Роліноз таблетки 10 мг блістер №20

Таблетки.

Круглі таблетки білого кольору із гладенькою поверхнею та з розподільчою рискою з одного боку.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТС R06A E07.

Цетиризину дигідрохлорид — антигістамінний препарат II покоління; селективний блокатор периферичних H₁-гістамінових рецепторів. За хімічною будовою — карбоксильне похідне гідроксизину, основного метаболіту цетиризину. Чинить антигістамінну та протиалергічну дію. Запобігає розвитку та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та антиексудативну властивість.

Впливає на ранню стадію алергічних реакцій, а також зменшує міграцію клітин запалення; пригнічує виділення медіаторів, що беруть участь у пізній стадії алергічної реакції. Зменшує проникність капілярів, попереджує розвиток набряку тканин, знімає спазм гладкої мускулатури. Усуває шкірну реакцію на введення гістаміну, специфічних алергенів, а також на охолодження (при холодовій кропив'янці). Знижує гістамініндуковану бронхоконстрикцію при бронхіальній астмі легкого перебігу.

Практично не чинить седативного ефекту, антихолінергічної та антисеротонінової дії при застосуванні в рекомендованих дозах.

Цетиризину дигідрохлорид швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, абсорбція — 70%. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 60 хв після внутрішнього застосування. Період напіввиведення становить 7–10 годин. Мінімально метаболізується в печінці з утворенням неактивного метаболіту та виводиться в незміненому вигляді переважно нирками.

• Підвищена чутливість до цетиризину або до інших компонентів препарату, а також до гідроксизину та до будь-яких похідних піперазину;
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <10 мл/хв);
• рідкісні спадкові форми непереносимості галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози.

Застосовують перорально, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Дорослі та діти віком від 6 років: добова доза — 10 мг (1 таблетка) одноразово, бажано на ніч.

Можна застосовувати препарат у початковій дозі 5 мг (½ таблетки), якщо її достатньо для контролю симптомів.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку: корекція дози не потрібна (за умови нормальної функції нирок).

Пацієнти з порушенням функції нирок (помірний та тяжкий ступінь): дозування повинно бути індивідуальним, залежно від стану функції нирок. Слід звернутися до таблиці, наведеної нижче, та відкоригувати дозу відповідно до наведеної інформації. Для того, щоб скористатися таблицею, необхідно визначити кліренс креатиніну (КК) пацієнта у мілілітрах за хвилину (мл/хв). Значення КК (мл/хв) можна визначити за креатиніном сироватки крові (мг/дл) за допомогою формули:

Корекція дозування для дорослих пацієнтів з порушенням функції нирок.

Дітям з порушенням функції нирок дозування коригують індивідуально, залежно від значення кліренсу креатиніну пацієнта та маси тіла.

Пацієнтам з порушенням функції печінки немає потреби у корекції дози при порушенні тільки функції печінки.

Тривалість лікування залежить від перебігу та тривалості захворювання і визначається лікарем індивідуально для кожного хворого.

Симптоми: порушення свідомості, діарея, запаморочення, слабкість, головний біль, втома, мідріаз, свербіж, безсоння, седація, сонливість, ступор, тахікардія, тремор, затримка сечі. Передозування у дітей може спричинити збудження.
Лікування. Специфічний антидот цетиризину невідомий. При передозуванні рекомендована симптоматична та підтримуюча терапія. Промивання шлунка слід проводити якнайшвидше після прийому препарату з подальшим прийомом активованого вугілля. Цетиризин погано виводиться при проведенні гемодіалізу; ефективність перитонеального діалізу не встановлена.

Дослідження фармакокінетичної взаємодії проводились для цетиризину та псевдоефедрину, циметидину, кетоконазолу, еритроміцину, азитроміцину; фармакокінетичних взаємодій не спостерігалось. У ході дослідження багаторазового застосування теофіліну (400 мг 1 раз на добу) та цетиризину спостерігалось незначне (16%) зниження кліренсу цетиризину, тоді як диспозиція теофіліну не порушувалась при одночасному прийомі цетиризину.

Застосування цетиризину з циметидином, гліпізидом, діазепамом та псевдоефедрином не продемонструвало доказів побічних фармакодинамічних взаємодій.

Застосування цетиризину з азитроміцином, еритроміцином, кетоконазолом, теофіліном та псевдоефедрином не продемонструвало доказів побічних клінічних взаємодій. Окрім того, одночасне застосування цетиризину з макролідами або кетоконазолом ніколи не призводило до клінічних змін на ЕКГ.

Під час багаторазового застосування ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) тривалість експозиції до цетиризину збільшилась приблизно на 40%, тоді як диспозиція ритонавіру дещо порушувалась (-11%) при одночасному прийомі цетиризину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами поки що невідома. Однак необхідно дотримуватись особливої обережності при одночасному застосуванні разом зі снодійними і седативними засобами, а також із алкоголем. Застосування цетиризину одночасно з лікарськими засобами, що чинять ототоксичну дію, наприклад гентаміцином, може маскувати такі симптоми ототоксичності, як шум у вухах, запаморочення.

Об'єм абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, але час абсорбції зменшується на 1 годину.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у сухому та недоступному для дітей місці.

10 таблеток у блістері; 2 блістери в картонній коробці.

Без рецепта.