Елкоцин^® (Elkotsin) (346888) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Ребаміпід - 100 мг

фармакодинаміка. Ребаміпід підвищує ендогенний вміст простагландинів E₂ та I₂ (PGE₂ та PGI₂), які містяться у шлунковому соку, а також підвищує рівень простагландину Е₂ (PGE₂) у слизовій оболонці шлунка, що сприяє її захисту від пошкоджувальних факторів. Ребаміпід виявляє цитопротекторний ефект, доведений у дослідженнях in vitro, покращує кровообіг у слизовій оболонці шлунка і стимулює проліферацію клітин. Завдяки підвищенню активності ферментів, що стимулюють біосинтез високомолекулярних глікопротеїнів, ребаміпід збільшує кількість поверхневого шлункового слизу. Ребаміпід не впливає на базальну і стимульовану шлункову секрецію.
Фармакокінетика. Після одноразового перорального застосування 100 мг ребаміпіду C_max у плазмі крові (216±79 нг/мл) досягалася через 2,4±1,2 год. В експериментах in vitro з білками плазми крові зв’язувалося близько 90% препарату, проте в багаторазових дослідженнях доведено, що препарат не кумулюється в організмі. Препарат піддається незначному метаболізму в організмі людини, однак здебільшого виводиться в незміненому вигляді. Т_½ з плазми крові становить близько 1,9±0,7 год. При застосуванні ребаміпіду в дозі 100 мг у пацієнтів з нирковою недостатністю відмічено підвищення концентрації препарату у плазмі крові, а Т_½ був більший порівняно зі здоровими пацієнтами.

виразка шлунка, гострий гастрит, період загострення хронічного гастриту, патологічні зміни слизової оболонки шлунка (ерозії, кровотечі, гіперемія, набряки).

для перорального застосування.
Виразка шлунка. Дорослі — 3 рази на добу по 100 мг (1 таблетка) вранці, вдень та ввечері.
Для покращення стану при гострому гастриті, у період загострення хронічного гастриту, при патологічних змінах слизової оболонки шлунка (ерозії, кровотечі, гіперемія, набряки). Дорослі — 3 рази на добу по 100 мг (1 таблетка).
Пацієнти літнього віку. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам літнього віку для зниження ризику розвитку порушень з боку травного тракту, оскільки дана категорія пацієнтів більш чутлива до дії лікарського засобу.
Діти. Препарат не призначати дітям, оскільки дослідження щодо застосування у цій віковій категорії не проводили.

підвищена чутливість до ребаміпіду або будь-яких інших компонентів препарату. Злоякісні захворювання шлунка.

побічні реакції були класифіковані за органами і системами та частотою виникнення. За частотою виникнення розділені на наступні категорії: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і <1/10), нечасто (>1/1000 і <1/100), рідко (>1/10 000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити на основі наявних даних).
З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто — лейкопенія, гранулоцитопенія; частота невідома — тромбоцитопенія.
З боку гепатобіліарної системи: нечасто — підвищення рівня печінкових ферментів АсАТ, АлАТ, гаммаглутамілтрансфераза, ЛФ та інші порушення функції печінки; частота невідома — жовтяниця.
З боку імунної системи: нечасто — висип на шкірі, свербіж, екзема медикаментозного типу, інші алергічні симптоми; частота невідома — кропив’янка.
З боку центральної й периферичної нервової системи: частота невідома — оніміння, запаморочення, сонливість.
З боку ШКТ: нечасто — запори, відчуття розпирання та наповнення у животі, діарея, нудота, блювання, печія, біль у животі, відрижка повітрям, порушення смакових відчуттів; частота невідома — спрага.
З боку дихальної системи: частота невідома — кашель, важкість дихання.
З боку сечостатевої системи: нечасто — порушення менструального циклу у жінок; частота невідома — набряклість та біль у молочних залозах, розвиток «жіночих грудей» у чоловіків (гінекомастія), індукція виділення молока.
Лабораторні дослідження: частота невідома — підвищення рівня сечовини.
Загальні реакції: нечасто — реакції гіперчутливості, набряки, відчуття стороннього предмета в носоглотці; частота невідома — лихоманка, тривожність, припливи (раптове почервоніння обличчя), оніміння язика, відчуття серцебиття.
У разі виникнення симптомів алергії необхідно припинити прийом препарату.
У разі значного підвищення рівня трансаміназ або в разі одночасного підвищення температури тіла, виникнення висипу та інших симптомів необхідно припинити прийом препарату та вжити заходів для поліпшення стану.

іноді можливе зменшення кількості лейкоцитів та тромбоцитів. У разі виявлення відхилення від норми необхідно припинити прийом препарату та провести відповідні заходи для покращення стану пацієнта.
Іноді може відмічатися зростання рівня АсАТ, АлАТ, γ-глутамілтранспептидази, ЛФ та інші порушення функції печінки, жовтяниця. У разі виникнення таких реакцій необхідно провести відповідне обстеження, у разі виявлення відхилень від норми припинити прийом препарату та вжити необхідних заходів для покращення стану пацієнта.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Оскільки безпека застосування ребаміпіду в період вагітності або годування грудьми не доведена, препарат протипоказаний для застосування.
Оскільки ребаміпід проникає у грудне молоко, під час застосування препарату годування грудьми слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. При прийомі ребаміпіду можливе виникнення запаморочення, сонливості. У таких випадках слід відмовитися від керування транспортним засобом, роботи з механізмами, а також від занять іншими видами діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкої реакції.

при застосуванні ребаміпіду у складі традиційних антихелікобактерних схем ефективність традиційної терапії, вірогідно, зростає. Взаємодія з іншими препаратами не досліджена.

випадки передозування не описані. Можливі нудота, блювання, біль у животі, діарея або запор, головний біль, посилення проявів побічних реакцій.
У разі передозування слід промити шлунок і призначити симптоматичну терапію. Специфічного антидоту не існує.

при температурі не вище 25 °С.