Тійозид (Tiyozid) (356394) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Тіоколхікозид - 8 мг

Фармакодинаміка. Тіоколхікозид — напівсинтетичний міорелаксант, який одержують з глікозиду колхікозиду. Проявляє селективну афінність до гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) і гліцинових рецепторів.
Міорелаксуючий ефект проявляється переважно на супраспінальному рівні, за рахунок складних регуляторних механізмів, не виключений також гліцинергічний механізм дії.
Зв’язування тіоколхікозиду з ГАМК якісно і кількісно розділяється з його активним метаболітом — глюкуронізованою похідною.
Тіоколхікозид та його похідні не мають седативного ефекту.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після прийому одноразової дози 8 мг тіоколхікозиду C_max досягається протягом 30 хвилин, і сягає значення 175 нг/мл. Значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) становить 417 нг.годину/мл.
Фармакологічно активний метаболіт SL18.0740 також виявляється при більш низьких концентраціях C_max 11,7 нг/мл, що досягається через 5 годин після введення дози, і AUC 83 нг.годину/мл. Доступних даних щодо неактивного метаболіту SL59.0955 немає.
Після перорального введення тіоколхікозиду в плазмі крові виявляються тільки два метаболіти: фармакологічно активний метаболіт SL18.0740 та неактивний метаболіт SL59.0955. C_max в плазмі крові обох метаболітів тіоколхікозиду досягається приблизно через 60 хвилин. Після одноразового перорального прийому 8 мг, значення C_max і АUC метаболіту SL18.0740 становлять приблизно 60 нг/мл і 130 нг.годину/мл відповідно. У метаболіту SL59.0955 значення набагато нижче: C_max становить десь 13 нг/мл, а АUC — у межах від 15,5 нг.годину/мл (до 3 годин) до 39,7 нг.годину/мл (до 24 годин).
Розподіл. Об’єм розподілу тіоколхікозиду становить близько 42,7 л після застосування 8 мг. Дані щодо об’єму розподілу метаболітів відсутні.
Метаболізм. Після перорального застосування тіоколхікозид швидко метаболізується до аглікон-3-диме-тилтіоколхікозиду або SL59.0955. Це, в основному, відбувається за рахунок кишкового метаболізму, що пояснює відсутність незміненого тіоколхікозиду після перорального застосування. Метаболіт SL59.0955 глюкуронізується до SL18.0740 який має рівносильну фармакологічну активність з тіоколхікозидом і, таким чином, забезпечує фармакологічну активність після перорального введення тіоколхікозиду. SL59.0955 також деметилюється, перетворюючись на диметилтіоколхіцин.
Виведення. Після перорального застосування ¹⁴С-тіоколхікозид в основному виділяється з калом (79%), а з сечею — лише 20%. В незміненому вигляді тіоколхікозід виводиться з сечею або калом. Метаболіти SL18.0740 та SL59.0955 виявляються в сечі і калі, у той час як дидеметилтіоколхіцин виводиться тільки з калом.
Після перорального застосування тіоколхікозиду час напіввиведення метаболіту SL18.0740 становить 3,2–7 годин та метаболіту SL59.0955 — у середньому 0,8 години.

Симптоматичне лікування болючих контрактур м’язів при патологіях спинного мозку.

Рекомендована доза становить 8 мг кожні 12 годин (добова доза 16 мг). Тривалість терапії має становити до 7 днів поспіль.
Діти. Препарат не слід застосовувати дітям віком до 16 років.

– Гіперчутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату;
– період вагітності та годування груддю;
– застосування жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, кропив’янка, артеріальна гіпотензія, анафілактичний шок після в/м введення, ангіоневротичний набряк.
З боку шкіри та підшкірної тканини: шкірні алергічні реакції (після в/м введення).
З боку нервової системи: сонливість, млявість, вазовагальна непритомність, що настає протягом декількох хвилин після застосування.
З боку травного тракту: діарея, біль у шлунку, блювання, нудота.

Тіоколхікозид не рекомендується застосовувати дітям віком до 16 років.
У разі виникнення нудоти дозу препарату слід знизити.
Тіоколхікозид може спричинити судоми у пацієнтів зі схильністю до виникнення судом або з епілепсією.
Відомо, що один з метаболітів тіоколхікозиду (SL59.0955) індукує анеуплоїдію (тобто нерівне число хромосом в клітинах, що діляться) в концентраціях, близьких до виявлених у плазмі крові людини, при застосуванні дози 8 мг 2 рази на добу перорально. Анеуплоїдія є фактором ризику тератогенності, ембріо-/фетотоксичності, спонтанного викидня, порушення чоловічої фертильності, а також розвитку раку. Тому слід уникати застосування препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, та протягом тривалого часу.
Жінки дітородного віку повинні бути проінформовані про потенційний ризик у період вагітності та необхідність застосування ефективних засобів контрацепції.
Препарат містить лактози моногідрат, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний під час вагітності та у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності, керуючи транспортними засобами або займаючись іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, через можливість виникнення сонливості.

Даних про лікарську взаємодію немає. Однак рекомендується дотримуватися обережності при одночасному прийомі з іншими міорелаксантами.
При одночасному застосуванні з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, у тому числі з алкоголем, антигіпертензивними засобами, курареподібними препаратами можливе посилення міорелаксації і пригнічення ЦНС, розвиток гіпотонії.
При одночасному застосуванні з антикоагулянтами підвищується ризик кровотеч.

Дані про передозування відсутні.
Лікування: симптоматичне, підтримувальна терапія.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.