Тіколін^® таблетки (Ticolin tablets) (360776) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, олія рицинова гідрогенізована, мікрокристалічна целюлоза, титану діоксид (Е171), поліетиленгліколь 6000 (макрогол 6000), гіпромелоза.

Цитиколін - 500 мг

фармакодинаміка. Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Цитиколін поліпшує функціонування таких мембранних механізмів, як іонні насоси та рецептори, без регуляції яких неможливе нормальне проведення нервових імпульсів. Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін виявляє протинабрякові властивості, які сприяють реабсорбції набряку мозку.
Клінічні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С та D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.
Цитиколін зберігає нейронний запас енергії, інгібує апоптоз, що поліпшує холінергічну передачу.
Експериментально доведено, що цитиколін також чинить профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.
Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно підвищує показники функціонального одужання у пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу, що співпадає з уповільненням росту ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації. У пацієнтів із черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.
Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, сприяє зменшенню проявів амнезії, когнітивних та інших неврологічних розладів, пов’язаних з ішемією головного мозку.
Фармакокінетика. Цитиколін добре абсорбується після перорального, в/м та в/в введення. Рівень холіну в плазмі крові значно підвищується після введення вищезазначеними шляхами. Абсорбція після перорального застосування майже повна і біодоступність майже така ж, як і при в/в застосуванні.
Залежно від шляху введення препарат метаболізується в кишечнику, печінці до холіну та цитидину. Після введення цитиколін широко розподіляється в структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину в цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. Досягнувши головного мозку, цитиколін вбудовується в клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, беручи участь у побудові фракції фосфоліпідів.
Тільки невелика частина дози виводиться із сечею і калом (менше 3%). Приблизно 12% дози виводиться з СО₂, що видихається. У виведенні препарату із сечею виділяють дві фази: перша фаза — приблизно 36 год, під час якої швидкість виведення стрімко знижується, і друга фаза, на якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж сама фазність спостерігається при виведенні з СО₂, швидкість виведення СО₂, що видихається, швидко знижується приблизно через 15 год, потім вона знижується набагато повільніше.

– інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу;
– черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки;
– когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

рекомендована доза для дорослих становить 500–2000 мг (1–4 таблетки) на добу.
Дози препарату та термін лікування залежать від тяжкості уражень мозку та встановлюються лікарем.
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.
Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений.

– підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату;
– підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

побічні реакції виникають дуже рідко (<1/10 000) (включаючи повідомлення пацієнтів).
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.
З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка.
З боку ШКТ: нудота, блювання, діарея.
З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі висипання, гіперемія, екзантема, кропив’янка, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Загальні реакції: озноб.

Тіколін містить 1,2 ммоль (26 мг) натрію на таблетку. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату у пацієнтів, які знаходяться на натрій-контрольованій дієті.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Немає достатніх даних щодо застосування лікарського засобу Тіколін у вагітних. Дані щодо екскреції цитиколіну в грудне молоко та його дії на плід відсутні. Тому у період вагітності або годування грудьми препарат призначають лише тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В окремих випадках деякі побічні реакції з боку ЦНС можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

не слід застосовувати лікарський засіб Тіколін одночасно з препаратами, що містять меклофеноксат. Препарат підсилює ефект леводопи.

випадки передозування не описані.

при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.