Блемарен^® (Blemaren) (274753) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Кислота лимонна безводна - 1197 мг

Тринатрію цитрат безводний - 835,5 мг

Калію гідрокарбонат - 967,5 мг

фармакодинаміка. При розчиненні шипучих таблеток Блемарен у воді утворюється калію-натрію гідроцитрат та виділяється вуглекислий газ.
При цьому утворюються залишкові лужні іони, які виділяються нирками. Таким чином відбувається підвищення рівня показника рH сечі (залежно від дозування здійснюється її нейтралізація чи алкалізація).
Це підвищує ступінь дисоціації та водночас ступінь розчинення сечової кислоти/цистину. Підтвердження літолізу сечокислих конкрементів виконується рентгенографічним шляхом.
При прийомі препарату посилюється виділення цитратів та знижується виділення кальцію з сечею. Підлужування сечі, зростання виділення цитратів та зниження виділення кальцію приводять до зменшення у сечі кількості оксалату кальцію, оскільки у слабкому лужному середовищі цитрат утворює стійкі комплексні сполуки з кальцієм. Окрім того, іон цитрату слід розглядати як найефективніший фізіологічний інгібітор утворення кристалів і накопичення оксалату та фосфату кальцію.
Фармакокінетика. Після одноденного прийому препарату Блемарен, таблеток шипучих, введена кількість натрію і калію виділяється з організму нирками протягом 24–48 год. При тривалому застосуванні препарату добове виведення калію та натрію відповідає добовому їх споживанню. У крові чи у сироватці крові не спостерігають істотних змін газів крові чи електролітів. Це означає, що завдяки нирковому регулюванню підлужування кислотно-основний баланс в організмі зберігається, а накопичення натрію і калію при нормальній функції нирок не відбувається.

Блемарен застосовується для лікування пацієнтів із сечокам’яною хворобою з метою:
– підлужування сечі у пацієнтів з уратними конкрементами, за наявності супутніх кальцієвих конкрементів або без них;
– метафілактики кальцієвих конкрементів (запобігання повторному утворенню нових конкрементів та/чи збільшенню залишкових фрагментів).

середня добова доза визначається індивідуально, вона встановлюється шляхом визначення показника рН сечі.
Таблетки шипучі приймати розчиненими в рідині (воді чи фруктовому соку). Рідина може бути трохи каламутною і мати на поверхні деякі нерозчинені частинки.
Добову дозу можна прийняти одноразово ввечері або розподілити на 3 рівномірні частини, які приймати протягом дня (наприклад о 08:00, 14:00, 21:00). Якщо необхідна добова доза вища за 3 таблетки, рекомендується прийняти одну таблетку зранку, одну серед дня, решту — на ніч.
Контроль за ефективністю терапії здійснюють шляхом визначення рН свіжої сечі 3 рази на добу перед черговим прийомом препарату. Для цього використовують стандартні індикаторні смужки, вкладені у кожну упаковку. Індикаторну зону тестової смужки потрібно ненадовго занурити в сечу, після цього вийняти з рідини і через 2 хв порівняти отриманий колір тестової смужки зі шкалою кольорів, що нанесена на комплекті індикаторних смужок, а визначені значення рН записати у контрольний календар. Доза препарату вважається правильно встановленою, якщо значення рН, визначені 3 рази на добу, перебувають у рекомендованих для кожної патології межах. Зміна кольору невикористаних індикаторних смужок не впливає на результати визначення рН.
Для розчинення сечокислих (уратних) конкрементів рівень рН сечі повинен бути в межах 7,0–7,2.
Якщо добовий профіль значень рН нижчий рівня 7,0, дозу слід підвищити, а якщо він вищий рівня 7,2 — знизити.
Для підтримувального лікування пацієнтів із сечокам’яною хворобою, яка супроводжується кальцієвими конкрементами, рівень рН необхідно тримати в межах 6,2–6,8.
Якщо добовий профіль значень рН нижчий рівня 6,2, дозу слід підвищити, а якщо він вищий рівня 6,8 — знизити.
Для розчинення уратно-оксалатних змішаних каменів і метафілактики утворення кальцій-оксалатних каменів рН сечі необхідно підтримувати певний час на рівні 6,8–7,4.
Препарат Блемарен перед проведенням дистанційної нефролітотрипсії при змішаних (рентгенонеоднорідних) каменях застосовується для посилення її ефективності, зменшення структурної щільності каменя і зменшення кількості повторних сеансів. Тривалість цитратної терапії з метою підготовки до дистанційної літотрипсії повинна становити не менше 3 тиж.
Для підлужування сечі у пацієнтів із цистиновими каменями рН сечі повинен бути в діапазоні від 7,5 до 8,5. Це потребує вищої дози препарату.
При проведенні цитостатичної терапії рН сечі повинен бути не нижче 7,0, а при лікуванні пізньої порфірії шкіри — 7,2–7,5.
Урикозурична терапія, як і лікування при наявності уратних каменів, повинна виконуватись при рН сечі на рівні від 7,0 до 7,2.
Значення рН, які можна визначити за допомогою стандартних індикаторних смужок, перебувають у діапазоні 5,4–7,4. У разі необхідності контролю рН сечі у хворих із цистиновими конкрементами або при пізній порфірії шкіри застосовувати спеціальні індикаторні смужки для визначення рН у діапазоні 7,2–9,7.
Для розчинення конкрементів (залежно від їх розміру та складу) тривалість курсу лікування становить від 4 тиж до 6 міс. Для профілактики рецидивів нефролітіазу препарат слід призначати курсами, тривалість і частоту яких встановлювати індивідуально для кожного хворого.

– підвищена чутливість до компонентів препарату.
– Ниркова недостатність.
– Інфекції сечовивідних шляхів, спричинені бактеріями, які розкладають сечовину (ризик утворення струвітних каменів).
– Метаболічний алкалоз.
– Епізодична спадкова адинамія.

при індивідуальній непереносимості будь-яких компонентів препарату можливі реакції гіперчутливості. У деяких випадках прийом таблеток може спричиняти шлунково-кишкові розлади у схильних до цього пацієнтів. Повідомлялося про появу відрижки, печії, болю в животі, метеоризму, діареї, нудоти, блювання.

стосовно станів, які спричиняють утворення сечових конкрементів (наприклад аденома прищитовидної залози, сечокислі конкременти, що пов’язані з малігномою), необхідно вживати заходів етіотропної терапії.
При розчиненні сечокислих каменів не слід допускати багатоденного надмірного підлужування сечі (рН вище 7,8) з огляду на можливу появу осаду фосфатних солей на поверхні сечокислого конкременту, що може перешкоджати його подальшому розчиненню. Окрім того, довготривалий і виражений лужний стан метаболізму небажаний.
Перед застосуванням необхідно визначити рівень електролітів у сироватці крові та перевірити функцію нирок. При підозрі на нирково-канальцієвий ацидоз необхідно додатково контролювати показники кислотно-основного балансу.
Протягом лікування потрібно регулярно перевіряти параметри аналізів сечі та крові. Спеціальну увагу слід приділяти кислотно-основному балансу.
Пацієнтам із серцевою недостатністю необхідно враховувати вплив калію на збудливість міокарда: 1 таблетка препарату Блемарен містить 380 мг іонів калію, або 9,7 ммоль калію, що може впливати на ефект серцевих глікозидів (підвищення позаклітинної концентрації калію знижує дієвість глікозидів, а її зниження посилює аритмогенну дію).
Пацієнтам із порушенням обміну сечової кислоти прийом препарату рекомендується поєднувати з алопуринолом.
Особам, які дотримуються дієти, що обмежує прийом натрію, зокрема при АГ, необхідно враховувати підвищений вміст натрію у цьому лікарському засобі (1 таблетка містить 220 мг іонів натрію, або 9,7 ммоль натрію, що відповідає 0,57 г кухонної солі).
Одна шипуча таблетка містить 9,7 ммоль (380 мг) калію. Це слід врахувати при лікуванні пацієнтів із печінковою недостатністю або тих, хто застосовує дієту з обмеженням калію.
Під час терапії препаратом рекомендується дотримуватися низькобілкової дієти, тобто обмежувати вживання харчових продуктів, багатих на вміст пуринів (наприклад м’ясо, ковбасні вироби, нутрощі тварин, сардини), а також обмежувати вживання кухонної солі.
Щодня необхідно випивати 2–3 л рідини у вигляді чаю, фруктового соку чи лужної мінеральної води.
Препарат не містить вуглеводів і його можна застосовувати для лікування хворих на цукровий діабет.
Пацієнтам із серйозною печінковою недостатністю слід приймати Блемарен лише за умов ретельного контролю.
Не застосовувати у пацієнтів зі спадковою непереносимістю галактози, при дефіциті лактази Лаппа чи порушенні абсорбції глюкози-галактози.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. При застосуванні препарату згідно з інструкцією негативного впливу в період вагітності чи годування грудьми не спостерігалося.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Не впливає.
Діти. Ефективність і безпека застосування препарату у дітей недостатньо вивчені, тому не рекомендується призначати Блемарен дітям (віком до 18 років).

дослідження взаємодії виконувалися лише для дорослих. Одночасний прийом речовин, які містять цитрат і алюміній, може спричинити підвищення резорбції алюмінію, тому рекомендується дотримуватися двогодинної паузи між прийомами цих препаратів та Блемарену.
Препарат посилює терапевтичну дію алопуринолу.
Деякі засоби, призначені для зниження АТ (антагоністи альдостерону та інші сечогінні засоби з низьким вмістом калію, такі як тріамтерени, спіронолактони та амілориди), інгібітори АПФ, сартани, а також знеболювальні та протизапальні лікарські препарати (НПЗП і периферичні анальгетики) можуть знижувати екскрецію калію, що слід враховувати при одночасному призначенні їх з Блемареном (підвищується ризик гіперкаліємії). Зростання позаклітинної концентрації калію зменшує дієвість серцевих глікозидів, тоді як її зниження підвищує ефект аритмогенних серцевих глікозидів.
При довготривалому застосуванні Блемарену можливе накопичення в організмі хінідину в разі його одночасного прийому, а також зниження ефективності нітрофурантоїну (лужна реакція середовища), саліцилатів та препаратів літію (прискорене виведення).

при нормальній функції нирок небажаний вплив препарату на зміну фізіологічних параметрів обміну речовин не спостерігається ні при звичайній рекомендованій дозі, ні при вищій, оскільки виділення надлишкових лугів нирками є природним механізмом регулювання кислотно-основного балансу в організмі.
Верхня межа діапазону показника pH сечі, що зазначений вище, не повинна бути перевищена протягом декількох днів, оскільки внаслідок підвищення показника pH (pH фактор >7,8) існує відповідно підвищений ризик кристалізації фосфатів; окрім того, явний лужний метаболічний статус не є довгостроковою проблемою.
Можливе передозування можна коригувати шляхом зниження дози препарату. За необхідності можна вдатися до заходів лікування, спрямованого на метаболічний алкалоз.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.