у місці застосування мазі слід провести відповідне антибактеріальне або протигрибкове лікування. Якщо симптоми інфекції не зникають, необхідно припинити застосування препарату на період лікування інфекції.
Слід уникати нанесення препарату на повіки або шкіру навколо очей пацієнтам із закритокутовою та відкритокутовою глаукомою, а також пацієнтам із катарактою через можливе збільшення вираженості симптомів захворювання.
При застосуванні системних та топічних ГКС можливе порушення зору.
При появі таких симптомів, як помутніння зору, або інших зорових порушень необхідно звернутися до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія, про яку повідомлялося при застосуванні системних та топічних ГКС.
Слід уникати потрапляння препарату в очі. При подразненні шкіри у місці нанесення мазі слід її відмінити.
На шкірі обличчя, а також на паховій ділянці застосовувати тільки у разі особливої необхідності, оскільки можливе підвищення всмоктування та високий ризик розвитку побічних ефектів (телеангіектазії, dermatitis perioralis), навіть після нетривалого застосування.
Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб за наявності атрофії підшкірної клітковини, переважно особам літнього віку.
Оскільки лікарський засіб містить пропіленгліколь, це може спричинити подразнення шкіри при застосуванні.
Оскільки лікарський засіб містить ланолін, його застосування може спричинити місцеву реакцію (наприклад контактний дерматит).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

препарат можна застосовувати з антимікробними засобами місцевої та системної дії. Одночасне застосування з ГКС системної дії підвищує ефективність препарату, але разом з тим підвищується імовірність розвитку побічних ефектів. Одночасне застосування препарату з НПЗП підвищує ризик розвитку системних та місцевих побічних ефектів. Може посилювати дію гіпотензивних, діуретичних, антиаритмічних лікарських засобів, препаратів калію. Діуретичні лікарські засоби (крім калійзберігаючих) підвищують імовірність розвитку гіпокаліємії. Під час лікування препаратом не рекомендується робити щеплення проти віспи, а також проводити інші види імунізації (особливо при тривалому застосуванні на великих ділянках шкіри) через можливу відсутність адекватної імунологічної відповіді у вигляді продукування відповідних антитіл.
Препарат може посилювати дію імуносупресивних і послаблювати ефект імуностимулюючих лікарських засобів.

Передозування

при тривалому застосуванні на великих ділянках шкіри можуть з’явитися симптоми передозування, що проявляються посиленням побічних реакцій, включаючи печіння шкіри у місці нанесення препарату, глюкозурію, набряки, АГ, зниження опірності організму до інфекцій. Можливий свербіж, гіперглікемія, синдром Іценка — Кушинга. Лікування симптоматичне на тлі поступової відміни препарату.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.