ДУТРИС (DUTRIS) (339057) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діюча речовина: dutasteride;

1 капсула містить дутастериду 0,5 мг;

допоміжні речовини: пропіленгліколь монокаприлат, типу ІІ; бутилгідрокситолуол (Е 321);

оболонка капсули: желатин, гліцерин, титану діоксид (Е 171).

Капсули м'які.

Основні фізико-хімічні властивості: світло-жовті продовгасті (приблизно 16,5х6,5 мм) м'які желатинові капсули, наповнені прозорою рідиною.

Засоби, що застосовуються при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Інгібітори тестостерон-5a-редуктази.

Код АТХ G04C B02.

Фармакодинаміка.

Дутастерид — подвійний інгібітор 5a-редуктази, що гальмує як тип 1, так і тип 2 ізоферментів 5a-редуктази, які відповідають за перетворення тестостерону на 5a-дигідротестостерон. Дигідротестостерон — це андроген, який, у першу чергу, відповідає за гіперплазію тканини передміхурової залози. Максимальне зменшення дигідротестостерону на тлі прийому Дутрису залежить від дози і спостерігається у перші 1–2 тижні. Після 1-го та 2-го тижня застосування Дутрису у добовій дозі 0,5 мг середня концентрація дигідротестостерону зменшується на 85% і 90% відповідно.

У хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які отримували 0,5 мг дутастериду на добу, середнє зниження рівня дигідротестостерону становило 94% через 1 рік і 93% — через 2 роки лікування, середній рівень тестостерону підвищувався на 19% через 1 рік і через 2 роки.

Фармакокінетика.

Дутастерид застосовують перорально у вигляді розчину у м'яких желатинових капсулах. Після прийому разової дози 0,5 мг пік концентрації препарату у сироватці крові спостерігається через 1–3 години. Абсолютна біодоступність становить 60% у разі застосування шляхом двогодинної внутрішньовенної інфузії. Біодоступність не залежить від прийому їжі.

Дутастерид після одноразового або багаторазового прийому має великий об'єм розподілу (від 300 л до 500 л). Відсоток зв'язування з білками крові — понад 99,5%.

При застосуванні у добовій дозі 0,5 мг 65% постійної стійкої концентрації дутастериду у сироватці крові досягається через 1 місяць лікування і приблизно 90% — через 3 місяці. Стійка постійна концентрація дутастериду приблизно 40 нг/мл у сироватці крові досягається після 6 місяців лікування у добовій дозі 0,5 мг. Як і у сироватці крові, стійка концентація дутастериду у сім'яній рідині досягається через 6 місяців. Після 52 тижнів лікування середня концентрація дутастериду у сім'яній рідині становить 3,4 нг/мл (у межах 0,4–14 нг/мл). Відсоток розподілення дутастериду із сироватки крові до сім'яної рідини — приблизно 11,5%.

In vitro дутастерид метаболізується ферментами CYP3A4 цитохрому Р450 людини до двох моногідроксильних метаболітів.

За даними спектрометричного аналізу у сироватці людини виявляється незмінений дутастерид, 3 головних метаболіти (4´-гідроксидутастерид, 1,2-дигідродутастерид і 6-гідроксидутастерид) і 2 малих метаболіти (6,4´-дигідроксидутастерид і 15- гідроксидутастерид).

Дутастерид інтенсивно метаболізується. Після перорального прийому дутастериду у дозі 0,5 мг/добу від 1% до 15,4% (у середньому 5,4%) застосованої дози виводиться з фекаліями у вигляді незміненого дутастериду. Решта застосованої дози виводиться у вигляді метаболітів.

У сечі виявляються лише сліди незміненого дутастериду (менше 0,1% застосованої дози). Кінцевий період напіввиведення дутастериду становить 3–5 тижнів. Залишки дутастериду у сироватці крові можуть бути виявлені через 4–6 місяців після закінчення лікування.

За даними вивчення фармакокінетики та фармакодинаміки, змінювати дозу дутастериду згідно з віком пацієнта не потрібно.

Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали. Однак при прийомі 0,5 мг дутастериду у людини виводиться менше 0,1% дози із сечею, тому змінювати дозу пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібно.

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчавли (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Дані доклінічних досліджень щодо безпеки

Сучасні дослідження загальної токсичності, генотоксичності та канцерогенності не показали значного ризику для людини.

Дослідження репродуктивної токсичності у щурів-самців показали зниження маси простати та сім'яних пухирців, зниження секреції статевих залоз і значення показників фертильності (спричинене фармакологічним ефектом дутастериду). Клінічна значущість цих результатів невідома.

Як і у випадку з іншими інгібіторами ферменту 5α-редуктази, при введенні дутастериду під час вагітності відзначалася фемінізація плодів чоловічої статі у щурів та кроликів. Дутастерид був виявлений у крові щурів-самиць після їхнього спарювання з щурами-самцями, які отримували дутастерид. При застосуванні дутастериду у приматів під час вагітності, при його впливі через кров не спостерігалося жодної фемінізації плодів чоловічої статі, що значно перевищувало рівень, який, імовірно, може виникнути при передачі через сперму людини. Малоймовірно, що передача дутастериду зі спермою негативно вплине на плід чоловічої статі.

Лікування симптомів середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози; зменшення ризику виникнення гострої затримки сечі та у разі необхідності хірургічного втручання у хворих із симптомами середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Дутрис протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, інших інгібіторів 5a-редуктази, сої, арахісу або інших компонентів препарату.

Дутрис не застосовувати для лікування жінок і дітей (див. розділи «Застосування у період вагітності та годування груддю», «Діти»).

Дутрис протипоказаний хворим з тяжкою печінковою недостатністю.

Оскільки дутастерид метаболізується ізоферментом CYP3A4, концентрація дутастериду у сироватці крові може збільшуватися у разі наявності інгібіторів CYP3A4. Довгострокове призначення дутастериду з препаратами, які є сильними інгібіторами ферменту CYP3A4 (такими як ритонавір, індинавір, нефезадон, ітраконазол, кетоконазол перорально), може призводити до збільшення концентрації дутастериду. За даними дослідження кліренс дутастериду зменшується при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 верапамілом (37%) і дилтіаземом (44%). Разом з тим кліренс дутастериду не зменшується при застосуванні з амлодипіном, іншим антагоністом кальцієвих канальців.

Зменшення кліренсу і відповідне збільшення впливу дутастериду у разі наявності інгібіторів CYP3A4 не має великого клінічного значення у зв'язку з широким спектром безпеки препарату.

In vitro дутастерид не метаболізується CYP1A2, CY2A6, CYP2E1, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2B6 та CYP2D6-ізоферментами системи цитохрому Р450 у людини.

Дутастерид не інгібує ізоферменти системи цитохрому Р450 у людини in vitro та не індукує ізоферменти CYP1A, CYP2B та CYP3A системи цитохрому Р450 щурів та собак in vivo.

Дослідження in vitro показали, шо дутастерид не витісняє варфарин, аценокумарол, фенпрокумол, діазепам або фенітоїн зі зв'язку з білками плазми, як і ці компоненти не заміщують дутастерид. Вивчалася взаємодія дутастериду з тамсулозином, теразоцином, варфарином, дигоксином і холестераміном. Клінічно значущої взаємодії виявлено не було.

Хоча специфічних досліджень з вивчення взаємодії з іншими препаратами не проводили, близько 90% усіх пацієнтів під час клінічних досліджень дутастериду отримували й інші лікарські засоби. Ніяких клінічно значущих побічних реакцій не було відзначено при одночасному застосуванні дутастериду з антигіперліпідемічними препаратами, з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту, бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, кортикостероїдами, діуретиками, нестероїдними протизапальними препаратами, інгібіторами фосфодіестерази типу V та хіноліновими антибіотиками.

Дутастерид може абсорбуватися через шкіру, тому жінкам та дітям необхідно уникати контакту з негерметичними капсулами (див. розділи «Застосування у період вагітності або годування груддю», «Діти»). Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчений. Оскільки дутастерид інтенсивно метаболізується і має період напіввиведення 3–5 тижнів, препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з легким та помірним ступенем печінкової недостатності (див. розділ «Дози та спосіб застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Застосування у комбінації з тамсулозином та серцева недостатність

Комбіновану терапію можна призначати після ретельної оцінки користі/ризику у зв'язку з потенційним підвищенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність) і після розгляду альтернативних варіантів терапії, включаючи монотерапію.

За даними 4-річних клінічних досліджень частота виникнення серцевої недостатності (комбінований термін для всіх повідомлень, переважно серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) була вищою серед пацієнтів, які лікувалися комбінацією Дутрису з альфа-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно з пацієнтами, які не отримували такої комбінації. За даними цих двох досліджень частота серцевої недостатності була низькою (≤ 1%) та варіабельною у межах цих досліджень. Диспропорції у частоті виникнення серцево-судинних побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного взаємозв'язку між застосуванням Дутрису (самостійно або у комбінації з альфа-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було.

Вплив на простатоспецифічний антиген (PSA) та виявлення раку передміхурової залози.

Перед початком курсу лікування дутастеридом та періодично під час лікування пацієнту потрібно проводити пальцеве ректальне обстеження, як і інші методи виявлення раку передміхурової залози.

Концентрація простатоспецифічного антигену (PSA) є важливим компонентом скринінгового процесу для виявлення раку передміхурової залози.

Дутрис здатний знижувати рівень сироваткового PSA у хворих у середньому приблизно на 50% через 6 місяців лікування.

Пацієнти, які приймають Дутрис, повинні мати новий початковий рівень PSA, встановлений через 6 місяців після лікування цим препаратом. Згодом цей рівень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня PSA від найнижчого рівня під час застосування Дутрису може бути свідченням наявності раку передміхурової залози (особливо раку високої стадії) або недотримання режиму лікування Дутрисом і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники PSA знаходяться у межах норми у чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5a-редуктази. При інтерпретації показників PSA у хворих, які лікуються Дутрисом, слід зважати на попередні показники PSA для порівняння.

Застосування Дутрису не впливає на використання рівня PSA для діагностики раку передміхурової залози після встановлення його нового початкового рівня.

Загальний рівень сироваткового PSA повертається до початкового рівня протягом 6 місяців після припинення лікування.

Співвідношення ж вільного PSA і загального рівня PSA залишається сталим навіть під час лікування Дутрисом. Тому якщо у хворого, який приймає Дутрис, лікар вирішить використати як визначення раку передміхурової залози відстоток вільного PSA, коригування його значення проводити не потрібно.

Рак передміхурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані)

У ході чотирирічного клінічного дослідження з участю 8000 чоловіків віком від 50 до 75 років з попередніми негативними даними біопсії на рак передміхурової залози та початковим рівнем PSA між 2,5 нг/мл та 10,0 нг/мл (дослідження REDUCE) у 1517 був діагностований рак передміхурової залози. Частота випадків раку передміхурової залози (8–10 за шкалою Глісона) у групі хворих, які лікувалися Дутрисом (29,09%), була вищою порівняно з групою, що отримувала плацебо (19,06%). Збільшення частоти випадків раку передміхурової залози за шкалою Глісона 5–6 та 7–10 не спостерігалось. Причинного взаємозв'язку між застосуванням Дутрису та високими стадіями раку передміхурової залози встановлено не було. Клінічне зачення числової диспропорції невідоме. Чоловіки, які лікуються Дутрисом, повинні регулярно перевірятись у зв'язку з ризиком раку передміхурової залози, включаючи визначення PSA.

Рак грудної залози

Повідомлялося про випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді. Пацієнти повинні негайно повідомляти про будь-які зміни у тканині грудної залози, наприклад виділення із соска або припухлість. На даний час залишається нез'ясованим причинний взаємозв'язок між виникненням раку грудної залози у чоловіків та тривалим застосуванням дутастериду.

Фертильність.

Вивчення впливу дутастериду у дозі 0,5 мг/добу на характеристики еякуляту у 27 здорових добровольців протягом 52 тижнів лікування і 24 тижнів подальшого спостереження показало зменшення загальної кількості сперматозоїдів, об'єму еякуляту та рухливості сперматозоїдів на 23%, 26% і 18% порівняно зі змінами у плацебо-групі. Концентрація сперми та її морфологія залишилися без змін. Через 24 тижні подальшого спостереження середній відсоток змін у загальній кількості сперматозоїдів у групі дутастериду залишився на 23% нижчим за початковий рівень. Тоді як середні значення для всіх параметрів сім'я на всіх проміжках часу залишались у межах норми і не відповідали визначеним критеріям для клінічно значущих змін (30%), у двох пацієнтів із групи дутастериду спостерігалося зменшення кількості сперматозоїдів більше ніж на 90% порівняно з початковим рівнем на 52-му тижні лікування та частковим відновленням їх кількості через 24 тижні подальшого спостереження. Клінічна значущість впливу дутастериду на характеристики сім'я для індивідуальної фертильності пацієнтів невідома.

Вагітність.

Дутастерид протипоказаний для лікування жінок. Застосування дутастериду жінкам не вивчали, оскільки за даними доклінічного вивчення було припущено, що пригнічення рівня циркулюючого дигідротестостерону може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі, який виношує жінка.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникає дутастерид у грудне молоко жінки.

З огляду на фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості дутастерид не впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Дутрис можна призначати самостійно або у комбінації з альфа-блокатором тамсулозином (0,4 мг).

Дорослі чоловіки (включаючи хворих літнього віку)

Рекомендованою дозою Дутрису є 1 капсула (0,5 мг) на добу для перорального прийому. Капсули слід ковтати цілими, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті з вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.

Дутрис можна приймати незалежно від прийому їжі.

Незважаючи на те, що полегшення від прийому препарату може спостерігатися на ранній стадії, для об'єктивної оцінки ефективності дії препарату лікування слід продовжувати не менше 6 місяців.

Ниркова недостатність

Фармакокінетику дутастериду у хворих з печінковою недостатністю не вивчали, тому слід з обережністю призначати хворим з тяжкою нирковою недостатністю.

Печінкова недостатність

Фармококінетику дутастериду у хворих із печінковою недостатністю не вивчали, тому з обережністю слід застосовувати при легкій та помірній печінковій недостатності. Хворим з тяжкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний.

Застосування протипоказано.

За даними клінічних досліджень, у добровольців разові дози дутастериду до 40 мг/добу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не викликали занепокоєнь з огляду на безпеку їх застосування. Під час клінічних досліджень застосовували дози дутастериду по 5 мг/добу протягом 6 місяців без появи додаткових побічних реакцій порівняно з застосуванням дутастериду у дозах 0,5 мг/добу.

Специфічного антидоту немає, тому у разі можливого передозування слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію.

Монотерапія Дутастеридом

За даними трьох плацебоконтрольованих клінічних досліджень III фази з дутастеридом порівняно з плацебо спостерігалися нижчезазначені побічні реакції, що за визначенням дослідників були пов'язані із застосуванням препарату (з частотою виникнення ≥ 1%).

Таблиця 1

* Побічні реакції, пов'язані з порушенням статевої функції, асоціюються з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулосином). Ці побічні реакції можуть тривати після припинення лікування. Вплив дутастериду на їх тривалість невідомий.

За даними наступних дворічних відкритих клінічних досліджень профіль побічних ефектів препарату не змінився.

Комбінована терапія (Дутастерид + тамсулозин)

За даними клінічного дослідження CombAT (комбінація дутастериду з тамсулозином) щодо порівняння комбінації дутастериду 0,5 мг та тамсулозину 0,4 мг 1 раз на добу та монотерапії протягом чотирьох років спостерігалися такі побічні реакції, що за визначенням дослідників були пов'язані із застосуванням препарату (з кумулятивною частотою виникнення ≥ 1%).

Таблиця 2

^a комбінація — дутастерид 0,5 мг 1 раз на добу плюс тамсулозин 0,4 мг 1 раз на добу.

_b Побічні реакції, пов'язані з порушенням статевої функції, асоціюються з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Ці побічні реакції можуть тривати після припинення лікування. Вплив дутастериду на їх тривалість невідомий.

^c Включаючи болісність грудної залози та її гіпертрофію.

_d Термін серцева недостатність включає застійну серцеву недостатність, лівошлуночкову недостатність, гостру лівошлуночкову недостатність, кардіогенний шок, гостру серцеву недостатність, правошлуночкову недостатність, гостру правошлуночкову недостатність, застійну кардіоміопатію, серцево-легеневу недостаність, шлуночкову недостатність.

Дані постмаркетингових досліджень

Імунна система

Дуже рідко: алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, кропив‘янку, локалізований набряк та ангіоневротичний набряк.

Порушення психіки

Дуже рідко: депресивний настрій.

Шкіра та підшкірна тканина

Рідко: алопеція (головним чином втрата волосся на тілі), гіпертрихоз.

Репродуктивна система та розлади грудної залози

Дуже рідко: тестикулярний біль та набряк.

Повідомлялося про випадки раку грудної залози у чоловіків у клінічних та постмаркетингових дослідженнях (див. розділ «Особливості застосування»).

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити безперервний нагляд співвідношення між користю і ризиками, пов'язаними із застосуванням лікарського засобу. Спеціалісти у галузі охорони здоров'я повинні подавати інформацію про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи звітності.

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері, по 3 або 9 блістерів у картонній коробці; по 15 капсул у блістері; по 2 або 6 блістерів у картонній коробці.

За рецептом.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

Лабораторіoc Леон Фарма, С.А., Іспанія/Laboratorios Leon Farma, S.A., Spain.

Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

С/Ла Валліна с/н, Полігоно Індастріал Наватагера, Віллакьюламбре, Леон, Іспанія/Polígono Industrial Navatejera, C/La Vallina s/n, Villaquilambre — Leon, Spain.